Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №504/1608/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №504/1608/26

Провадження №3/504/722/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ,

за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

05.04.2026р. інспектором ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Косюгою М.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №632416, згідно якого 04.04.2026р. о 23:39 год. за адресою: Одеська область Одеський район с.Причорноморське вул.108 Гвардійської дивізії, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Merсеdes Benz» н/з НОМЕР_3 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі відмовився. Такими діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, відповідальність за що передбачено ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 у призначені судові засідання, будучи належним чином повідомленим, не з`явився, його інтереси при розгляді справи в судових засіданнях представляв адвокат Бабков В.Д.

У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не є обов`язковою, тому враховуючи наведені положення, той факт, що права особи, що притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справи за його відсутності, але за участі захисника-адвоката не будуть порушені, суд розглянув справу за наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, за відсутності ОСОБА_1 .

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В судових засіданнях захисник-адвокат Бабков В.Д. заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначив, що зміст протоколу містить факти істотного порушення працівниками поліції норм матеріального та процесуального права. Дата, час, місце та марка транспортного засобу, зазначені в протоколі не відповідають дійсності, оскільки на відео зображені зовсім інші обставини та коло осіб. Надані до суду матеріали не дають суду можливості не тільки встановити особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а винність її дій, які підпадають під санкцію ч.1 ст.130 КУпАП. Протокол не містить жодного підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що свідчить про складання протоколу не у його присутності. Матеріали відеофіксації містять факт того, що особа, яка зафіксована на відео, не відмовлялася від підписання матеріалів, а вимога інспектора на проведення огляду як на місці, так і в закладі охорони здоров`я на стан сп`яніння взагалі відсутня.

Дослідивши та проаналізувавши надані докази, вважаю, що з матеріалів справи вбачається, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак справа підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Так, частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.п. 2, 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно п.п. 6, 7 розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Відповідно до п. 2.5 Правил водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Матеріали справи складаються лише з протоколу про адміністративне правопорушення та диску, на якому містяться два відеозаписи.

Разом із тим, надані до суду відеозаписи вочевидь є неналежними та недопустимими доказами. Так, перше відео фіксує події, які відбуваються денний час доби. Зафіксовано зупинку автомобіля «Сітроен», співробітник поліції підходить до водія даного транспортного засобу (відео без звуку), обличчя водія не вбачається. Далі з автомобіля виходить пасажир і знімає номерні знаки «Хірург» з автомобіля. Отже, вказаний відеозапис взагалі не має відношення до справи, що розглядається. Дії відбуваються у денний час і не мають відношення до часу 23:39 год.

Друге відео фіксує події, що відбуваються вночі, між особами відбувається розмова на підвищених тонах. Роз`яснюють, що у разі продовження такої поведінки складуть протокол за ст.185 КУпАП. Далі поліцейський каже, що буде складати протоколи за ст.ст.124, 130 КУпАП. При цьому номер відео з бодікамери не відповідає тому, що вказаний в протоколі. З наданого відеозапису неможливо встановити осіб, між якими ведеться розмова.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом за наведених у протоколі адміністративне правопорушення обставин.

Крім того, матеріали провадження не містять доказів відмови водія від проходження огляду на місці; складення направлення водія до медичного закладу.

В матеріалах справи відсутні докази доведення прав водію, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Матеріали справи не містять доказів відсторонення можливого водія від керування транспортним засобом

Надані відеозаписи є фрагментованими та не є безперервними. Зокрема, відсутнє відео в проміжок часу з моменту зупинки транспортного засобу до моменту адміністративного протоколу. Вони не ідентифікуються як такі, що здійсненні ПВР: 211325, що видавалася посадовій особі, що складала та підписувала протокол, здійсненні з неодноразовим перериванням запису.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в матеріалах справи відсутні.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

У той же час, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані сп`яніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп`яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Виходячи з обставин справи, наданих суду доказів, суд приходить до висновку про неможливість прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Наведені обставини вказують на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події та складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.62 Конституції України, статтями 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 – закрити у зв`язку з відсутністю події та складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.

Суддя П. В. Жовтан