Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №211/6837/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6137/26 Справа № 211/6837/25 Суддя у 1-й інстанції - Гонтар А. Л. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.

сторони:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»

відповідач – ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу представника відповідача адвоката Підодвірного Тараса Івановича на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 березня 2026 року, яке ухвалено суддею Гонтар А.Л. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області (дата складання повного судового рішення -05.03.2026),

В С Т А Н О В И В

В червні 2025 року ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 13905-08/2024 від 13 серпня 2024 року в розмірі 25707,5 грн., за договором позики № 2155272 від 22 серпня 2024 року у розмірі 24592,5 грн, за договором позики № 73532953 від 22 серпня 2024 року у розмірі 23098,5 грн.

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем умов кредитного договору про повернення кредитних коштів в обумовлені строки.

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 березня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» загальну суму заборгованості в сумі 45527 (сорок п`ять тисяч п`ятсот двадцать сім) гривень 75 коп., яка складається з: -заборгованості за кредитним договором № 13905-08/2024 від 13 серпня 2024 , що виникла станом на 18 червня 2025 року у сумі 16932 (шістнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дві) гривні 50 коп.; -заборгованість за договором позики № 2155272 від 22 серпня 2024 року у сумі 7521 (сім тисяч п`ятсот двадцать одну) гривню 75 коп.; -заборгованість за договором позики № 73532953 від 22 серпня 2024 року у сумі 21073 (двадцять одну тисячу сімдесят три) гривні 50 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у сумі 1878 (тисячу вісімсот сімдесят вісім) гривень 21 коп.

В решті позову відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитними договорами №13905-08/2024 від 13.08.2024 року з ТОВ «Стар файненс груп» та №2155272 від 22.08.2024 з ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» щодо повернення кредитів та відсотків за їх користування знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду і не був спростований відповідачем, а тому суд задовольнив позовні вимоги частково не погодившись із розрахунком позивача лише в частині комісії та неустойки.

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі та стягнути з ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь відповідача понесені судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі.

Також, скаржник вказує на те, що позивачем не надано суду належних, допустимих і достовірних доказів того, що відповідач укладав вказані договори. Визначення даних сум в кредитному договорі не свідчить про отримання саме в цьому розмірі кредиту відповідачем і виконання кредитодавцем своїх зобов`язань по договорах. Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту та користування ним, а укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві не є належними доказами існування боргу.

Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Згідно ч.ч.1,3 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи категорію та складність даної справи, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що 13 серпня 2024 року ТОВ "Стар файненс груп" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №13905-08/2024 (кредитний договір 1).

Крім того, 22 серпня 2024 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 уклали договір позики № 2155272 (кредитний договір 2).

Крім того,22 серпня 2024 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №73532953 (кредитний договір 3).

Підписавши кредитний договір 1, кредитний договір 2, кредитний договір 3 із супутніми до них документами, відповідач ОСОБА_1 погодився з умовами договорів та правилами надання споживчих кредитів від ТОВ "Стар файненс груп", ТОВ " 1 Безпечне агентство необхідних кредитів" .

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).

Тому суд виснував, що зазначені договори є чинними та підлягають виконанню сторонами.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитними договорами, позичальник свої зобов`язання у погоджені сторонами строки не виконав, суму кредиту та відсотки за користування, комісію не сплатив.

Згідно з наданим ТОВ «ФК «ЄАПБ» розрахунком (а.с. 94), загальна сума заборгованості відповідача станом на 18 червня 2025 року за кредитним договором 1 становить 25707,5 грн., з яких: 6500 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 10432,5 грн. - сума заборгованості за відсотками; 8775 грн - заборгованість за штрафом.

27.11.2024 року між ТОВ "Стар файненс груп" та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27112024//2 , відповідно до умов якого ТОВ «"Стар файненс груп» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «"Стар файненс груп» права вимоги до боржників, які зазначені в реєстрі (а.с. 15-16 копія договору, а.с. 17 копія акту).

Відповідно до реєстру боржників ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №13905-08/2024 від 13 серпня 2024 у сумі 25707,5 грн.

Згідно з наданим ТОВ «ФК «ЄАПБ» розрахунком (а.с. 112), загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 2155272 становить 24592,5 грн., з яких: 7500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 21.75 грн. сума заборгованості за відсотками; 15000 грн - сума заборгованості за пенею; 2070,75 грн - комісія за надання позики.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів » та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів » права вимоги до боржників, зазначеним в реєстрі (а.с. 28-30 копія договору, додаткова угода (а.с. 31-33).

Відповідно до реєстру боржників № 41, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 2155272 від 22 серпня 2024 року у сумі 24592,5 грн.

Згідно з наданим ТОВ «ФК «ЄАПБ» розрахунком (а.с. 114), загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором №7353253 від 22 серпня 2024 року становить 23098,5 грн., з яких: 13500грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 1012,50 грн. сума заборгованості за відсотками; 6561 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування; 2025 грн - комісія за надання кредиту.

15 червня 2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів " та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів » передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів » права вимоги до боржників, зазначеним у реєстрі боржників (а.с. 28-30, додаткові угоди а.с.31-33).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №42 від 24.01.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 73532953 про надання споживчого кредиту від 22 серпня 2024 року у сумі 23098,50 грн.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частин 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка неналежним чином виконувала зобов`язання за кредитними договорами, на підтвердження належного виконання відповідачкою зобов`язань, вона доказів не надала.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, який узгоджується із матеріалами справи та приписами законодавства.

Суд першої інстанції правильно встановив, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не були повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказах.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду, а інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки спростовуються письмовими доказами по справі, а тому відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу адвоката Підодвірного Тараса Івановича залишити без задоволення.

Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 28 травня 2026 року.

Головуючий суддя

Судді