Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №619/2011/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2011/26

провадження № 3/619/712/26

ПОСТАНОВА

іменем України

29 травня 2026 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Овсянніков В.С., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,-

в с т а н о в и в:

20.03.2026 о 19:00 годині, ОСОБА_1 в с-щі Солоницівка, Харківського району, Харківської області, керував мотоциклом «Yamaha», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови та координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку у медичному закладі відмовився, що було зафіксовано на нагрудний відеореєстратор №1113057280/279.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить конверт зі зворотним поштовим повідомленням.

Через електронну форму звернення громадян подав заяву, в якій пояснив, що за станом здоров`я не може бути присутнім на засіданні та надав письмові пояснення.

Пояснив, що без законних підстав його зупинили невідомі люди у формі працівників поліції, погрожували йому, оголосили підозру про те, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Він пояснив, що згоден пройти огляд на місці, але йому у цьому було відмовлено.

Під страхом за життя і здоров`я він відмовився їхати на огляд до медичного закладу.

Він не вважає себе виним.

Вказує, що зранку 21.03.2026 здав аналізи в Мереф`янській районній лікарні.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала клопотань про відкладення розгляду, а також не наддала доказів поважності причини неявки, при цьому присутність такої особи не є обов`язковою, на підставі ч. 2 ст. 268 КУпАП, суддя приходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. № 14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння в якому зафіксована відмова водія; копією постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6874662 від 20.03.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КпАП України; довідкою старшого інспектора сектору САП ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області про те, що в базі інформаційно-комунікаційної системи «ІПНП» за пошуком «ГСЦ Посвідчення водія», водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – значиться водійське посвідчення серії НОМЕР_2 , терміном дії з 31.12.2021, з відкритою категорією «В», виданого департаментом – Центр ТСЦ 6341; долученим до матеріалів справи відеозаписами з нагрудного відеореєстратора №1113057280/279 від 20.03.2026, на файлах якого зафіксована відмова від проходження медичного огляду ОСОБА_1 на визначення стану наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку у медичному закладі, на відеозаписах зафіксований увесь час документування обставин правопорушення починаючи з моменту виявлення правопорушення, а також час складання самого протоколу.

У судовому засіданні також була відтворена та досліджена відеозйомка з нагрудної камери співробітника патрульної поліції від 20.03.2026, що міститься на СD носії та долучені до матеріалів справи (на диску міститься 6 файлів відеозапису у форматі .MР4), на відеозаписах чітко прослідковується увесь шлях фіксації правопорушення скоєного ОСОБА_1 , від зупинки транспортного засобу, за кермом якого був водій ОСОБА_1 (WhatsApp Video 2026-03-21 at 08.44.51.mp4), до моменту повної фіксації протоколу про адміністративне правопорушення (VID260320-201006F.MP4). На відеозаписі: файл VID260320-193005F.MP4 зафіксовано, що співробітник патрульної поліції запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі КЗОЗ ХОНД у м. Харкові, оскільки у останнього були виявленні явні ознаки наркотичного сп`яніння - на 00:57 хв., 01:10 хв., 02:14 хв., 02:57 хв., 03:13 хв. часу фіксації цього відеозапису із загального часу відеозапису файлу 10:00 хв. зафіксована відмова ОСОБА_1 , від прослідування до медичного закладу у м. Харкова на визначення стану наркотичного сп`яніння. На відеозаписі VID260320-195006F.MP4, на 08:24 хв. та 08:41 хв., водій ОСОБА_1 підтвердив факт керування мотоциклом, на 05:26 хв. Цього ж відеофайлу відмовився проставляти свій підпис у протоколі, 05:30 хв. - зафіксована його відмова від надання будь-яких пояснень.

Досліджені судом відеозаписи є інформативними, позбавлені упередженості та суб`єктивного ставлення, є послідовними, логічними, містять хронологічну послідовність порядку події, а також необхідні відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Окрім цього слід зауважити, що будь-яких клопотань під час складання цього адміністративного протоколу ОСОБА_1 не заявляв.

Протокол відповідає вимогам ст. 254-256 КУпАП, складений уповноваженою особою, належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи.

Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо у транспортному засобі.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми протиправними діями вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КупАП.

Відтак матеріали справи та дані відеозапису узгоджуються між собою та не суперечать один одному. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 не надано суду будь-яких доказів, які б спростовували докази, зібрані працівниками поліції.

Заперечення ОСОБА_1 суд оцінює критично.

Працівники поліції були у форменному одязі, що сам ОСОБА_1 не заперечує.

ОСОБА_1 вказує, що був готовий пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці.

Дійсно, на відеозаписі після першої пропозиції поліцейського проїхати до медичного закладу ОСОБА_1 повідомляє, що готовий пройти огляд на місці.

Після цього поліцейський роз`яснює йому, що огляд необхідно провести не на стан алкогольного, а на стан наркотичного сп`яніння, що виключає огляд на місці.

В подальшому поліцейський ще двічі пропонує ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу, на що отримує відмови.

При цьому поліцейський детально інформує ОСОБА_1 про наслідки відмови від проходження, роз`яснює, що у такому випадку його буде визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. Після чого ще раз пропонує проїхати на огляд до медичного закладу.

Дії поліцейського є законними та добросовісними в частині, яка стосується предмету розгляду цієї справи – в частині пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та роз`яснення наслідків відмови.

ОСОБА_1 в поясненнях до суду знову вказує про алкогольне сп`яніння, хоча йому чітко роз`яснили, що огляд мав бути проводений у зв`язку із наркотичним сп`янінням.

ОСОБА_1 вказує, що наступного дня вранці він пройшов огляд в лікарні, проте доказів цього не надає і навіть не зазначає результат цього огляду.

Більше того, який огляд він проходив, на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння – невідомо; він цього не повідомляє.

Суд також враховує, що протокол складено не за фактом перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння згідно п. 2.9а ПДР України, а за фактом відмови від проходження відповідного огляду, згідно п. 2.5 ПДР України.

Проходження огляду самостійно після відмови в даному випадку не може скасовувати відповідальність за відмову від проходження огляду.

Доводи щодо інших порушень його прав поліцейськими, на які посилається ОСОБА_1 , не відносяться до предмету розгляду цієї справи.

Доказів звернення з відповідними скаргами/заявами на поліцейських та результатів таких звернень ОСОБА_1 також не надав.

За таких обставин вина ОСОБА_1 повністю доведена.

Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, ступінь вини правопорушника, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у межах цієї санкції.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень та позбавлення права керування транспортними засоби строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з нього судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130 , ст. 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.

Реквізити по сплаті адміністративного штрафу у сфері забезпечення дорожнього руху:

- р/р UA168999980313020149000020001, КОД ЕДРПОУ 37874947, отримувач ГУК Харківська область/Харківобл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації 21081100.

Реквізити по сплаті судового збору:

- отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір» Дергачівський районний суд Харківської області.

Постанова може бути оскаржена особою, притягнутою до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником шляхом подання апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня винесення постанови безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання - 3 місяці.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Суддя В. С. Овсянніков