Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №914/3531/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року Справа № 914/3531/25

місто Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі

головуючий суддя:Рим Т. Я.,

судді:Прядко О. В.,

Манюк П. Т.,

розглянув у письмовому провадженні без повідомлення сторін

апеляційну скаргу: фізичної особи – підприємця Бобиляк Наталії Іванівни,

на рішення:Господарського суду Львівської області від 25.03.2026 (повний текст рішення складено 30.03.2026, суддя Гоменюк З. П.),

у справі:№ 914/3531/25,

за позовом:фізичної особи – підприємця Федіна Володимира Володимировича (надалі – ФОП Федін В. В. або Позивач),

до відповідача:фізичної особи – підприємця Бобиляк Наталії Іванівни (надалі – ФОП Бобиляк Н. І., Апелянт або Відповідач),

про:стягнення 215'400,00 гривень.

I. ПРОЦЕДУРИ

Історія розгляду справи

1. ФОП Федін В. В. звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ФОП Бобиляк Н. І. про стягнення 625'440,00 гривень. В подальшому Позивач зменшив позовні вимоги до 215'400,00 гривень.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ФОП Бобиляк Н. І. неналежно виконала свої грошові зобов`язання згідно з Договором на виконання робіт, надання послуг спецтехніки № 69/79 від 27.02.2025, не сплативши 521'200,00 гривень. За прострочення виконання зобов`язання Позивач на підставі пункту 5.4 договору нарахував Відповідачу штраф у розмірі 20 % від вартості робіт (104'240,00 грн).

3. Предметом позову є стягнення 215'400,00 грн, з яких:

3.1. 179'500,00 грн – основний борг.

3.2. 35'900,00 грн – штраф.

4. Підставою позову є порушення Відповідачем умов Договору на виконання робіт, надання послуг спецтехніки № 69/79 від 27.02.2025 в частині повноти оплати.

5. Позивач у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції зазнав витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15'000,00 гривень.

6. Рішенням від 25.03.2026 місцевий суд задовольнив позовні вимоги та стягнув з Відповідача:

6.1. 179'000,00 основного боргу.

6.2. 35'900,00 штрафу.

6.3. 2'584,79 грн судового збору.

6.4. 15'000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

7. Не погодившись із указаним рішенням в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу, ФОП Бобиляк Н. І. подала апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду.

8. Частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

9. Оскільки рішення господарського суду ухвалено у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (215'400,00 грн), а процесуальний закон не передбачає необхідності повідомлення учасників справи, апеляційний суд ухвалою від 24.04.2026 відкрив апеляційне провадження та призначив розгляд апеляційної скарги у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи і проведення судового засідання.

10. Учасники справи отримали ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі 24.04.2026, про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронних листів (а. с. 143, 144).

11. Відповідно до частин 1 та 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

12. Зважаючи, що апеляційне провадження відкрито 24.04.2026 та отримавши відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає за можливе ухвалити цю постанову.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція Апелянта

13. Заявлені витрати на правничу допомогу є завищеними та неспівмірними зі складністю справи. Позивач не подав детального опису виконаних адвокатом робіт і не підтвердив обґрунтованість заявленого гонорару, як того вимагає частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

14. Справа № 914/3530/25 є нескладною, стосується стягнення заборгованості та не потребувала значного обсягу роботи. Адвокатом позивача подано лише позовну заяву, яка, як убачається з матеріалів справи, була підготовлена неналежним чином, оскільки в подальшому позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог із проханням розглядати справу за зміненими вимогами, що свідчить про недоліки первинно підготовлених матеріалів. Крім позовної заяви, інших процесуальних документів адвокатом у справі не подавалось, участі у жодному судовому засіданні адвокат не брав.

15. Відповідно до статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, практики Верховного Суду та ЄСПЛ відшкодуванню підлягають лише реальні, необхідні та розумні витрати, а суд має право зменшити їх розмір. Стягнення витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони.

16. З урахуванням характеру спору, обсягу фактично наданих послуг та принципу співмірності, розумним розміром витрат на правничу допомогу є 7'000,00 гривень.

Відзив

17. Поданий Позивачем відзив на апеляційну скаргу стосується суті спору та не містить жодних заперечень чи доводів щодо здійсненого судом першої інстанції розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

18. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

19. Рішення Господарського суду Львівської області від 25.03.2026 у цій справі оскаржується Відповідачем в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Загальні засади відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

20. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

21. Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

22. Приписи частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначають, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

23. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

24. Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

25. Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

26. Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

27. Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

28. Верховний Суд у додатковій постанові від 23.02.2026 у справі № 910/3692/25 зазначив, що у розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

29. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

30. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

31. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 29.04.2025 у справі № 910/7827/24.

Щодо витрат Позивача на професійну правничу допомогу

32. Між адвокатом Манукян М. А. та ФОП Федіном В. В. 05.11.2025 укладено договір про надання правничої допомоги № 05/11/1 (а. с. 9-11), відповідно до пункту 3.1 якого гонорар адвоката погоджується за взаємною згодо сторін та визначається Додатком № 1 до договору, який має однакову юридичну силу з цим договором.

33. Додатком № 1 до Договору про надання правової допомоги № 05/11/1 (а. с. 12) передбачено, що в день укладення договору клієнт сплачує гонорар у розмірі 15'000,00 грн за ведення справи про стягнення заборгованості з ФОП Бобиляк Н. І. … через невиконання договору № 69/79 про виконання ремонтних робіт від 27.02.2025… Сума гонорару включає вчинення усіх необхідних процесуальних дій для ведення справи в суді першої інстанції, зокрема, але не виключно подання запитів, претензій, позову, клопотань про витребування доказів, процесуальних заяв, відповіді на відзив, письмових пояснень, участь у судових засіданнях тощо.

34. В матеріалах справи також міститься ордер на надання правничої допомоги адвокатом Манукян М. А. від 11.10.2025 (а. с. 13) та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 31.07.2015 (а. с. 14) .

35. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується із місцевим судом, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15'000,00 грн відповідає критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності, визначеним статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

36. Твердження про те, що справа № 914/3530/25 є нескладною та не потребувала значного обсягу правничої допомоги, є суб`єктивним.

37. Сам по собі предмет спору про стягнення заборгованості не свідчить автоматично про відсутність необхідності у професійній правничій допомозі, оскільки підготовка та супровід цієї справи вимагали від адвоката здійснення конкретних професійних дій, спрямованих на захист прав та інтересів Позивача.

38. Зокрема, адвокат провів аналіз договірних правовідносин сторін, дослідив первинну бухгалтерську та господарську документацію, перевірив підстави виникнення та розмір заборгованості, здійснив відповідні розрахунки, сформував правову позицію у справі та підготував позовну заяву відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. При цьому обсяг наданої правничої допомоги не може оцінюватися лише за кількістю поданих до суду документів чи кількістю судових засідань, оскільки значна частина роботи адвоката здійснюється поза межами безпосереднього судового розгляду.

39. Подання Позивачем заяви про зменшення позовних вимог не свідчить про неналежну підготовку первинної позовної заяви чи недоліки роботи адвоката. Право на зміну або зменшення позовних вимог передбачене статтею 46 Господарського процесуального кодексу України та може бути реалізоване стороною у разі необхідності уточнення заявлених вимог з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини або уточнення проведених розрахунків. У цій справі подання заяви про зменшення позовних вимог було зумовлене необхідністю уточнення розміру заявленої до стягнення заборгованості відповідно до фактичних даних, встановлених після подання позову. Такі дії представника Позивача свідчать про супровід справи, здійснення процесуальних прав та спрямовані на правильне визначення предмета спору і суми заявлених вимог.

40. Важливим є й те, що Відповідач під час розгляду справи місцевим судом не заявляв про неспівмірність судових витрат Позивача та не просив зменшити їх розмір.

41. З огляду на це колегія суддів відхиляє аргументи Апелянта, зазначені у пункті 14 цієї постанови.

42. Звертає на себе увагу і та обставина, що інформацію про розмір витрат на професійну правничу допомогу (15'000,00 грн) було зазначено ще в позовній заяві, сформованій в підсистемі "Електронний суд" 18.11.2025. Проте відповідачка не зреагувала на цю інформацію, не намагалася врегулювати спір у позасудовому порядку, не подала ні відзиву на позов, ні заяви про визнання позовних вимог, натомість двічі (а. с. 87, 106) заявляла клопотання про відкладення розгляду справи.

43. Щодо доводів про те, що Позивач не подав детального розрахунку розміру заявлених витрат (див. пункт 13 цієї постанови), а також не визначив порядку обчислення вартості наданих послуг, апеляційний суд зазначає, що у договорі встановлений фіксований розмір гонорару. В цьому випадку фактична кількість часу, витраченого адвокатами при наданні послуг клієнту, а також порядок встановлення вартості таких послуг не визначається.

IV. ВИСНОВКИ

44. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

45. Рішення Господарського суду Львівської області від 25.03.2026 у справі № 914/3531/25 в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу прийнято з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

Розподіл витрат на оплату судового збору

46. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

47. Оскільки апеляційний суд залишає рішення місцевого суду без змін, витрати на оплату судового збору залишаються за Апелянтом.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи – підприємця Бобиляк Наталії Іванівни залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 25.03.2026 у справі № 914/3531/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в порядку та строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяРим Т. Я.

СуддіПрядко О. В.

Манюк П. Т.