Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №171/4491/25 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 171/4491/25

3/215/455/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року місто Кривий Ріг

Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Данилевський М.А. розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №8 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом серії ЕПР1 № 523991 про адміністративне правопорушення складеного 26.11.2025 о 10 годині 45 хвилини в с. Кам`янка по вул. Медова, водій ОСОБА_1 , керував мопедом Дельта, без д.н.з., з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини роту, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудний персональний відео реєстратор Моторола VB400 № 799331.

Своїми діями водій порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи чи щодо суті справи від ОСОБА_1 до суду не надходило.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Тому враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з огляду на вказане, суддя визнає причини неявки особи в судове засідання неповажними, тому справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та взаємозв`язку, переглянувши відеозаписи надані як додаток до протоколу, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно зі статтею 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Орган державної влади (у даному випадку поліція) звертаючись з протоколом до суду, повинен надати суду докази, які підтверджують наявність події та складу адміністративного правопорушення, а суд, як незалежний арбітр, повинен перевірити докази на підтвердження чи спростування обставин викладених у протоколі.

Переглядом відеозапису наданого до протоколу встановлено, що на відеозапису зафіксовано, що біля входу на подвір`я приватного будинку водій ОСОБА_1 сидить на мопеді Дельта з непрацюючим двигуном, факт керування водієм ОСОБА_1 не зафіксовано на відеозаписі.

Зі змісту диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, вбачається, що відповідальність за цією статтею наступає за вчинення дій, пов`язаних з порушенням ПДР України - це керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та реакцію, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом (водія), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Будь-які дії, перелічені у цій диспозиції утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення лише по відношенню до особи, яка безпосередньо керує транспортним засобом (п. 1.10 ПДР України).

Зі змісту Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» випливає, що правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, вважають закінченим з того моменту, коли особа почала рухатись.

Враховуючи викладене, для визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом (водія), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, обов`язковими для доведення у своєму взаємозв`язку та сукупності підлягають наступні обставини:

- законність вимоги щодо проходження медичного огляду на стан сп`яніння;

-дотримання процедурного/процесуального порядку пропозиції проходження медичного огляду на стан сп`яніння;

- факт відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проходження такого медичного огляду;

- а також факт керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом.

В разі недоведеності будь-якої з вищевказаних обставин в діях особи не може бути встановлено склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як зазначається в протоколі, 26.11.2026 водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції близько 10 годині 45 хвилин в с. Кам`янка по вул. Медова, водій ОСОБА_1 , керував мопедом Дельта, без д.н.з., з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Натомість, жодних доказів, які підтверджували факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 (відеозапис здійснений працівниками поліції, відеозаписи з камер відео спостереження, покази свідків тощо), суду не надано. А отже, факт керування не доведено.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого. Тобто, враховуючи викладене, в зазначеній справі необхідно застосовувати більш високий стандарт доведення вини – «поза розумним сумнівом».

У зв`язку із недоведеністю самого факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , останній не може вважатися належним суб`єктом вчинення порушення п 2.5 ПДР України та, як наслідок, належним суб`єктом притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – керування транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння, не доведена «поза розумним сумнівом» дослідженими під час розгляду доказами.

Згідно довідки інспектора САП КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення

СУДДЯ: