Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №753/9804/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9804/26

провадження № 3/753/2969/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., за участю захисника Бур`ян Т.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

12 квітня 2026 о 23-й годині 45 хвилин в м. Києві, вул. Братства Тарасівців, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «БМВ» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився на місці зупинки, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в суді свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, суду пояснив, що дійсно був зупинений працівниками поліції. Від огляду на стан наркотичного сп`яніння не відмовлявся. Так як працює по 12 годин в день ювеліром, очі могли не реагувати на світло.

Захисник Бур`ян Т.М. просила закрити адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Вказала, що працівники поліції вчинили провокацію відносно ОСОБА_1 , засвітивши очі ліхтарем. Крім того, ОСОБА_1 не відмовлявся їхати на огляд до лікаря нарколога, що чітко зафіксовано на відео. Направлення на огляд до лікаря було виписано працівниками поліції та не вручено ОСОБА_1 . Працівник поліції, який спілкувався з ОСОБА_1 не мав нагрудної камери, що є порушенням КУпАП. Також при складанні протоколу не було двох свідків, що є грубим порушення КУпАП.

Суд, вислухавши думку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та захисника, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи та відеозапис з нагрудної камери, надаючи оцінку зібраним доказам у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, в судовому засіданні був переглянутий відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського, відповідно до якого ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР. При спілкуванні з ОСОБА_1 та встановленні його особи, працівник поліції виявив у нього ознаки наркотичного сп`яніння. На 13 хвилині 23 секунді, провівши перевірку координації рухів інспектор патрульної поліції вказав, що вимагає від ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога. На що ОСОБА_1 запитав на підставі чого (13 хвилина 33 секунда). Інспектор відповів, що вбачає ознаки наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 повідомив, що йому немає чого робити і він не поїде, йому завтра на роботу (14 хвилина 20 секунда). Далі інспектор патрульної поліції роз`яснив ОСОБА_1 процедуру огляду на стан наркотичного сп`яніння та наслідки відмови від огляду та висловив повторну вимогу ОСОБА_1 поїхати до лікаря на огляд (16 хвилина 15 секунда). Після цього на місце прийшов невідомий чоловік, який почав вести себе провокативно, вимагати від працівників поліції причину зупинки та посвідчення, почав конфлікт. Працівник поліцїі в свою чергу повторно роз`яснив ОСОБА_1 наслідки не проходження огляду, ОСОБА_1 почав виражатись нецензурною лексикою, а невідома особа веде себе агресивно, внаслідок чого її затримали. В подальшому працівник поліції почав оформляти протокол відносно ОСОБА_1 . Під час чого ОСОБА_1 ні разу не висловив бажання їхати до лікаря.

Вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, відновити послідовність подій та надати оцінку діям осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Вказаний відеозапис отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Твердження захисника, що відмови від огляду на стан сп`яніння не було не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки з переглянутого відеозапису вбачається чітка відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога та постійне уникнення відповіді на неодноразову вимогу інспектора поліції пройти огляд.

Також суд, вважає необґрунтованими доводи сторони захисту з приводу того, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху не було вручено ОСОБА_1 та є порушенням.

Так, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 не передбачено вручення такого направлення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

А тому, суд звертає увагу захисника, присутність свідків при оформленні матеріалів не є обов`язковим, оскільки запис з нагрудної камери поліцейського дає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення.

Також вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться фактичними даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 639157 (а.с.1), картці обліку адміністративного правопорушення (а.с.4), постанові серія ЕНА № 7014232 від 12.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП (а.с.6).

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином норми ПДР встановлюють імперативний обов`язок водія, а не його право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) – ПДР не містять.

Судом встановлено, що працівник поліції за наявності достатніх підстав для висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, неодноразово висував вимогу водієві пройти огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився, а в подальшому неодноразово ухилявся від відповіді. А тому працівник поліції почав цю відмову процесуально оформлювати, а саме складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5 ПДР та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Враховуючи обставини та характер скоєного, особу ОСОБА_1 відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 130, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривні.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.

Суддя П.І. Заруба