Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №344/9656/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9656/26

Провадження № 2-о/344/313/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Атаманюка Б. М.,

секретаря Солонинко С.А.,

за участі:

заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи - адвоката Павлюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 20.05.2026 звернулася в суд із заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2 . В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що її брат ОСОБА_2 проживає поруч у сусідній квартирі, та приходить до неї у її квартиру та тривалий час вчиняє відносно неї психологічне, фізичне насильство. Так, ОСОБА_2 ображає заявника словесно, погрожує фізичною розправою, завдає стусанів, штовхається, б`є кулаками та ногами. Так, 25.04.2025 року ОСОБА_2 вчинив щодо неї насильство психологічного та фізичне характеру, побив її. З цього приводу вона зверталася у лікарню, де їй поставили діагноз – забій м`яких тканин голови, підшкірна гематома в лобній ділянці голови та забій м`яких тканин гомілки. Також, з цього приводу заявник зверталася із заявою до поліції та було винесено терміновий заборонний припис, яким ОСОБА_2 заборонено в будь-який спосіб контактувати із заявником. Вважає таку поведінку ОСОБА_2 небезпечною для неї, її сім`ї, оскільки вона завдає страждань.

Просила суд встановити на строк 6 (шість) місяців такі заходи тимчасового обмеження ОСОБА_2 прав: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 ; наближатися на відстань менше 300 м до ОСОБА_1 ; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 .

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 20.05.2026 прийнято заяву до розгляду, призначено судове засідання.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала, пояснила, що її брат ОСОБА_2 проживає поруч у сусідній квартирі, та приходить інколи провідати свою матір, яка живе разом із нею. Він заходить до її кімнати і ображає заявника словесно, погрожує фізичною розправою, завдає стусанів, штовхається, б`є кулаками та ногами. 25.04.2025 року ОСОБА_2 вчинив щодо неї насильство психологічного та фізичне характеру, побив її. З цього приводу вона зверталася у лікарню, де їй поставили діагноз – забій м`яких тканин голови, підшкірна гематома в лобній ділянці голови та забій м`яких тканин гомілки. Їхня матір також писала на нього заяву ще 6 грудня. У заявника є неповнолітня дочка, яка все це також бачить та потерпає від дій ОСОБА_2 . Заявник не витримує такого психологічного та фізичного насильства з боку брата, а тому просить суд видати обмежувальний припис.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Павлюк О.В. в судовому засіданні заперечила щодо задоволення заяви посилаючись на те, що заявник ОСОБА_1 та її брат ОСОБА_2 не проживають разом, а мають різні квартири, а тому між ними відсутні ознаки спільного сімейного життя. Наведені обставини по справі стосуються конфлікту між сторонами, оскільки у квітні ОСОБА_2 забрав матір із лікарні та привіз додому де виник словесний конфлікт між сторонами. Доказів систематичного домашнього насильства та існування безпосередньої небезпеки, ризиків для життя заявницею не надано. Просила суд відмовити у задоволенні заяви.

Суд, вислухавши пояснення заявника, представника заінтересованої особи, дослідивши докази у справі вважає, що заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до правил ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитини (діти).

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено значення термінів, які вживаються в цьому ж законі, зокрема: - домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала, а також погрози вчинення таких діянь; - психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; -фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Згідно з ч. 2 та ч.3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження одного із батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 21 листопада 2018 року у справі № 756/2072/18 (провадження № 61-19328св18), від 09 грудня 2019 року у справі № 756/11732/18 (провадження № 61-49077св18).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 28 квітня 2020 року у справі №754/11171/19 зробив висновок, що тимчасове обмеження права власності кривдника, зокрема тимчасове обмеження у користуванні житловим приміщенням, з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису у порядку, визначеному Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є легітимним заходом втручання у права та свободи особи. При вирішенні питання щодо застосуванні такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність вручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов`язані із протиправною поведінкою такої особи.

Правилами глави 13 ЦПК України визначено, що розгляд справ про видачу і продовження обмежувального припису провадиться в порядку окремого провадження, а правилами ст. 294 цього Кодексу встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є сестрою та братом.

Сторони на даний час проживають поруч у різних квартирах за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно виданого 25.04.2026 термінового заборонного припису стосовно ОСОБА_2 , встановлено, що ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство відносно сестри ОСОБА_1 , а саме ображав нецензурною лайкою, наносив удари кулаками в область голови Дармограй Олександри Василівни.

Відповідно до медичної довідки КНП «Обласна клінічна лікарня» від 25.04.2026 ОСОБА_1 доставлена БШМД у відділення лікарні та після огляду лікарями їй поставлено діагноз - забій м`яких тканин голови, підшкірна гематома в лобній ділянці голови та забій м`яких тканин гомілки.

Матеріали справи містять відео та аудіо докази на яких відображено, як ОСОБА_2 має словесний конфлікт із ОСОБА_1 (із пояснень заявника через закриті двері її кімнати), ображає її, б`є двері ногами. Також, є фотофіксація синців на лиці та тілі ОСОБА_1 .

Таким чином, суд, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення сторін, прийшов до висновку про можливість видачі обмежувального припису із забороною ОСОБА_2 , на термін 3 (три) місяці, перебувати в місці проживання ОСОБА_1 ; наближатися на відстань менше 300 м до ОСОБА_1 ; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 .

На думку суду, такі обмеження для заінтересованої особи будуть дієвими та є співмірними. Щодо строку встановлення обмежень, то 6 (шести) місячний строк є надмірно тривалим.

В силу ч. 3ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 350-8 ЦПК України про видачу обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Керуючись Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст. ст. 81, 89, 263, 264, 265, 350-5, 350-6, 350-8, п. 10 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву – задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому АДРЕСА_2 , якому визначити йому тимчасові обмеження, а саме:

- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувати в місці проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_3 , строком на 3 (три) місяці;

- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наближатися на відстань менше 300 м до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_3 , строком на 3 (три) місяці;

- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо вона за власним бажанням перебувають у місці, невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з нею строком строком на 3 (три) місяці;

- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб строком на 3 (три) місяці.

Про видачу обмежувального припису повідомити Івано-Франківський РУП ГУНП в Івано-Франківській області - для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.05.2026.

Суддя Богдан АТАМАНЮК