Рішення від 12 березня 2024 р. у справі №755/4281/23 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/4281/23

Провадження №: 2/755/1242/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2024 р. місто Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Савлук Т.В.,

секретаря судових засідань Лазоренко Н.В.,

учасники цивільного процесу:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Радкевич С.О.,

представник відповідача - адвокат Якобчук О.М.,

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Надтока Зінаїда Василівна - не з`явилася,

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровського районної у місті Києві державної адміністрації, - не з`явилася,

третя особа ОСОБА_2 - не з`явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення Дніпровського районного суду міста Києва, в залі суду, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Надтока Зінаїда Василівна, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровського районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , про визнання права власності на частку в об`єкті нерухомого майна в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з вимогами:

«визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на 2/9 частин квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

11 квітня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий - суддя Виниченко Л.М.) постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Надтока Зінаїда Василівна, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровського районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , про визнання права власності на частку в об`єкті нерухомого майна в порядку спадкування та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

01 червня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий - суддя Виниченко Л.М.) постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 про витребування доказів.

Витребувано від Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області копію матеріалів спадкової справи № 172/2018 рік до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Витребувано від приватного нотаріуса Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Молодих Світлани Іванівни копію матеріалів спадкової справи № 28/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 .

За змістом положень статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідач ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , правом подати відзив на позов не скористалась, заяв (клопотань) з процесуальних питань до суду не подавала.

02 червня 2023 року (вх. №ЕП-6913) до суду від ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення разом з клопотанням про розгляд справи без участі відповідача або за участі представника відповідача, за змістом прохальної частини пояснень відповідач просила визнати вимоги позивача ОСОБА_1 щодо частки кожного із спадкоємців за заповітом після смерті ОСОБА_6 , а саме по 2/9 частин квартири АДРЕСА_2 , для ОСОБА_5 , з урахуванням обов`язкової частки спадщини ОСОБА_2 .

03 липня 2023 року на запит суду надійшла спадкова справа № 28/2020 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , яка була заведена 25 червня 2020 року приватним нотаріусом Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Молодих С.І.

10 липня 2023 року на запит суду надійшла спадкова справа № 172/2018 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , яка була заведена 31 серпня 2018 року Тернівською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області.

24 липня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий - суддя Виниченко Л.М.) постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

05 вересня 2023 року керівником апарату Дніпровського районного суду міста Києва О.С. Корович винесено розпорядження № 451 «Щодо проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ».

05 вересня 2023 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану цивільну справу передано у провадження головуючому судді Савлук Т.В.

14 вересня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий - суддя Савлук Т.В.) постановлено ухвалу про прийняття до свого провадження вищевказану цивільну справу та призначено розгляд справи розпочати повторно в порядку загального позовного провадження.

04 грудня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий - суддя Савлук Т.В.) постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Радкевич Сергій Олександрович у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, та на підставі наявних у справі доказів, додатково пояснили, що 05 квітня 2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 було зареєстровано шлюб. У період шлюбу, 23 червня 2006 року, ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савельєвим А.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за № 1603, придбала квартиру АДРЕСА_2 . У подальшому 12 жовтня 2012 року ОСОБА_6 уклала шлюб із ОСОБА_1 та змінила прізвище на « ОСОБА_6 ». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. За життя, 19 травня 2016 року, ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краснокутською Г.О. та зареєстрований за № 1070, відповідно до якого належну їй квартиру заповіла позивачу ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у рівних частках. Розпорядженнями Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 479 та № 480 від 14 червня 2019 року ОСОБА_3 призначено опікуном відповідно над малолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . 18 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , однак постановою державного нотаріуса Надтоки З.В. йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Постановою державного нотаріуса Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Надтоки З.В. від 04 лютого 2021 року ОСОБА_4 також відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 та у виділі частки спадщини після смерті ОСОБА_8 з підстав невизначеності часток у спільному майні подружжя, оскільки спірна квартира була придбана у період шлюбу з ОСОБА_8 . У свою чергу, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року у справі № 755/5533/21 встановлено, що спірна квартира була придбана у період зареєстрованого шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_8 і є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а частки кожного з них становлять по . Цим же рішенням за ОСОБА_4 визнано право власності на 1/6 частку зазначеної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 . Судом також встановлено, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_8 були дружина ОСОБА_6 , мати ОСОБА_12 та малолітня донька ОСОБА_4 , які прийняли спадщину. З урахуванням встановлених судом обставин частка ОСОБА_6 у спірній квартирі складала 1/2 як співвласника та 1/6 як спадкоємця після смерті чоловіка. Відтак, зазначені частки підлягали спадкуванню за заповітом трьома спадкоємцями у рівних частках, унаслідок чого частка кожного спадкоємця становить 2/9 частини квартири. Посилаючись на наведені обставини, просили суд визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 2/9 частини квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 .

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Якобчук Олег Миколайович у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову в частині визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на 7/36 частки квартири АДРЕСА_2 з урахуванням права ОСОБА_2 на обов`язкову частку у спадщині, яка становить 7/36 частини спірної квартири. Водночас зауважив, під час розгляду справи позивач не уточнив позовні вимоги в частині визначення розміру спадкової частки та просить визнати за ним право власності на 2/9 частини квартири, проти чого відповідач ОСОБА_3 заперечує.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Надтока Зінаїда Василівна у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровського районної у місті Києві державної адміністрації у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просила прийняти рішення з урахуванням найкращих інтересів дітей та чинного законодавства України.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Вислухавши думку сторін цивільного процесу, наведені сторонами доводи та заперечення щодо підстав та предмету позову, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ними обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі та доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 05 квітня 2005 року між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладено шлюб.

23 червня 2006 року ОСОБА_6 придбано квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 23 червня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савельєвим А.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 1603.

12 жовтня 2012 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_1 , внаслідок реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_6 .

Згідно із заповітом, посвідченим 19 травня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краснокутською Г.О., зареєстрованим в реєстрі за № 1070, ОСОБА_6 заповіла належну її квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у рівних частках кожному.

14 червня 2019 року розпорядженням № 479 Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_3 призначено опікуном над малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_6 та ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_8 .

14 червня 2019 року розпорядженням № 480 Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_3 призначено опікуном над малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_6 та позбавленням батька - ОСОБА_1 батьківських прав на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 січня 2019 року у справі № 755/18078/18.

18 вересня 2020 року постановою Державного нотаріусу Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 .

22 лютого 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3 , яка є опікуном малолітньої дитини ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за участю третіх осіб Державного нотаріуса Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Надтоки Зінаїди Василівни, Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання частки померлого у праві спільної сумісної власності, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Визнано за малолітньою дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У решті позовних вимог - відмовлено.

За нормою частини четвертої статі 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом вищевказаного рішення суду вбачається, що згідно із спадкової справи № 28/2020, відкритої після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що батьками померлого є: мати ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , батько ОСОБА_14 .

Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_5 належала на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_12 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в рівних долях.

Згідно із довідкою відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_8 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_5 та разом з нею на день смерті були зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Тому після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 спадкоємцями першої черги були: дружина ОСОБА_6 , мати ОСОБА_12 , які фактично прийняли спадщину, та малолітня дитина ОСОБА_4 .

05 червня 2020 року була зареєстрована заява ОСОБА_3 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 про прийняття спадщини після смерті її батька - ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

04 лютого 2021 року постановою Державного нотаріусу Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Надтоки З.В. відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 та виділу частки спадщини після смерті ОСОБА_8 .

У частині першій статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За змістом частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положень статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі статтями 1233-1235 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

У частині першій статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд виходить із того, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року у справі № 755/5533/21, яке набрало законної сили, встановлено, що спірна квартира є об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , частки яких визначено рівними - по . Після смерті ОСОБА_8 його частка у спірній квартирі увійшла до складу спадщини та була розподілена між трьома спадкоємцями у рівних частках, у зв`язку з чим частка кожного становить 1/6 (1/2 : 3). ОСОБА_6 як співвласник (1/2 частки) та спадкоємець після смерті чоловіка ОСОБА_8 (1/6) набула у власність у сукупності 2/3 частки квартири. Після її смерті вказана частка підлягає спадкуванню за заповітом між трьома спадкоємцями у рівних частках відповідно до статті 1223 ЦК України, у зв`язку з чим частка кожного становить 2/9 (2/3 : 3).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ визначив, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Надтока Зінаїда Василівна, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровського районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , про визнання права власності на частку в об`єкті нерухомого майна в порядку спадкування є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 3, 11-16, 23, 1216-1219, 1231, 1223, 1233-1235 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2-5, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Надтока Зінаїда Василівна, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровського районної у місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , про визнання права власності на частку в об`єкті нерухомого майна в порядку спадкування, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , право власності на 2/9 частин квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С у д д я