Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №164/620/24 — Волинський апеляційний суд

Справа № 164/620/24 Головуючий у 1 інстанції: Токарська І. С.

Провадження № 22-ц/802/723/26 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О. І.,

суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,

секретар судового засідання Русинчук М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Маневицького районного суду Волинської області від 17 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В :

13 березня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовано тим, що сторони перебували у шлюбі з 25.07.2014 по 20.03.2023, у якому народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає із нею та перебуває на її утриманні.

16.03.2023 між сторонами укладено нотаріально посвідчений договір про поділ спільного нерухомого майна подружжя на підставі ст. ст. 64, 70 СК України.

Крім нерухомого майна, ними у шлюбі в лютому 2017 року було набуто у власність автомобіль марки «Ford Transit 260 2.2 TDCі Kasten 100НР», вантажний фургон, об`єм двигуна 2 198 см, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстровано на ім`я відповідача та після розірвання шлюбу залишився у його користуванні.

Оскільки шлюб розірвано, у володінні та користуванні відповідача залишився цей транспортний засіб, який є неподільним майном, тому відповідач в порядку поділу цього майна має сплатити їй компенсацію вартості 1/2 його частки.

Ураховуючи наведене, уточнивши розмір позовних вимог, просила визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки «Ford Transit 260 2.2 TDCі Kasten 100НР» 2013 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 та стягнути із ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію вартості 1/2 частки цього автомобіля у сумі 228 800 грн.

Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 17 березня 2026 року позов задоволено частково.

У порядку поділу спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_1 визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки «Ford Transit 260 2.2 TDCі Kasten 100НР» 2013 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля марки «Ford Transit 260 2.2 TDCі Kasten 100НР» 2013 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 142 296 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 422,96 грн судового збору.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить змінити це рішення в частині визначення розміру компенсації 1/2 частки автомобіля, стягнувши на її користь грошову компенсацію у сумі 228 800 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 від імені відповідача ОСОБА_2 , посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, учасники справи у призначене на 15 год 00 хв 19.05.2026 судове засідання не з`явилися і їх неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У цій справі – це 28 травня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити, а рішення суду в оскаржуваній частині змінити з таких підстав.

Згідно зі ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 69 СК України).

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч. ч. 1, 2 ст. 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (ч. 2 ст. 364 ЦК України).

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.07.2014 по 20.03.2023, у якому було придбано спірний автомобіль марки «Ford Transit 260 2.2 TDCі Kasten 100НР», 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстровано на ім`я відповідача, ним використовувався і після розірвання шлюбу залишився у його користуванні.

Кожним зі сторін було надано суду звіти суб`єктів оціночної діяльності від 05.04.2024 та від 08.04.2024 відповідно, у яких визначено різну вартість спірного автомобіля та які містили певні недоліки для можливості прийняття їх судом до уваги, у зв`язку із чим ухвалою суду від 09.12.2025 було призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність урахування у цій справі висновку судової автотоварознавчої експертизи № 158-Е від 30.07.2025.

Разом із тим, суд дійшов помилкового висновку, що при визначенні розміру компенсації вартості його 1/2 частки необхідно брати до уваги ринкову вартість автомобіля з урахуванням вартості його відновлювального ремонту, що становить 284 592 грн.

У цій справі предметом позову є не відшкодування шкоди внаслідок пошкодження майна, а поділ майна подружжя.

Ураховуючи наведене, у цій справі при поділі майна має ураховуватися ринкова вартість спірного автомобіля, розмір якої згідно висновку експерта становить 430 840 грн.

Таким чином, 1/2 частка спірного автомобіля становить 215 420 грн, які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок компенсації.

Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції в частині визначення розміру компенсації вартості автомобіля зроблені без належного з`ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, з неправильним застосуванням норм матеріального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для зміни рішення суду в цій частині.

В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Статтею 141 ЦПК України визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ЦПК).

Оскільки до задоволення підлягають вимоги позивача у розмірі 215 420 грн, що становить 94,15 % від заявлених вимог, то на користь позивача з відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3 689,94 грн, з яких 2 154,20 грн за подання позовної заяви і 1 535,74 грн (84,53 % від задоволеної спірної суми) за подання апеляційної скарги.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 268 ч. ч. 4, 5, 367, 369, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Маневицького районного суду Волинської області від 17 березня 2026 року в оскаржуваній частині щодо визначення розміру компенсації частки автомобіля, а також в частині розподілу судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 215 420 (двісті п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять) грн 00 коп компенсації вартості 1/2 частки транспортного засобу марки «Ford Transit 260 2.2 TDCі Kasten 100НР» 2013 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 689 (три тисячі шістсот вісімдесят дев`ять) грн 94 коп судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий – суддя

Судді