Суд: Галицький районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 28 травня 2026 р.
Справа: №461/3840/26
Суддя: Романюк В. Ф.
461/3840/26
1-кп/461/502/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.05.2026 р. м.Львів
Галицький районний суд м.Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12026142360000308, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 квітня 2026 р. про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Львова, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Обвинувачений ОСОБА_3 28 квітня 2026 року приблизно о 20 годині 00 хвилин, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_4 , маючи.умисел на спричинення йому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, бажаючи їх настання, умисно наніс останньому декілька ударів кулаками рук в ділянку голови, обличчя, носа та тіла ОСОБА_4 .
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у виді синців у лобній ділянці посередині, у лобно-скроневій ділянці зліва, на лівій вушній раковині, у завушній ділянці і на шиї зліва, у лобно-скронево-виличній ділянці справа, на правій вушній раковині і у завушній ділянці, в навколоочних ділянках, в ділянці носа, в ділянці нижньої щелепи справа, на грудях справа, на лівому і правому плечах, на правому передпліччі, підшкірні крововиливи у лобно- скронево-виличній ділянці зліва, в потиличній ділянці зліва, на спині зліва і в ділянці лівого плечового суглобу, на правому плечі, крововиливи в білковій оболонці правого ока, на слизовій оболонці верхньої губи та нижньої губи, садна у лобній ділянці, в ділянці перенісся, в ділянці нижнього краю лівої орбіти, на верхній губі справа, на лівому плечі, що відносяться до легкого ступеня тяжкості, а також перелом кісток носа із накопиченням крові у лівій гайморовій пазусі, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив нанесення умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акту прокурором долучено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, складену в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Крім того, в своїй заяві ОСОБА_3 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі є добровільною та висловленою без будь-якого примусу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 , в якій він зазначив про згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України, та висловив згоду з розглядом обвинувального акта щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України у спрощеному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання прокурора, заяви потерпілого ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному ст. ст. 381-382 КПК України.
Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України.
Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, є доведеною поза розумним сумнівом.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що згідно ст. 66 КК України пом`якшують його покарання, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Також суд враховує обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , передбачена ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Крім цього, у рішенні «Ізмайлов проти росії» Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Також, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, його відношення до вчиненого; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований та вважає за необхідне призначити йому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді пробаційного нагляду.
Суд вважає, що виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, згідно з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України саме така міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та не становитиме надмірний тягар для особи.
Долю речових доказів по справі, слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Під час досудового розслідування арешти не накладались, цивільний позов заявлений не був. Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 381, 382 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 , на строк застосування пробаційного нагляду наступні обов`язки:
-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Речовий доказ по справі: оптичний диск DVD-R, який визнаний речовим доказом постановою дізнавача від 07.05.2026 року, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Матеріали досудового розслідування кримінального провадження залишити при обвинувальному акті.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Галицький районний суд м. Львова з підстав, передбачених ст.394 КПК України, а засудженим - з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua