Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №522/21428/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визначення місця проживання дитини

Дата: 20 травня 2026 р.

Справа: №522/21428/25-Е

Суддя: Науменко А. В.

Справа № 522/21428/25-Е

Провадження № 2/522/2254/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

21 травня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря – Зелінська К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини.

Позивач обґрунтовує позов тим, що з 24.01.2015 року сторони перебували у шлюбі, від якого мають малолітнього сина, ОСОБА_3 , 2018 року народження. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29.06.2022 року шлюб між сторонами розірвано, при цьому дитина фактично проживає з матір`ю, яка забезпечує належне виховання, утримання та розвиток сина, зокрема організувала його навчання та медичний нагляд. Позивач зазначає, що батько дитини з березня 2022 року перебуває на військовій службі, а визначення місця проживання сина разом із матір`ю є необхідним для правової визначеності, забезпечення належних соціальних послуг, можливості вільного виїзду за кордон для оздоровлення дитини та створення стабільного середовища для її розвитку. З огляду на те, що мати сумлінно виконує свої батьківські обов`язки, створила комфортні умови проживання та підтримує емоційний зв`язок із сином, а також враховуючи принцип рівності прав батьків, що не перешкоджає участі відповідача у вихованні дитини, позивач просить суд визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 разом із нею, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 10.10.2025 року провадження по справі відкрито та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

06.03.2026 року від Приморської районної адміністрації до суду надійшов Висновок про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 12.03.2026 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання призначене на 21.05.2026 року сторони не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином. Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 24 січня 2015 року, який було розірвано на підставі заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 червня 2022 року у справі № 522/22557/21. Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про народження № 274 від 15 січня 2018 року.

У добровільному прядку питання щодо визначення місця проживання дитини сторони не вирішили.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статей 150-157 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною, брати участь у її вихованні.

Згідно зі ст. 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно з вимогами ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

За ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір`ю лише у винятковій ситуації, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст.141 СК України, так зі змісту Конвенції про права дитини.

При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Належне виконання позивачем батьківських обов`язків підтверджується довідкою про навчання дитини у 2 класі Одеського ліцею «Школа мрії» та декларацією, укладеною з педіатром КНП «Дитяча міська поліклініка № 6» ОМР. Окрім того, судом враховано факт перебування відповідача, ОСОБА_2 , на військовій службі з березня 2022 року, що ускладнює оперативне вирішення юридичних питань щодо забезпечення інтересів дитини.

Фінансове забезпечення та створення належних умов проживання дитини підтверджуються відомостями про працевлаштування позивача та договором оренди житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевикладене, а також наявність судового наказу від 03 серпня 2022 року у справі № 522/9687/22 про стягнення аліментів на утримання дитини, суд констатує, що визначення місця проживання малолітнього разом із матір`ю відповідає принципу забезпечення найкращих інтересів дитини та сприяє її емоційній стабільності, не обмежуючи при цьому прав батька на участь у вихованні сина.

Відповідно до висновку Приморської районної адміністрації про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 визначено можливим місце проживання малолітнього ОСОБА_4 визначити разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги висновок органу опіки і піклування, суд погоджується з доводами сторони позивача та приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини– задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з матір`ю, ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 29.05.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua