Суд: Холодногірський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 27 травня 2026 р.
Справа: №642/4056/26
Суддя: Гримайло А. М.
Справа № 642/4056/26
Провадження № 1-кп/642/469/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2026 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до ст. ст. 381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026226260000111 від 01.05.2026 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, з середньою освітою, одруженого, офіційно працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який на утриманні має малолітню дитину, осіб похилого віку на утриманні не має, особи з інвалідністю 3 групи, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України-
ВСТАНОВИВ:
30.04.2026 приблизно о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у дворі багатоквартирних будинків по АДРЕСА_2 , де у нього виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з раніше не знайомим йому потерпілим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якого у ОСОБА_3 виник протиправний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 .
ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у положенні стоячи, поруч з автомобілем Газель», що належить потерпілому, наблизився майже впритул до ОСОБА_4 , та тримаючи у правій руці газовий балон, розпилив його вміст у обличчя останнього.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_4 , відповідно до висновку експерта №09-618/2026 від 04.05.2026, було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: хімічного опіку кон`юктиви 1 ст.
За ступенем тяжкості, хімічний опік кон`юктиви викликав незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Разом з тим, зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду що до розгляду обвинувального акту за їх відсутності, обвинувачений ОСОБА_3 , представлений захисником - адвокатом ОСОБА_5 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку, а потерпілий ОСОБА_4 надав заяву, в якій не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку. А тому суд, за клопотанням прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 , що регламентоване ч. 1 ст. 302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст.382 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду.
У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.
За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєному кримінальному проступку, передбаченому ч.1 ст.125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження) - доведена у повному обсязі.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, є особою з інвалідністю 3 групи, одружений, офіційно працевлаштований, який на утриманні має малолітню дитину.
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі №1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.
Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, ставлення останнього до вчиненого, яке полягає у визнанні вини, а також з урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, наведену обставину, що пом`якшує його покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді штрафу, і саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлений.
Стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 373-374, 381-382 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.
Речові докази: цифровий носій СD-R диск «НР 52х 700 МВ Data 80 Music» із копією відеозаписів з назвою «video_2026-05-12_10-26-09» флеш-носій «НІ-RALI 8 GB» із копією відеозаписів з назвою «video_2026-05-12_14-06-22» – залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасниками кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua