Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №336/12079/25 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 336/12079/25 2/335/1770/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

02.03.2026 в провадження Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов обґрунтований тим, що сторони з 15.01.2009 перебувають у шлюбі. Подружнє життя з відповідачкою не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейне життя та обов`язки, що призвело до частих сварок. Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені, вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету. Позивач зазначає, що подальше збереження шлюбу є неможливим, суперечить його інтересам та інтересам суспільства, оскільки сім`я як така розпалася остаточно і поновленню не підлягає. Спільних дітей подружжя не має.

З огляду на викладене, позивач просить шлюб між сторонами розірвати.

Ухвалою судді від 25.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Відповідач відзиву на позов не подав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, направлена на адресу місця проживання відповідача, зареєстрованого у встановленому законом порядку, повернута до суду поштою з відміткою про відсутність відповідача за адресою місця проживання. Іншої адреси місця проживання відповідача сторони суду не повідомляли.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 15.01.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану Оріхівського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 02, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.01.2009.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Частиною першою статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а й під час перебування в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.

Згідно зі ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

За приписами ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо.

Виходячи з засад сімейного законодавства, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 08.11.2018 у справі № 569/458/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у рішенні суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім`ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах ДРАЦС.

Суд встановив, що вимога про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін, тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, задовольнивши позовні вимоги.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп. Доказів понесення позивачем інших судових витрат суду не надано.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76–82, 89, 141, 247, 263–265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу — задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 15.01.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану Оріхівського районного управління юстиції Запорізької області, актовий запис № 02 — розірвати.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення складене 25 травня 2026 року.

Суддя А.В. Стеценко