Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, з них:
Дата: 28 травня 2026 р.
Справа: №442/8469/25
Суддя: Павлів З. С.
Справа №442/8469/25
Провадження №2-о/442/94/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Павлів З.С.,
присяжних: Фідика Р.В., Юрківа А.П.,
з участю секретаря судових засідань Фіцяк А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, особа щодо якої розглядається справа: ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, -
встановив:
04.11.2026 ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити його опікуном останнього.
В обгрунтування заяви посилається на те, що він є внуком ОСОБА_2 , з яким він разом проживає та який перебуває на його утриманні. На час звернення до суду з даною заявою він фактично здійснював опікунство над дідусем, забезпечуючи реалізацію його законних особистих немайнових і майнових прав та інтересів.
Зазначає, що з 2022 року у дідуся присутні розлади зі сторони психіки та поведінки. Він став замкнутим та апатичним, майже перестав спілкуватися з рідними та близькими, майже весь час сидить або лежить мовчки, абсолютно перестав цікавитися навколишніми подіями, перестав дивитися телебачення, зокрема новини, хоча до хвороби проводив весь свій вільний час перед телевізором. Особливо його насторожувало погіршення у дідуся пам`яті, він став забувати звичні давно відомі йому речі та події, а з часом навіть не завжди впізнавав своїх знайомих та родичів, не пам`ятав фактів та подій зі свого життя, його дитинства тощо. Фізичний стан його здоров`я також погіршився, зокрема він був постійно обезсилений, повністю відмовився від повсякденних домашніх справ та майже перестав самообслуговуватися на побутовому рівні, часто забував поїсти чи випити ліки, скаржився на постійні головні болі та запаморочення, шум у вухах та втрату рівноваги при ходьбі, а також на погіршення сну. Не зважаючи на постійне амбулаторне лікування та безліч проведених обстежень, стан здоров`я його дідуся не покращувався, а психічні зміни ставали все більш помітними. На час звернення до суду із заявою хвороба стала сильно прогресувати. Дане захворювання призводить до того, що він не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а також потребує постійної сторонньої допомоги, догляду та контролю.
Ухвалою суду від 04.11.2025 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 28.11.2025.
На підставі ухвали суду від 28.11.2025 у даній справі призначено судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівської філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» провадження у справі зупинено.
Згідно з ухвалою суду від 29.04.2026 провадження в справі відновлено, призначено розгляд справи на 29.05.2026.
Заявник в судовому засіданні заяву підтримав, просив таку задоволити. Додатково в обгрунтування заявлених вимог пояснив, що дідусь фактично є неконтактним, такий стан у нього почав прогресувати від початку війни. Станом на сьогодні можливість доглядати дідуся та ним опікуватися має тільки він.
Також в судовому засіданні був присутній ОСОБА_2 , однак такий був не контактним.
Представник особи, щодо якої розглядається дане питання адвокат Хамандяк Б.С. в судовому засіданні заяву підтримав. Зазначив, що намагався контактувати з довірителем, однак останній фактично постійно перебуває в пригніченому стані, реагує тільки на онука, який єдиний постійно ним опікується.
Представник Органу опіки та піклування Л.Білоган в судовому засіданні заяву підтримала, зазначила, що заявником представлено органу опіки та піклування усі необхідні підтверджуючі документи для визнання ОСОБА_2 недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення його опікуном ОСОБА_1 . Надала в розпорядження суду подання, яке затверджене рішенням виконкому про доцільність призначення ОСОБА_1 , а також копії документів, які стали підставою для винесення такого подання.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та вивчивши письмові докази, дійшов висновку про обгрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є внуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дане стверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , копією паспорта ОСОБА_4 серія НОМЕР_2 , Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 ОСОБА_5 .
Згідно з Витягом реєстру територіальної громади №2025/015537759 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
З представленої суду медичної документації вбачається, що ОСОБА_2 хворіє.
У відповідності до Висновку судово-психіатричного експерта №487 від 03.04.2026 ОСОБА_2 страждає тяжким психічним розладом у формі судинної деменції, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Відповідно до ч.1ст.39 ЦК України суд може визнати фізичну особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Частиною 3 ст.296 ЦПК України визначено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку, і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.
