Вирок від 28 травня 2026 р. у справі №489/1388/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/1388/26

Провадження № 1-кп/489/612/26

В И Р О К

іменем України

29 травня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені 24.11.2025 №12025152040001275 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобринець Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , студента 2 курсу Миколаївського професійного машинобудівного ліцею, не одруженого, не маючого на утриманні дітей, зі слів працевлаштованого на посаді бармена у ФОП ОСОБА_6 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_4 у невстановлений час та невстановлену дату, але не пізніше 23.11.2025, використовуючи належний йому мобільний телефон, з обліковим записом у загальнодоступному ресурсі мережі Інтернет «Telegram», встановив зв`язок з невстановленою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, яка запропонувала здійснити підпал транспортних засобів, які йому необхідно було знайти самостійно на території міста Миколаєва, погодився на вказану пропозицію, таким чином вступивши з нею в попередню змову на знищення, пошкодження чужого майна, шляхом підпалу.

Надалі невстановлена особа, керуючи діями ОСОБА_7 надала вказівку знайти транспортні засоби, які необхідно підпалити, купити у різних магазинах 2 рідини, а саме: розчинник та розпалювач, які в подальшому потрібно змішати, облити нею транспортний засіб, та підпалити, зняти на свій мобільний телефон відео та надіслати невстановленій особі, яка координувала його дії, для підтвердження виконання підпалу.

Погодившись на виконання спільного злочинного умислу на підпал транспортних засобів, 23.11.2025 у невстановлений в процесі досудового розслідування час, ОСОБА_4 , поблизу будинку № 26 по вул. Херсонське Шосе у місті Миколаєві виявив транспортний засіб FORD TRANSIT білого кольору з державним номером НОМЕР_1 , який на праві власності належить Філії «НОРВЕГІАН ПІПЛС ЄІД В УКРАЇНІ», узгодив його підпал з невстановленою під час досудового розслідування особою та, отримавши її згоду, направився до супермаркету «Велмарт», який розташований за адресою: місто Миколаїв, просп. Миру 1/1, де о 18:38 годин придбав розпалювач для дерева/вугілля в пластиковій пляшці об`ємом 0,5 літра, а також розпалювач для дерева/вугілля в пластиковій пляшці об`ємом 0,25 літра, та у подальшому направився до ТЦ «Епіцентр», що розташований за адресою: місто Миколаїв, вул. Херсонське Шосе, 1, де придбав розчинник в пластиковій пляшці об`ємом 0,75 літри. Після цього, ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , знайшов порожню полімерну пляшку від води об`ємом 2 літри, в яку вилив вміст розпалювача та розчинника та змішав їх.

У подальшому, ОСОБА_8 попередньо вступивши в злочинну змову з невстановленою особою та узгодивши всі дії з підпалу транспортного засобу, реалізуючи злочинний умисел, 24.11.2025, приблизно о 01:50 годин (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), утримуючи при собі заздалегідь підготовану легкозаймисту речовину та запальничку, прибув до будинку № 26 по вул. Херсонське Шосе у місті Миколаєві, де, діючи умисно, усвідомлюючи характер свого суспільно небезпечного діяння та наслідки його настання, розраховуючи на те, що в нічний час доби його дії не будуть помічені оточуючими і здійсненню його наміру ніхто не перешкодить, підійшов до транспортного засобу марки FORD TRANSIT білого кольору з державним номером НОМЕР_2 , що був припаркований біля зазначеного будинку, облив легкозаймистою рідиною капот зазначеного автомобіля та за допомогою запальнички підпалив його, внаслідок чого відбулось займання вказаного транспортного засобу.

Після виконання вказаних дій, коли вогонь розгорівся, ОСОБА_4 на свій мобільний телефон зняв відео палаючого транспортного засобу FORD TRANSIT та надіслав невстановленій особі, яка координувала його дії для підтвердження знищення, пошкодження чужого майна шляхом підпалу.

Внаслідок вищезазначених злочинних дій ОСОБА_8 та невстановленої під час досудового розслідування особи, знищено та пошкоджено деталі кузова, елементи оббивки салону, сидіння, скло, деталі розташовані в підкапотному просторі, навісні агрегати двигуна та інші елементи транспортного засобу марки FORD TRANSIT білого кольору з державним номером НОМЕР_1 , у результаті чого його приведено до такого стану, за якого він взагалі не може бути використаним за своїм призначенням, чим заподіяно майнову шкоду Філії «НОРВЕГІАН ПІПЛС ЄІ В УКРАЇНІ» на суму 1 402 359,00 гривень.

Крім того, внаслідок термічної дії (випромінювання) пожежі, яка виникла на транспортному засобі FORD TRANSIT білого кольору з державним номером НОМЕР_1 , зазнала термічних пошкоджень (оплавлень) передня частина транспортного засобу MITSUBISHI GRANDIS бежевого кольору з державним номером НОМЕР_3 , а саме пошкоджень переднього бамперу, передніх фар, капоту, лобового скла, який на праві приватної власності належить ОСОБА_9 та який був припаркований поруч, на відстані 1 метр 30 сантиметрів від транспортного засобу FORD TRANSIT, внаслідок чого ОСОБА_9 заподіяно матеріальної шкоди на суму 76 808,09 гривен.

Вказаними діями ОСОБА_4 та не встановленою під час досудового розслідування особою заподіяно майнової шкоди на загальну суму 1 479 167,09 гривень, що перевищує розмір 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та, відповідно до примітки ст. 185 КК України, є особливо великим розміром.

У подальшому, ОСОБА_4 , впевнившись, що йому вдалось здійснити всі дії які він вважав за потрібне для знищення та пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, з місця вчинення кримінального правопорушення зник у невідомому напрямку.

ІІ. Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 194 КК України як умисне знищення та пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах.

ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження.

ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, суду пояснив, що на початку листопада 2025 року на прохання знайомої з метою придбати наркотичний засіб канабіс, зареєструвався у інтернет-магазині, що діяв у месенджері «Телеграм». Після реєстрації він перерахував кошти на особистий гаманець для подальшого розрахунку за канабіс. Через декілька днів йому зателефонувала невідома особа, та повідомила, що кошти, які він перерахував згідно підписаної ним користувацької угоди, зараховуються на рахунки рф. Погрожували передати такі докази до правоохоронних органів, якщо він не виконає їх вимоги. Оскільки він боявся кримінальної відповідальності, погодився виконати їх завдання. Умовою було знайти та підпалити автомобіль з чорними номерами або зелений автомобіль. Для цього необхідно було підшукати такий автомобіль, надіслати його фото цій особі і після підтвердження здійснити підпал автомобіля з надісланням підтвердження у виді фото чи відеозйомки. Оскільки він зрозумів, що метою цієї особи було знищення військових автомобілів, а він не мав наміру таке виконувати, він знайшов білий мікроавтобус з написами пов`язаними з протимінною діяльністю, гуманітарною допомогою. Фото вказаного мікроавтобуса скинув особі, яка підтвердила необхідність підпалу цього транспортного засобу та повідомила як зробити запалюючу суміш. За інструкціями цієї особи він 23.11.2025 близько 16-17 години пішов до магазину «Велмарт» та придбав розпалювач. Потім пішов у магазин «Епіцентр» де придбав розчинник «Вайтспіріт». Вдома за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у дволітровій пластиковій пляшці змішав ці дві рідини. Близько 02 години в ночі 24.11.2025 він прийшов до місця стоянки попередньо визначеного мікроавтобуса біля будинку на Херсонському шосе, облив його зробленою сумішшю та підпалив запальничкою. Автомобіль одразу загорівся, він зняв відео палаючого автомобіля та пішов з місця підпалу. Чи були поруч інші автомобілі він уваги не звернув, оскільки був схвильований. В подальшому відео з підпаленим автомобілем скинув, особі на вимогу якої це виконав. Особа повідомила, що тепер кримінальна відповідальність йому не загрожує.

Також пояснив, що переписку з невідомою йому особою, за вимогою якої здійснив підпал вів зі свого телефону, який в подальшому був вилучений працівниками поліції. Під час досудового розслідування приймав участь у слідчих діях під час яких добровільно повідомив працівникам поліції всі обставини підпалу, та вказав на місце де викинув пляшку із сумішшю та пляшку від розпалювача. Також надав працівникам поліції чек про придбання розпалювача у магазині «Велмарт», який не був у нього вилучений під час обшуку при затриманні.

Зазначив, що погодився на підпал виключно через погрози звинувачення через перерахування коштів на користь рф. Невстановленою особою пропонувались йому кошти в сумі 500,00 доларів США за добровільну співпрацю в підпалі автомобілів від чого він відмовився. Про отримання коштів за здійснений підпал домовленості не було і він їх не отримував. Усвідомлював, що підпал є небезпечним способом знищення майна, проте не передбачав, що пошкодить інші автомобілі.

Розкаявся у вчиненому, просив не призначати покарання пов`язане з позбавленням волі. Цивільний позов визнав в частині відшкодування матеріальної шкоди, вказаної у обвинувальному акті, а саме в сумі 76 808,09 грн.

Потерпілий ОСОБА_9 , суду пояснив, що проживає квартирі, розташованій у багатоквартирному будинку АДРЕСА_3 . Приблизно о 02 годині ночі 24.11.2025 йому зателефонувала сусідка та повідомила про пожежу на місці паркування автомобілів. Вийшовши у двір він побачив, що працівники ДСНС уже загасили пожежу та помітив, що пожежею був пошкоджений його автомобіль «Mitsubishi Grandis», н.з. НОМЕР_3 , та припаркований поруч на відстані 1,2 - 1,3 метри мікроавтобус «Форд Транзит». Вказаним мікроавтобусом з написами пов`язаними з розмінувальною діяльністю, користувався один із сусідів та часто залишав його у дворі будинку. З приводу пошкодження майна ним була подана заява до поліції. Від пожежі на його автомобілі були пошкоджені передній бампер, фари, накладка на капоті, лакофарбове покриття, електропроводка під бампером, лобове скло. Поданий ним цивільний позов підтримав в повному обсязі, просить стягнути з обвинуваченого на свою користь 195 688,62 грн матеріальної шкоди та 50 000,00 грн моральної шкоди, пов`язаної з пошкодженням майна та неможливістю користуватися ним протягом тривалого періоду.

Представник потерпілої особи Філії «NORWEGIN PEOPLE`S AID в УКРАЇНІ» ОСОБА_10 суду повідомив, що 24.11.2025 підпалом пошкоджений транспортний засіб «Ford Transit», н.з. НОМЕР_4 , який належить потерпілій особі на праві власності. З приводу підпалу автомобіля до ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення, у кримінальному провадженні Філію визнано потерпілою особою. Оскільки завдану підпалом автомобіля шкоду відшкодовано страховою компанією, претензій матеріального характеру до обвинуваченого Філія не має.

ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Згідно протоколу огляду місця події від 24.11.2025, з фототаблицею до нього, біля прибудинкової території за адресою: Херсонське шосе буд. 26, м. Миколаїв виявлено автомобіль «Ford Transit», н.з. НОМЕР_4 , в обгорілому стані (вигорілий корпус в передній частині, повністю вигорілий салон автомобіля), задня частина автомобіля білого кольору. Напроти вказаного автомобіля припарковано MITSUBISHI GRANDIS, бежевого кольору, н.з. НОМЕР_3 , передньою частиною до автомобіля «Ford», внаслідок горіння якого наявні пошкодження бамперної частини, передніх фар, тріщини скла.

Під час затримання ОСОБА_4 (протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24.11.2025) у нього виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A30s» зеленого кольору (IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 ) із сім-картою НОМЕР_7 та графічним кодом; фіскальний чек ТОВ «ФУДКОМ» від 23.11.2025 18:38.

Під час огляду телефону, вилученого у ОСОБА_4 під час затримання (протокол огляду речей від 27.12.2025 з фототаблицею та оптичним диском до нього), виявлено відеофайл на якому зафіксовано передню частину автомобіля MITSUBISHI GRANDIS бежевого кольору та автомобіль «FORD TRANSIT» білого кольору з логотипом зеленого кольору Філії «НОРВЕГІАН ПІПЛС ЄІД В УКРАЇНІ».

Фіскальний чек ТОВ «Фудком», який також вилучений у ОСОБА_4 під час затримання, підтверджує придбання 23.11.25 18:38:33 товарів: «РозпалювачД/дереваТаВугілля500млГМ «1» 53,53А; «Розпалювач д/дерева та вугілля 250млГМ «1» 33,54А; вартістю 87,00 грн (протокол огляду речей від 30.12.2025).

Під час додаткового огляду телефону, вилученого у ОСОБА_4 під час затримання (протокол додаткового огляду речей від 18.02.2026 з фототаблицею до нього, а.с. 231-240, том 1), встановлено, що вказаний телефон має мобільний додаток «Телеграм» з акаунтом користувача з нік-неймом « ОСОБА_11 ». У вказаному додатку виявлено листування з користувачем з нік-неймом « ОСОБА_12 » та ім`ям користувача « ОСОБА_13 ». Встановлено, що листування здійснювалось 07.11.2025, 08.11.2025, 19.11.2025 та розпочалось з приводу замовлення користувачем « ОСОБА_11 » наркотичної речовини. В подальшому абонент «Admin» повідомив абоненту «Влад», що сплачені останнім кошти будуть перераховані на потреби «вс рф» у зв`язку з чим його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Також запропонував співробітництво, за яке можна отримати винагороду від 200 до 50000 грн. Зазначив, що у разі відмови документи про перерахування коштів будуть відправлені до СБУ і його буде притягнуто до кримінальної відповідальності.

З оглянутого оптичного диску типу «DVD+R» марки «AXENT» з відеозаписами з камер спостереження, встановлених у приміщенні супермаркету «ВЕЛМАРТ» за адресою: м. Миколаїв, просп. Миру, 1/1 (протокол огляду речей від 04.12.2025 з фототаблицею до нього) встановлені обставини щодо придбання ОСОБА_4 23.11.2025 у вказаному магазині двох прозорих пляшок з ковпачками червоного кольору з вмістом рідини жовтого кольору, а також пластикової прозової пляшки з прозорою рідиною.

Під час огляду відкритої території площею приблизно 5х5 м, яка розташована на перехресті вул. 1-а Лінія та 9-а Повздовжня в м. Миколаєві (протокол огляду ділянки місцевості від 25.11.2025 з фототаблицею, а.с. 166-169, том 1) виявлено та вилучено прозору пляшку з етикеткою синього кольору з написом «вода питна» об`ємом 2 л із залишками рідини жовтого кольору із запахом розпалювача. На вказаний предмет працівникам поліції вказав ОСОБА_4 , як на пляшку, яку він використовував для змішання рідини.

Висновком експерта від 05.02.2026 № КСЕ-19/115-25/115-25/20853 при дослідженні прозорої полімерної пляшки, об`ємом 2 л з полімерною кришкою червоного кольору, виявленої під вказаного огляду, встановлено, що на пляшці (об`єкт № 1), кришці (об`єкт № 2) виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки.

Генетичні ознаки клітин з ядрами виявлених на пляшці (об`єкт № 1), збігаються з ДНК-профілем зразка букального епітелію ОСОБА_4 . Ймовірність походження даного ДНК-профілю від ОСОБА_4 становить не менше ніж 99,99999999 %.

Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на кришці (об`єкт № 2) є змішаними та можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем. Генетичні ознаки клітин з ядрами, що домінують серед змішаних генетичних ознак в об`єкті № 2 збігаються з ДНК-профілем зразка букального епітелію ОСОБА_4 .

Під час огляду відкритої території площею приблизно 5х5 м, яка розташована позаду будинку № 5-А по вул. Повздовжній в м. Миколаєві (протокол огляду ділянки місцевості від 25.11.2025 з фототаблицею, а.с. 171-174, том 1) виявлено та вилучено прозору пляшку об`ємом 250 мл з маркуванням «розпалювач для вогню». На вказаний предмет працівникам поліції вказав ОСОБА_4 , як на пляшку, яку він раніше викинув на це місце.

Згідно висновків експертів від 10.02.2026 № 466-34-26 та від 16.02.2026 № 467-34-26 осередок пожежі, яка сталася 24.11.2025 в автомобілі марки «FORD TRANSIT» білого кольору з державним номером НОМЕР_4 (vin/номер кузова: НОМЕР_8 , номер двигуна НОМЕР_9 ), знаходився ззовні у передній частині автомобіля в районі стику лобового скла та моторного відсіку автомобіля.

Причиною виникнення пожежі, яка сталася 24.11.2025 в автомобілі марки «FORD TRANSIT» білого кольору з державним номером НОМЕР_4 було внесення стороннього джерела теплової енергії з застосуванням горючої рідини в якості прискорювача горіння.

Осередок термічної дії на автомобіль марки «MITSUBISHI GRANDIS» бежевого кольору з державним номером НОМЕР_10 (vin/номер кузова: НОМЕР_11 , номер двигуна НОМЕР_12 ), яке відбувалося 24.11.2025 року, знаходився ззовні у передній частині автомобіля.

Причиною виникнення термічних пошкоджень (оплавлень), які виникли 24.11.2025 у передній частині автомобіля була термічна дія (випромінювання) пожежі, яка виникла на припаркованому поруч, на відстані 1 м 30 см, автомобілі марки «FORD TRANSIT» білого кольору з державним номером НОМЕР_4 .

Відповідно до висновку експерта від 12.02.2026 № СЕ-19/115-25/21262-АВ розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу марки «MITSUBISHI GRANDIS», номерний знак НОМЕР_10 , може складати 76 808,09 грн.

Висновком експерта від 17.02.2026 № СЕ-19/115-25/21256-АВ встановлено, що розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу - марки «FORD TRANSIT» з державним номером НОМЕР_4 , може складати: 1 402 359, 00 грн.

Генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_4 встановлені висновком експерта від 26.01.2026 № СЕ-19/115-25/19506-БД.

V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення

Вищевикладені докази узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин вчинення ОСОБА_4 злочину, у якому він обвинувачується.

За наслідками судового розгляду, суд приходить до висновку, що досліджені докази є належними, допустимим і достатніми, зокрема такими, що доводять обсяг інкримінованих обвинуваченому протиправних дій в частині знищення та пошкодження чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, ставити їх під сумнів жодних підстав немає. Дослідженого обсягу доказів на переконання суду цілком достатньо для оцінки дій обвинуваченого, які органом досудового розслідування в наведеній частині були кваліфіковані вірно, що також знайшло своє підтвердження і в суді.

VI. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Так, активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом (постанова ВС від 12 вересня 2019 року у справі № 674/1608/17).

Розглядом справи встановлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 добровільно надав слідчому фіскальний чек ТОВ «ФУДКОМ» від 23.11.2025, а також вказав місце знаходження пляшки об`ємом 2 л з-під мінеральної води «Джерельна» та пляшки об`ємом 0,25 л з-під розпалювача для багаття. В подальшому вказані предмети використані органом досудового розслідування як речові докази у кримінальному провадженні, зокрема, й для призначення і проведення судових експертиз, що підтверджує активне сприяння обвинуваченим розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання судом визнається вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою (частина друга ст. 28 КК України).

VIІ. Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання

Відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи обвинуваченому покарання за вчинені кримінальні правопорушення суд, керуючись положеннями частини 2 статті 50 та статтею 65 КК, враховує: характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину; наслідки, які настали внаслідок його вчинення; розмір завданої шкоди; санкцію частини 2 статті 194 КК України; особу обвинуваченого, який за місцем реєстрації, місцем проживання та місцем попередньої роботи характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на лікуванні у лікарів нарколога та психіатра не перебував, має постійне місце проживання де проживає з матір`ю та сестрою, не одружений, навчається, як до так і після попереднього ув`язнення офіційно працевлаштований; його вік; визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення; частково відшкодував завдану у результаті вчинення злочину шкоду; наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання; позиції потерпілих, які не наполягали на призначенні обвинуваченому покарання пов`язаного з позбавленням волі.

З урахуванням наведеного, обвинуваченому слід призначити покарання за вчинення злочину в межах санкції ч. 2 ст. 194 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю вчиненого ним злочину, має тісні соціальні зв`язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, частково відшкодував завдані потерпілому ОСОБА_9 збитки, виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст.ст. 75, 76 КК України.

Перелічені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, оскільки ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину, його критичним ставленням до скоєного, усвідомлення своєї провини і засудження своєї протиправної поведінки, що свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.

VІІІ. Вирішення цивільного позову.

Стислий виклад позицій сторін

Потерпілий ОСОБА_9 звернувся з позовною заявою, вимоги за якою спрямовані до обвинуваченого ОСОБА_4 , про стягнення 195 688,62 грн матеріальної шкоди завданої пошкодженням його автомобіля «MITSUBISHI GRANDIS», н.з. НОМЕР_3 , а також 50 000,00 грн моральної шкоди.

В обґрунтування позову ОСОБА_9 зазначає, що відповідно до ст. 1166, 1192 ЦК України, особа, яка завдала школи, зобов`язана відшкодувати її в повному обсязі. Оскільки, для відновлення автомобіля до стану, в якому він перебував до підпалу, необхідно придбати нові запчастини, просить стягнути повну вартість ремонту без урахування коефіцієнта зносу, а саме 195 688,62 грн, оскільки застосування зносу приведе до неможливості відновлення його майна до працездатного стану.

Завдана йому моральна шкода полягає у тому, що пошкодження його майна викликало у нього тривалий стан стресу та тривоги, порушення звичного способу життя. Втрата майна призвела до значних незручностей у повсякденному житті, змусила витрачати надмірні зусилля (фізичні, фінансові) для відновлення побуту та організації звичного ритму життєдіяльності, та неможливості користуватися власним автомобілем майже три місяці. 3 огляду на характер правопорушення, глибину страждань та вимоги розумності й справедливості, а також керуючись ст. 23 ЦК України, оцінив розмір моральної шкоди у сумі заявленій до стягнення.

Обвинувачений ОСОБА_4 позов визнав в частині стягнення 76 808,09 грн матеріальної шкоди, яка визначена відповідно до висновку експерта.

Захисник вважає, що в задоволенні позовних вимог у заявленому потерпілим ОСОБА_9 розмірі має бути відмовлено, оскільки він перевищує розмір шкоди зазначений в обвинувальному акті. На думку захисника, стягненню з обвинуваченого підлягає виключно розмір шкоди, який визначений у пред`явленому обвинуваченні, а саме 76 808,09 грн.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Під час судового розгляду кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 , внаслідок вчинення злочину пов`язаного із знищенням та пошкодженням чужого майна шляхом підпалу, пошкодив автомобіль «MITSUBISHI GRANDIS», н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_9 .

Згідно протоколу огляду місця події від 24.11.2025, з фототаблицею до нього, внаслідок горіння наявні пошкодження бамперної частини, передніх фар, тріщини скла вказаного автомобіля.

У висновку експерта від 12.02.2026 № СЕ-19/115-25/21262-АВ зазначено про пошкодження передньої частини вказаного автомобіля, зокрема переднього бамперу, передніх фар, капоту, лобового скла.

Згідно вказаного висновку експерта розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу марки «MITSUBISHI GRANDIS», номерний знак НОМЕР_10 , може складати 76 808,09 грн.

Під час проведення експертизи встановлено, що ринкова вартість автомобіля становить 249 800,00 грн; вартість складових, що підлягають заміні - 169 829,33 грн; вартість ремонтних робіт - 14 663,29 грн; вартість матеріалів, необхідних для ремонту, становить - 11 196,00 грн. Загальна вартість відновлювального ремонту становить 195 688,62 (169 829,33 + 14 663,29 + 11 196,00).

Водночас експерт розмір матеріальної шкоди визначив в сумі 76 808,09 грн з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу.

ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобіля сплатив ОСОБА_9 10 000,00 грн, що підтверджується копією квитанції від 27.05.2026.

Щодо матеріальної шкоди

Статтями 127, 128 КПК передбачено право особи на відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, шляхом її стягнення за судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 5 статті 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 91 КПК вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

У пункті 7 частини 1 статті 368 КПК зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Як передбачено у частині 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 22 ЦК, до складу реальних збитків як одного з елементів майнової шкоди входять втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

При цьому, згідно зі статтею 1192 ЦК, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом положень статей 127, 128 КПК, статті 22 ЦК сума відшкодування за цивільним позовом у кримінальному провадженні не обов`язково має збігатися з розміром завданої злочином шкоди, вказаним в обвинуваченні, яке суд визнав доведеним. Заподіяна кримінальним правопорушенням шкода як обставина, що впливає на його кваліфікацію та вирішення інших питань, пов`язаних із притягненням особи до кримінальної відповідальності, та відшкодування збитків як спосіб захисту порушеного цивільного права і компенсаційний механізм мають неоднакову юридичну природу, відрізняються за критеріями визначення і правовими наслідками.

Зокрема, розмір відшкодування збитків є предметом позовних вимог у межах заявленого цивільного позову, доводиться цивільним позивачем (потерпілим) самостійно за правилами цивільного судочинства з дотриманням приписів частини 5 статті 128 КПК і не охоплюється межами обвинувачення, яке висувається прокурором в обвинувальному акті або постанові про зміну обвинувачення в суді і обов`язок доказування якого покладається на державного обвинувача.

Така позиція узгоджується з практикою Верховного Суду (постанови Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 644/1546/23, від 12 грудня 2019 року у справі № 486/1423/17).

Отже, заперечення сторони захисту проти позовних вимог з посиланням на те, що заявлена до стягнення сума перевищує розмір шкоди визначений у пред`явленому обвинуваченні, суд відхиляє.

У постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 Верховний Суд України дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Аналогічні висновки, викладеного Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 у справі № 754/1114/15-ц, від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18, від 22 квітня 2020 року, у справі № 756/2632/17, від 22 квітня 2021 року у справі № 759/7787/18, від 11 серпня 2021 року у справі № 554/8473/19, від 02 квітня 2025 року у справі № 369/15321/20.

Отже, урахування коефіцієнта фізичного зносу застосовується у правовідносинах з відшкодування страховиком шкоди завданої транспортному засобу особою (страхувальником) цивільна відповідальність якої застрахована. Водночас різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, стягуються із завдавача шкоди.

У даній справі шкоду транспортному засобу завдано не унаслідок ДТП, а внаслідок умисних протиправних дій обвинуваченого направлених на знищення/пошкодження майна.

З вказаного слідує висновок, що на підставі ч. 1 ст. 1166 ЦК, шкода, завдана майну потерпілого, відшкодовується в повному обсязі обвинуваченим як особою яка завдала таку шкоду, тобто без урахування коефіцієнту фізичного зносу.

Сторона захисту в умовах змагального процесу не ставила під сумнів достовірність розрахунків, наведених у вказаному висновку, так само як і не надавала доказів задля спростування правильності таких розрахунків.

Таким чином, суд, з урахуванням відшкодування обвинуваченим потерпілому ОСОБА_9 10 000,00 грн матеріального збитку, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 185 688,62 грн матеріальної шкоди.

Щодо моральної шкоди

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див.: постанову Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див.: постанову Великої Палати Верховного Судувід 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

Стаття 1167 ЦК України передбачає загальні підстави відповідальності за спричинену моральну шкоду в позадовоговірних відносинах, зокрема, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Суд враховує, що внаслідок пошкодження автомобіля шляхом здійсненого ОСОБА_4 підпалу, ОСОБА_9 перебував в стані стресу та тривоги, порушений звичний спосіб його життя через неможливість тривалий час користуватись власним майном. Отже, потерпілий переніс моральні страждання.

З урахування засад розумності та справедливості суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_9 моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 195 688,62 грн матеріальної шкоди та 10 000, 00 грн моральної шкоди.

IХ. Судові витрати.

Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Проаналізувавши вказану норму закону, можна дійти висновку, що законодавець чітко ставить вимогу перед судом у разі постановлення обвинувального вироку про необхідність стягнення з винної особи усіх документально підтверджених витрат на проведення експертиз у рамках кримінального провадження (постанова ВС від 02.09.2025 року у справі № 484/2733/24).

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування постановами слідчого у даному кримінальному провадженні було призначено ряд експертиз, вартість яких підтверджена відповідними довідками про витрати на їх проведення.

Таким чином, оскільки в цьому кримінальному провадженні було призначено та проведено ряд експертних досліджень, вартість яких документально підтверджена, то витрати понесені на їх проведення у розумінні вимог ч. 2 ст. 124 КПК підлягають стягненню із особи, визнаної винуватою.

Загальний розмір витрат на залучення експертів становить 119 685,76 грн, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Х. Речові докази.

На речові докази: пляшку об`ємом 2 л з-під мінеральної води «Джерельна»; пляшку об`ємом 0,25 л з-під розпалювача для багаття;мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A30s» із сім-картою НОМЕР_7 ; фіскальний чек ТОВ «ФУДКОМ» від 23.11.2025; спортивні штани чорного кольору з білими вставками, кофта темно-синього кольору, кросівки чорного кольору з білою підошвою, накладено арешти ухвалами слідчого судді від 27.11.2025 у справі № 489/9517/25.

Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що вказане майно не підлягає спеціальній конфіскації, арешт вказаного майна не здійснювався з метою забезпеченням позову, суд дійшов висновку про скасування арешту вказаного майна.

Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.(ч. 1, п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України).

Керуючись ст.ст. 75, 100, 124, 349, 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У разі направлення ОСОБА_4 , звільненого від покарання з випробуванням, для відбування покарання, призначеного цим вироком, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 24.11.2025 до 26.11.2025 та з 16.12.2025 по 14.04.2026 з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 22:00 до 06:00, що застосований ухвалою суду від 14.04.2026, залишити до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 185 688,62 грн матеріальної шкоди, 10 000,00 грн моральної шкоди.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 119 685 (сто дев`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) грн 76 коп.

Скасувати арешт майна накладений слідчим суддею Інгульського районного суду міста Миколаєва ухвалами від 27.11.2025 у справі № 489/9517/25 (провадження №№ 1-кс/489/3353/25, 1-кс/489/3351/25, 1-кс/489/3349/25, 1-кс/489/3354/25,) на:

- прозору полімерну пляшку об`ємом 2 л з-під мінеральної води «Джерельна»;

- прозору полімерну пляшку об`ємом 0,25 л з-під розпалювача для багаття;

- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A30s» зеленого кольору (IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 ) із сім-картою НОМЕР_7 ;

- фіскальний чек ТОВ «ФУДКОМ» від 23.11.2025;

- спортивні штани чорного кольору з білими вставками, кофта темно-синього кольору, кросівки чорного кольору з білою підошвою;

Речові докази:

1) - автомобіль «FORD TRANSIT», н.з. НОМЕР_1 , - вважати повернутим власнику філії «NORWEGIAN PEOPLE`S AID» в Україні;

- автомобіль «MITSUBISHI GRANDIS», н.з. НОМЕР_3 , - вважати повернутим власнику ОСОБА_9 ;

- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A30s» зеленого кольору (IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 ) із сім-картою НОМЕР_7 ;

- спортивні штани чорного кольору з білими вставками, кофта темно-синього кольору, кросівки чорного кольору з білою підошвою;

- повернути власнику ОСОБА_4 ;

2) - пожежне сміття та марлеві тампони зі змивами;

- 2 тампони зонди;

- прозору полімерну пляшку об`ємом 2 л з-під мінеральної води «Джерельна»;

- прозору полімерну пляшку об`ємом 0,25 л з-під розпалювача для багаття;

- 2 марлевих тампони зі змивами з правої та лівої рук;

- знищити;

3) - оптичний диск «DVD+R»;

- фіскальний чек ТОВ «ФУДКОМ» від 23.11.2025;

- залишити зберігати в матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1