Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №761/48773/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/48773/25

Провадження № 3-зв/761/5/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Київ

Суддя Шевченківського районного суду міста Києва Глянь О.С., розглянувши заяву адвоката Ювченка Андрія Васильовича про відвід судді Шевченківського районного суду міста Києва Овсеп`ян Т.В. від участі у розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження судді Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява адвоката Ювченка А.В. про відвід судді Шевченківського районного суду міста Києва Овсеп`ян Т.В. від участі у розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування заявленого відводу ОСОБА_2 вказує, що у нього виникли сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Овсеп`ян Т.В. під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з посиланням на те, що клопотання захисту про ознайомлення з матеріалами справи та участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції суддею не були задоволенні, а матеріали справи не завантаженні до ЄСІТС та не надіслані на електронну пошту адвоката, що унеможливлює сторону захисту у реалізації права на захист особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду заяви про відвід повідомлялися належним чином, що це не є перешкодою для розгляду справи.

Дослідивши заяву про відвід, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Так, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді у справі про адміністративне правопорушення, відповідно, не визначений і порядок розгляду заяви про відвід.

Отже, суд приходить до висновку про можливість застосування аналогії закону у найближчій галузі права, в даному випадку кримінальному процесуальному законі.

Згідно ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 43).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Мироненко і Мартиненко проти України").

Таким чином, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які б об`єктивно могли вказувати на можливу його упередженість. При цьому, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Дослідивши заявлений відвід суд приходить до висновку, що в ньому не наведено жодних вмотивованих обґрунтувань, які б могли слугувати підставою для відводу судді Овсеп`ян Т.В. в розумінні ст. 75 КПК України.

Самі лише припущення заявника жодним чином не свідчать про те, що розгляд даної справи про адміністративне правопорушення відбувається чи буде відбуватись упереджено, необ`єктивно та не дає підстав сумніватися у безсторонності, неупередженості та об`єктивності судді Овсеп`ян Т.В..

Враховуючи викладене, оскільки заява адвоката Ювченка А.В. про відвід судді Овсеп`ян Т.В. не містить даних, які б свідчили про наявність обґрунтованих, передбачених нормами КПК України, підстав для відводу судді, відтак в задоволенні заяви необхідно відмовити.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви про відвід суд також враховує, що необґрунтовані задоволення відводів чи самовідводів у будь-якій справі є неприпустимими, оскільки можуть свідчити про ухилення від розгляду справи, що є порушенням правил суддівської етики та порочить звання судді, а також підриває авторитет суду та судової влади в цілому.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 294 КУпАП, ст. ст. 75, 80-81 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката Ювченка Андрія Васильовича про відвід судді Шевченківського районного суду міста Києва Овсеп`ян Т.В. від участі у розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Глянь