Зібрані у даній цивільній справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатним, оскільки такими доказами підтверджено, що в силу свого захворювання він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Відтак, над ним слід встановити опіку.
Враховуючи вид психічного захворювання, яким страждає ОСОБА_2 , тривалість цього захворювання, суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно визнати недієздатним з моменту набрання законної сили цим рішенням, встановивши строк дії рішення про визнання його недієздатним - два роки.
Вимогами статей 41, 60 ЦК України, ч.1 ст.300 ЦПК України, визначено, що над недієздатною особою встановлюється опіка. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року №34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за №387/3680 (далі - Правила).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.
Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.
Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі №753/1905/22 (провадження №61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок кореспондується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі №736/1508/17 (провадження №61-39361св18), від 28 лютого 2024 року в справі №372/3474/21 (провадження №61-16349св23).
Аналізуючи при цьому як норми ЦК України, так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому, із змісту норм ЦК України та ЦПК України також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, при цьому саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна. Отже, призначення опікуна недієздатній особі на думку суду, переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.
У постанові від 24 липня 2019 року, винесеній за результатом розгляду цивільної справи №545/3835/16-ц Верховний Суд зазначив, що при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі №496/4271/16-а (провадження №11-606апп18), Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що рішення виконавчого комітету як органу опіки та піклування є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у осіб, яких рекомендовано призначити опікунами, таке рішення не порушує прав та обов`язків інших опікунів та підопічного. Правові наслідки для інших опікунів, підопічного виникають виключно в результаті постановлення рішення судом, в процесі чого саме і відбувається оцінка усіх доказів у сукупності, зокрема й оскаржуваного рішення органу опіки та піклування, яке не має наперед встановленої сили для суду, який розглядає справу і вирішує правове питання призначення опікуна недієздатній особі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 , вони разом проживають, заявник піклується про дідуся.
Крім цього, оскільки заявник ОСОБА_1 , просить призначити його опікуном ОСОБА_2 , тобто надав на те свою передбачену у ст.63 ЦК України обов`язкову згоду, й при цьому обмежень, передбачених ст.64 ЦК України щодо призначення цього заявника опікуном, судом не було встановлено.
Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради №163 від 05.05.2026 затверджено подання опікунської ради при виконкомі Дрогобицької міської ради про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , який фактично проживає разом з ним.
З вказаного вище подання вбачається, що опікунською радою при виконкомі Дрогобицької міської ради при визначенні доцільності призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 враховано те, що своє бажання ОСОБА_1 , пояснює тим, що його дідусь ОСОБА_2 відповідно до висновку експерта за результатами судово-психіатричної експертизи №487 від 03.04.2026 на даний час страждає тяжким психічним розладом у формі судинної деменції, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Інших близьких родичів, які б виявили бажання бути опікуном немає, а він має налагоджений з ним психологічний контакт та приязні відносини. Матеріально-побутові умови проживання задовільні. Відповідно до висновку про стан здоров?я - здоровий, спиртні напої або наркотичні засоби не вживає, на обліку у неврологічному або наркотичному диспансері не перебуває - може бути опікуном. Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
Крім цього, суд враховує те, що інших осіб, які б виявили бажання бути опікуном ОСОБА_2 немає.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що подана заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатним та необхідність встановлення над ним опіки та, з врахуванням подання органу опіки, яке відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, та в такому обґрунтовано, що призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 відповідатиме якнайкращими інтересами останнього.
За замістом ч.2 ст.299 ЦПК України усі судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною та, як наслідок, встановлення над недієздатною особою опіки та призначення їй опікуна, відносяться на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.305-309 ЦПК України, ст.ст.22-23 СК України, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, особа щодо якої розглядається справа: ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки - задоволити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – недієздатним.
Встановити опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Строк дії рішення визначити тривалістю два роки з моменту набрання ним законної сили.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу опіки та піклування та органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Роз`яснити учасникам, що дане рішення суду не є безтерміновим, його дія обмежена у часі. Строк дії даного судового рішення може бути продовжено судом за відповідним клопотанням. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного даним судовим рішенням.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Павлів З.С.
Присяжні: Фідик Р.В.
Юрків А.П.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua