Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №401/2579/25 — Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

04.05.2026

Справа № 401/2579/25

Провадження №2/401/206/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Світловодську в дистанційному режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_3 та просить , з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 31 серпня 2025 року, ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь суму завдатку по договору оренди квартири № 1/24 від 08 вересня 2024 року у розмірі 22334 грн 60 к., а також моральну шкоду за порушення прав споживача у сумі 10000 грн 00 к.

В обґрунтування позовних вимог зазначене наступне.

08 вересня 2024 року ОСОБА_1 як орендар уклала договір оренди квартири АДРЕСА_1 , з орендодавцем ФОП ОСОБА_4 та протягом певного часу користувалась квартирою. На початку липня 2025 року позивача знайшла інше житлове приміщення, яке їй підходило більше. 11 липня 2025 року позивач написала представникові відповідача у Вайбер повідомлення про розірвання вказаного вище договору оренди, після чого намагалась повернути орендоване приміщення орендодавцю. Орендодавець відмовився прийняти орендоване приміщення назад з оренди, тому 30 липня 2025 року позивач надіслала супровідний лист з вимогою повернути завдаток 31000 грн після вирахування вартості комунальних послуг та суми оренди за період з 09 серпня 2025 року по 10 серпня 2025 року ( 30 днів від дати повідомлення) включно на її банківський рахунок. При укладанні договору оренди від 08 вересня 2024 року завдаток було перенесено з раніше укладеного договору в розмірі 31 000 грн, який є частиною суми загального платежу на 62 000 грн, здійсненого 08 березня 2024 року. Орендна плата в договорі встановлена в еквіваленті 1000 доларів США по курсу АТ «Приватбанк», який становить 41, 65 грн за 1 долар США, відповідно становить 41 650 грн 00 к. Виходячи з наведеного відповідач мав утримати з завдатку орендну плату за 2 дні ( 9 та 10 серпня 2025 року) , що становить 41650 грн 00 к /31 день Х 2 дні оренди =2687, 1 грн, а також плату за комунальні послуги за липень 2025 року у сумі 4572 грн 69 к., за 10 днів серпня 2025 року у сумі 1405 грн 61 к., а решту завдатку у сумі 22334 грн 60 к. повернути позивачеві. 07 серпня 2025 року відповідач отримала лист позивача, проте своє зобов`язання по поверненню грошових коштів не виконала, внаслідок чого позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх прав. Крім того, відповідач має нести відповідальність за дії та бездіяльність осіб, яких вона уповноважила на вчинення дій з квартирою, а саме свого сина ОСОБА_5 та невістки ОСОБА_6 , які мали безперешкодний доступ до квартири, приймали відшкодування комунальних послуг, вчиняли інші дії, притаманні уповноваженому представнику власника. При цьому вони виявляли явну зневагу до позивача, знущались з неї, використовуючи перевагу становища, притаманну надавачу послуги перед споживачем, ігнорували законні вимоги позивача, через що вона витратила багато моральних зусиль на листування, пригнічували її настрій, викликали обурення і зневіру, а тому такі дії завдали їй моральну шкоду, яка виражається , окрім моральних переживань, необхідністю вживання додаткових зусиль для організації свого життя. (а.с. 1-6, 155-157, т.1)

Ухвалою судді від 14 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду судом та відкрито спрощене позовне провадження. (а.с. 61-62, т.1)

26 серпня 2025 року від представника відповідача адвоката Філь О.П. надійшов Відзив на позовну заяву, у якому вона в задоволенні позовних вимог позивачки просила відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову зазначила, що 05 серпня 2025 року відповідач засобами поштового зв`язку отримала лист від позивачки, яким вона повідомила про намір дострокового розірвання договору оренди квартири. Листом від 06 серпня 2025 року відповідач повідомила позивача про можливість дострокового розірвання договору оренди з 05 вересня 2025 року, зважаючи на встановлений у договорі 30-ти денний строк повідомлення орендодавця про наміри достроково розірвати договір. Крім того, даним листом відповідач повідомила позивача про виявлені дефекти та пошкодження майна у орендованій квартирі. Однак зобов`язання орендаря за договором, які стосуються повернення орендованого приміщення, сплати використаних комунальних послуг, а також збитків, завданих орендодавцем пошкодженням майна позивачем перед відповідачем не виконані. Відтак позовні вимоги є безпідставним, оскільки права позивачки жодним чином не були порушені. (а.с. 67-85, т.1)

01 вересня 2025 року до суду надійшла від позивача Відповідь на відзив, у якому позивач не погоджується з запереченнями представника відповідача та стверджує про те, що про розірвання договору представники орендодавця, а саме її син та невістка, були повідомлені 11 липня 2025 року. Доводи відповідача про наявність у позивача заборгованості за комунальні послуги по орендованій квартирі є безпідставними, оскільки до суми вартості комунальних послуг відповідачем враховано платіж витрат на СЕС у сумі 16978 грн 00 к., який не є складовою комунальних послуг. Відповідач застосовувала відносно позивача нечесну підприємницьку практику, оскільки в договорі оренди відсутня адреса орендодавця та будь – які засоби зв`язку з ним, з огляду на що всі правовідносини з приводу оренди позивач мала саме з представниками орендодавця, якими виступали ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_6 , які здійснювали фактичне управління квартирою та повноваження яких орендодавець стала заперечувати. (а.с. 160 – 173, т. 1)

В судовому засіданні представник позивача адвокат Сівач І.А. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позові.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Філь О.П. просила суд відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

08 вересня 2024 року між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4 ( Орендодавець) та ОСОБА_1 ( Орендар) було укладено договір оренди квартири № 1/24 ( житлового приміщення). За умовами даного договору Орендодавець зобов`язався передати Орендареві у строкове платне користування , а Орендар – прийняти у строкове платне користування житлове приміщення ( квартиру) АДРЕСА_2 та паркомісце № 12, що належать Орендареві на праві власності, та зобов`язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату. Згідно п. 4.1 Договору визначено строк оренди – з 08 вересня 2024 року до 08 вересня 2025 року. Розділом 5 Договору обумовлено розмір орендної плати, розрахунки за договором та визначено, що розмір місячної орендної плати складає 1000 доларів США і сплачується в гривні згідно встановленого АТ КБ «Приватбанк» карткового курсу продажу долара США на дату здійснення платежу. Орендна плата сплачується не пізніше 8 числа кожного наступного місяця шляхом передачі готівкових коштів Орендодавцю або банківським переказом за наведеними реквізитами. Зобов`язання Орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі 31 000 грн , який сплачується до підписання договору та повертається Орендарю по закінченню договору оренди при нормальному фізичному зносі квартири , або може бути використаний як останній місяць оренди за домовленістю сторін. Вартість комунальних послуг не входить до орендної плати. Усі витрати за користування комунальними послугами , телефонами, послугами інтернет своєчасно сплачуються Орендарем самостійно. У разі припинення ( розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення квартири та майна включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла у повному обсязі. Згідно п.10.4 Договору, орендодавець чи Орендар має право достроково розірвати цей Договір , попередивши іншу сторону за 30 днів до розірвання договору. (а.с. 54-56, т.1)

Згідно платіжних інструкцій АТ КБ «Приватбанк» позивачем здійснювались перекази на рахунок ОСОБА_6 з призначенням платежу: переказ особистих коштів 17 вересня 2024 року на суму 5165 грн 00 к., 08 жовтня 2024 року на суму 4281 грн 00 к., 13 листопада 2024 року на суму 5596 грн 00 к, 16 грудня 2024 року на суму 7503 грн 00 к., 18 січня 2025 року на суму 8133 грн 00 к., 12 лютого 2025 року на суму 7425 грн 00 к., 14 березня 2025 року на суму 7195 грн 00 к., 21 квітня 2025 року на суму 6519 грн 00 к., 07 травня 2025 року на суму 7002 грн 00 к. , 21 червня 2025 року на суму 4865 грн 00 к. ( а.с. 24-28, т. 1)

Згідно платіжних інструкцій АТ КБ «Приватбанк» позивачем в період з вересня 2024 року по липень 2025 року здійснювались перекази на рахунок ФОП ОСОБА_4 з призначенням платежу: орендна плата згідно договору оренди квартири № 1/ 24 від 08 вересня 2-24 року, за відповідні місяці. (а.с. 29-34, т.1)

Згідно платіжної інструкції АТ КБ «Приватбанк» позивач 08 березня 2024 року здійснила переказ на рахунок ОСОБА_4 з призначенням платежу: переказ особистих коштів на суму 62000 грн 00 к. (а.с. 35, т.1)

Зі скріншотів переписки у месенджер Вайбер вбачається, що позивачем здійснювалася переписка з абонентом ОСОБА_7 , починаючи з вересня 2024 року, в ході якої абонент ОСОБА_7 надавала відомості про нарахування плати за комунальні послуги, які позивач оплачувала, між ними обговорювались поточні питання щодо користування квартирою, тощо. При цьому з даної переписки вбачається, що позивач 11 липня 2025 року повідомила ОСОБА_7 ( Мілу) про розірвання договору оренди квартири, зазначивши, що таке повідомлення здійснюється за 30 днів до дати розірвання договору, а саме до 10 серпня 2025 року, при цьому остання погодила дане повідомлення та узгодила порядок повернення квартири. Зі змісту подальшої переписки вбачається, що між сторонами діалогу виникли спірні питання щодо врахування в рахунок оплати комунальних послуг плати за встановлення загально будинкової СЕС. (а.с.9-23, т.1)

30 липня 2025 року ОСОБА_1 направила на адресу ФОП ОСОБА_4 супровідний лист – вимогу від 30 липня 2025 року , у якому повідомила про те, що в зв`язку з відсутністю контактних даних самого орендодавця, вона 11 липня 2025 року сповістила представників орендодавця, а саме її сина та невістку через повідомлення у Вайбер про намір розірвати договір та отримала позитивне рішення. Крім того повідомила, що звільнила достроково орендовану квартиру, при цьому представники орендодавця системно відмовляються приймати квартиру, в зв`язку з чим вона направляє акт приймання – передачі нерухомого майна, ключі від квартири та інших приміщень, а також фото лічильників. Просила вирахувати з завдатку 31000 грн суму оренди за період з 09 серпня 2025 року по 10 серпня 2025 року ( 30 днів від дати повідомлення), а також вартість комунальних послуг відповідно до показників лічильника. (а.с. 7, 36, 44, 45,46, т.1)

Листом від 06 серпня 2025 року ФОП ОСОБА_4 довела до відома ОСОБА_1 про те, що Договір № 1/ 24 від 08 серпня 2024 року можна достроково розірвати виключно з 05 вересня 2025 року, зважаючи на встановлений в договорі 30- денний строк повідомлення Орендодавця про намір розірвати Договір в односторонньому порядку. Крім того зазначила, що її представником є Волохов Олексій, який діє на підставі довіреності від 09 листопада 2022 року. Також повідомила, що за результатами візиту її представника до орендованої квартири 06 серпня 2025 року були виявлені певні дефекти, пошкодження майна ( хімічне забруднення раковини на кухні та тріщини емалі у раковини у ванній кімнаті). Гарантійний внесок буде повернуто після відрахування заборгованості зі сплати комунальних послуг та інших платежів, які включають вартість ремонту пошкодженого майна тощо. До листа долучено проект Додаткової угоди № 1 до Договору оренди квартири № 1/ 24 від 08 вересня 2024 року , за яким орендареві пропонується визнати заборгованість зі сплати комунальних послуг, зокрема за вересень 2024 року у сумі 16978 грн. ( а.с. 137,138, т.1)

Згідно повідомлення ОСББ «Сусіди, Чорновола-20» за адресою АДРЕСА_3 у вересні 2024 року нараховано внесок на закупівлю СЕС у сумі 16978 грн 00 к. (а.с. 128, т.1)

Відповіддю – повідомленням щодо дострокового розірвання Договору від 20 серпня 2025 року представник ФОП ОСОБА_4 адвокат Філь О.П. повідомила ОСОБА_1 про те, що супровідний лист – вимога від 30 липня 2025 року, у якому ОСОБА_1 повідомляє про намір дострокового розірвання договору оренди № 1/ 24 від 08 вересня 2024 року отриманий ФОП ОСОБА_4 05 серпня 2025 року, в зв`язку з чим визначений в Договорі 30-ти денний строк починається з моменту отримання відповідного повідомлення - 05 серпня 2025 року та закінчується 04 вересня 2025 року. (а.с. 92-94, 95, 96, 97, т.1)

Вирішуючи позов по суті заявлених вимог, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.

Правила статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.

Згідно ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці.

Відповідно до ч. 1 ст. 825 ЦК України наймач житла має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору найму, письмово попередивши про це наймодавця за три місяці.

Згідно ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

В ході судового розгляду судом встановлено, що 11 липня 2025 року наймач квартири ОСОБА_1 ініціювала дострокове розірвання договору оренди квартири № 1/ 24 від 08 вересня 2024 року з 10 серпня 2025 року , повідомивши про це уповноважену особу орендодавця ОСОБА_6 шляхом направлення відповідного повідомлення у месенджер Вайбер, яке було погоджене уповноваженою особою орендодавця.

Дане повідомлення судом визнається належним виконанням п. 10.4 вказаного Договору, оскільки форма повідомлення у Договорі не обумовлена. При цьому суд зазначає, що оскільки у змісті договору оренди не зазначено контактних даних орендодавця ФОП ОСОБА_4 , а в ході судового розгляду достовірно встановлено, що саме ОСОБА_6 здійснювала у правовідносинах з орендарем повноваження орендодавця, як то вела переписку щодо поточних питань користування орендованим майном, отримувала дані показників лічильників, виставляла рахунки щодо оплати комунальних послуг, отримувала на власний банківський рахунок плату за комунальні послуги, відповідно ОСОБА_1 обґрунтовано сприймала її як представника наймодавця , яким ОСОБА_6 фактично і була.

Таким чином, позивач 11 липня 2025 року належним чином виконала вимоги п. 10. 4 Договору оренди від 08 вересня 2024 року, в зв`язку з чим датою дострокового розірвання договору оренди є 10 серпня 2025 року.

В період до 30 липня 2025 року ОСОБА_1 звільнила достроково орендовану квартиру, відправивши ФОП ОСОБА_4 ключі від неї з підписаним нею примірником Акту приймання – передачі ( повернення з оренди) житлового приміщення ( квартири) від 30 липня 2025 року , які були отримані відповідачем, що підтверджується документально.

Правові наслідки порушення або припинення зобов`язання, забезпеченого завдатком передбачені вимогами статті 571 ЦК України, зокрема: якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора; якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості; сторона, винна у порушенні зобов`язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором; у разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

За змістом наведених норм ЦК України завдаток є доказом існування зобов`язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов`язання.

Звертаючись до суду з позовом про повернення завдатку (забезпечувального платежу) позивачка посилалась на те, що фактично договір оренди житлового приміщення розірвано з 10 серпня 2025 року , проте обов`язок повернення завдатку відповідач не виконує, протиправно не визнаючи договір розірваним та безпідставно заявляючи про пошкодження нею майна квартири та наявність боргу по комунальним послугам.

Суд погоджується з доводами позивачки в цій частині, оскільки витрати на встановлення в будинку СЕС ( сонячної електростанції) не відносяться до складу комунальних послуг в розумінні положень ст. 5 Закону України «Про житлово – комунальні послуги» , а є капітальними інвестиціями співвласників у спільне майно багатоквартирного будинку. Достатні та допустимі докази того, що позивачкою було пошкоджено майно в орендованій квартирі, як про те заявляє відповідач, вартості можливого відновлювального ремонту такого майна в матеріалах справи відсутні, при цьому представлені відповідачем фото дефектів мийки та раковини (а.с. 139, т.1) не є такими доказами, оскільки вони зроблені за відсутності позивачки, відповідно не можуть прийматися судом до уваги належні та допустимі.

За таких обставин, враховуючи, що договір є розірваним в односторонньому порядку з 10 серпня 2025 року, ОСОБА_1 звільнила квартиру, суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для повернення позивачці завдатку у сумі 22334 грн 60 к., розмір якого вірно визначений позивачкою з врахуванням відрахування сплати комунальних послуг та орендної плати за період дії договору оренди .

Стосовно позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 р. (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ від 25 травня 2001 року №5), при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру внаслідок неправомірної поведінки відповідача відносно нього, тому вимоги про відшкодування моральної шкоди відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Питання про судові витрати суд вирішує у відповідності положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 42, 81, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму завдатку у розмірі 22334 грн 60 к.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1331 грн 20 к.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 04 травня 2026 року.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому відповідного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Відомості про сторін:

-позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

-відповідач: ФОП ОСОБА_4 ; місце реєстрації: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.Л. Волошина