Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт
Дата: 17 травня 2026 р.
Справа: №334/3092/26
Суддя: Новікова Н. В.
Дата документу 18.05.2026
Справа № 334/3092/26
Провадження № 3/334/895/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Новікова Н.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції Запорізькій області Департаменту патрульної поліції відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП,-
за участі: захисника – адвоката особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Колодій А.О.,
встановила:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №885878 від 18.03.2026 року, 20.02.2026 р. 18 год. 00 хв. в м. Запоріжжя, вул. Абрагама Коопа, буд.114 ОСОБА_1 будучи посадовою особою начальник дільниці ШЕД №1, відповідальною за експлуатаційний стан, не вжив заходів щодо ліквідації ями довжиною 1,3 м, шириною 0,90 см., глибиною 0,14 см, на проїзній частині вулиці, чим порушив правила, норми та стандарти утримання автодоріг п.5.2.1 ДСТУ 3587-22, що стало супутньою причиною ДТП за участю ТЗ GEELY MK CROSS н.з НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 .
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, його захисником адвокатом Колодій А.О. суду подано клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, в обгрунтування якого зазначено наступне. Захисник наполягає на недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, посилаючись на наступне.
З протоколом про адміністративне правопорушення він не згоден, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення з наступних підстав.
З протоколом про адміністративне правопорушення він не згоден, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення з наступних підстав.
Згідно з п.1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
По-перше, матеріали адміністративної справи не містять доказів обсягу повноважень ОСОБА_1 та переліку його посадових обов`язків, більш того, доказів працевлаштування та заняття певної посади в КП «ЕЛУАШ».
Відсутні докази підтвердження покладення відповідальності на ОСОБА_1 за належне утримання та ремонт проїзних частин доріг, вулиць, розташованих на території Дніпровського району м. Запоріжжя, у тому числі вжиття заходів з ліквідації ямковості по вулиці Весняна, 24, тобто матеріали справи не містять доказів що ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч,4 ст. 140 КУпАП.
Матеріалами адміністративної справи не доведено невжиття з боку ОСОБА_1 заходів щодо належного експлуатаційного стану відповідної дороги, що є ознакою складу адміністративного правопорушення, визначеного ч.4 ст.140 КУпАП.
По-друге, вимоги до стандартів і норм щодо утримання вулично-дорожньої мережі, передбачені ДСТУ 3587-22.
Відповідно до ДСТУ 3587:2022 Безпека дорожнього руху АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ. Вимоги до експлуатаційного стану встановлено термін ліквідації ямковості (вибоїн).
Відповідно до протоколу серії ААД №885878 від 18.03.2026, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за невжиття заходів щодо ліквідації ями (вибоїни), розміром довжина 1,3 м, шириною 0,9 м, глибиною 0,14 см на проїзній частині вулиці.
Відповідно до п.5.2.1. ДСТУ 3587:2022 вибоїни завглибшки до 4 см не вважаються недоліками ВШМ та не потребують усунення.
Проте, протоколом серії ААД № 885878 від 18.03.2026 встановлена вибоїна глибиною 0,14 см, інші матеріали справи не спростовують визначену даним протоколом глибину вибоїни.
Крім того, в зимовий період відповідно до ДСТУ 3587-22 п.5.2.2 таблиця 3 - строк ліквідації дефектів дорожнього покриття становлять 9 днів.
Коли виник дефект дорожнього покриття на зазначеній ділянці співробітники поліції не встановили, а відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП докази скоєння адміністративного правопорушення повинні збирати посадові особи, які повинні складати протокол про адміністративне правопорушення.
Факт фіксації наявності на певній ділянці дороги ям або вибоїн не доводить винуватості осіб у невжитті своєчасних заходів щодо належного експлуатаційного стану цієї ділянки.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про автомобільні дороги», основними обов`язками органів місцевого самоврядування в частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: 1) забезпечення безперервних, безпечних, економічних, зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів; 2) організація будівництва, реконструкції, ремонту, утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, правилами, нормами; 3) видача дозволів на прокладання нових та ремонт існуючих мереж в межах «червоних ліній» вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 4) завчасне оповіщення учасників руху і мешканців міст та інших населених пунктів про строки та порядок тимчасового обмеження або припинення руху транспортних засобів; 5) здійснення статистичного обліку та паспортизації вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 6) забезпечення дотримання норм природоохоронного законодавства у процесі будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 7) видача в установленому порядку дозволів на тимчасове припинення руху.
За нормою статті 21 Закону України «Про автомобільні дороги», органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: 1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, в тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; 2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту, утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 3) розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу, рекламоносіїв; 4) відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, в порядку, визначеному законом; 5) забезпечення проведення аудиту або перевірки безпеки автомобільних доріг, вжиття необхідних заходів за результатами проведення аудиту безпеки автомобільних доріг або перевірки безпеки автомобільних доріг.
Тобто, матеріалами адміністративної справи мало бути доведено, що саме КП «ЕЛУАШ» як дорожньо-експлуатаційна організація, його відповідна посадова особа, а не орган місцевого самоврядування (або його відповідний підрозділ) є відповідальними за належне утримання та ефективну експлуатацію пошкодженої ділянки дороги, що саме на балансі вказаного підприємства обліковуються дороги на території Дніпровського району м.Запоріжжя.
Крім того, ч.3 ст.12 Закону України «Про дорожній рух» врегульовано, що посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані, зокрема, забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони.
Відповідно до п.1,2 Постанови дія Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони поширюються на автомобільні дороги загального користування, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів, залізничні переїзди (далі - дорожні об`єкти), у межах смуги їх відведення та червоних ліній відповідно і є обов`язковими для власників дорожніх об`єктів, органів, що здійснюють управління ними, та їх користувачів, а також для підприємств та організацій, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів.
Ремонт і утримання автомобільних доріг забезпечується Агентством відновлення (автомобільних доріг загального користування державного значення), підприємствами та організаціями, уповноваженими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними та Севастопольською міською держадміністраціями (автомобільних доріг загального користування місцевого значення), підприємствами або балансоутримувачами, утвореними або визначеними органами місцевого самоврядування відповідно до частини першої статті 15 Закону України Про благоустрій населених пунктів (вулиць і доріг міст та інших населених пунктів) (далі - підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів).
Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху з 01.12.2022 встановлені ДСТУ 3587-2022.
Відповідно, сам по собі факт наявності пошкодження проїзної частини дійсно становить небезпеку для учасників дорожнього руху, може призвести до критичних наслідків в разі значності пошкоджень, несприятливих погодних умов тощо, проте не доводить саме вини позивача у невжитті своєчасних заходів щодо належного експлуатаційного стану цієї ділянки (ліквідації ями).
Відповідно до вимог ДСТУ 3587-2022, яким затверджено національний стандарт України «Безпека дорожнього руху. АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ. Вимоги до експлуатаційного стану» щодекадно проводиться огляд доріг з метою встановлення пошкоджень і своєчасного їх усунення, про що робиться відмітка в Журналі технічного огляду проїзної частини доріг Дніпровського району м.Запоріжжя (далі - Журнал технічного огляду). Термін ліквідації ямковості в зимовий період не повинен перевищувати 9 діб.
Згідно Журналу технічного обліку яму (вибоїну) на поїзній частині по вул. Абрагама Коопа (Акт від 16.02.2026 №30) встановлено 16.02.2026. Строк ліквідації даного дефекту - до 25.02.2026. На момент настання ДТП, пов`язаного із даним дефектом, а саме, 20.02.2026 строк ліквідації ями не сплив, а від так відсутня подія адміністративного правопорушення.
Все зазначене свідчить, що пошкодження транспортного засобу відбулось не у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 , своїх функціональних обов`язків з утримання вулично-шляхової мережі і своєчасної ліквідації ямковості по вул. Абрагама Коопа, а через порушення водієм транспортного засобу Geely МК Cross д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 ПДР України, що і знаходиться в причинному зв`язку з ДТП.
Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій,встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституцій законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення).
Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобода практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява N 25).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи мають бути витлумачені на користь останнього.
Так, Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
В силу вимог ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються па основі суворого додержання законності.
Згідно з ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом постанови від 08.07.2020 року у справі 463/1352/16-а Верховний Суд також звертає увагу на те, що в силу принципу презумції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини», п. 282).
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Просить провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.140 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП,завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа)встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.
Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.4 ст.140 КУпАП, визнається порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Статтею 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.
Таким чином, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, полягає у недодержанні особою правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт, що спричинили певні наслідки. Кваліфікуючою ознакою є вчинення порушення, що спричинило створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
За змістом ст.140 КУпАП суб`єктом вказаного правопорушення можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.
Так, п.1.5 ПДР України передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Згідно п.1.10 ПДР України учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.
Судом встановлено, що в порушення п.3 розділу 2 Наказу №1395 від 07.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», за яким при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 139, частиною четвертою статті 140 КУпАП або постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2) з відповідними замірами та схемою.
Відповідно Додатку 3 до даного Наказу у протоколі вказується протяжність ділянки обстеження, кілометри (метри) автодороги, перехрестя, назва вулиці, номер будинку. При проведенні обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та складенні відповідного акту необхідною є також присутність представника підрозділу з експлуатації доріг (вулиць), який відповідає за належне утримання зазначеної ділянки.
При цьому, як вбачається з доданого до матеріалів справи Акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 20.02.2026 року, останній складено без присутності представника підрозділу, який відповідає за належне утримання зазначеної ділянки.
Згідно Журналу технічного обліку яму (вибоїну) на проїзній частині по вул. Абрагама Коопа, 114 (Акт від 16.02.2026 №30) встановлено 16.02.2026. Строк ліквідації даного дефекту - до 25.02.2026. На момент настання ДТП, пов`язаного із даним дефектом, а саме 20.02.2026 строк ліквідації ями не сплив, а від так відсутня подія адміністративного правопорушення.
Суд зазначає, що викладені обставини ДТП та, що ОСОБА_1 не вжив своєчасних заходів, щодо ліквідації ями (вибоїни) розміром довжиною 1,3 м, шириною 0,9 м, глибиною 0,14 см, на проїзній частині вулиці, не встановлені та не перевірені правоохоронними органами, що свідчить про відсутність беззаперечних доказів про причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_1 та результатом ДТП у вигляді пошкодження автомобіля.
Тому суд погоджується з клопотанням адвоката Колодій А.О. та звертає увагу на той факт, що згідно журналу технічного обліку яму (вибоїну) на проїзній частині по вул. Абрагама Коопа, 114 (Акт від 16.02.2026 №30) встановлено 16.02.2026. Строк ліквідації даного дефекту - до 25.02.2026. На момент настання ДТП, пов`язаного із даним дефектом, а саме 20.02.2026 строк ліквідації ями не сплив, а від так відсутня подія адміністративного правопорушення. Також з матеріалів справи, Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 20.02.2025 року, всупереч положень Інструкції №1395, яка містить вимоги щодо змісту та реквізитів такого акту, складений за відсутності представника підрозділу з експлуатації доріг (вулиць), який відповідає за обслуговування зазначеної ділянки.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази, суд дійшов висновку, що по даній справі не підтверджено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП.
За висновками Верховного Суду, викладеними у Постанові від 18.07.2019 року у справі №216/5226/16-а (2-а/216/33/17), притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №536/1703/17 (К/9901/3839/17).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Крім того, суддя зазначає, що до матеріалів справи не додано наказу про призначення ОСОБА_1 на відповідну посаду та відсутня його посадова інструкція.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, зазначає, що вказані та досліджені судом докази у своїй сукупності не доводять поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП.
Відповідно п.3 ч.1 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи.
Відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, керуючись ч.3 ст.62 Конституції України, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, у зв`язку з чим відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 140, 245, 247, 251, 252, 280, 268, 283, 284 КУпАП, суддя,-
постановила:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 140 КУпАП, закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua