Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №183/2177/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/2177/26

№ 3/183/801/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2026 року м. Самар

Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Краснокутський С.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 НГУ, РНОКПП НОМЕР_2 ,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії НГУ №503224 від 25.02.2026 року,24 лютого 2026 року, близько 17 год. 10 хв., солдат ОСОБА_1 , призваний по мобілізації, прибув з КНП «Міська клінічна лікарня №4» ДМР м. Дніпро на територію пункту тимчасової дислокації навчального батальйону у Самарівському району Дніпропетровської області, в стані алкогольного сп`яніння (хитка хода, нерозбірлива мова, запах алкоголю).

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, відповідно до ст. 268 КУпАП, вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точності відповідності з законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії НГУ №503224 від 25.02.2026 року; витяг з Наказу командира в/ч НОМЕР_1 НГУ №38 мтд від 23.02.2026 року; копія військового квитка ОСОБА_1 ; витяг з Наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 03.10.2025 року; витяг з Наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 15.01.2026 року; службова характеристика на солдата ОСОБА_1 ; акт фіксації відмови від надання пояснень (матеріалів) або виконання вимог від 24.02.2026 року; пояснення ОСОБА_2 ; копія військового квитка ОСОБА_2 ; пояснення ОСОБА_3 ; копія військового квитка ОСОБА_3 .

Диспозиція ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частиною 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Тобто, ч.1 ст.172-20 КУпАП передбачає такі окремі кваліфікуючі ознаки:

1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів;

2) поява військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння;

3) виконання військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння;

4) відмова військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до фабули адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , наведеної у протоколі про адміністративне правопорушення, останній прибув на територію пункту тимчасової дислокації навчального батальйону в стані алкогольного сп`яніння.

Разом з тим, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних доказів на підтвердження вказаних у протоколі обставин, а саме - перебування особи на території військової частини в стані сп`яніння.

Натомість в матеріалах справи наявний акт про відмову від проходження медичного огляду, що може бути доказом на підтвердження наявності іншого складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-20 КУпАП - відмова військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проте вчинення такого правопорушення ОСОБА_1 не інкримінується в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva у Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin у. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися виключно від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично самим судом.

Отже, суд не має повноважень самостійно вносити будь-які дані (виправлення) в протокол про адміністративне правопорушення чи корегувати його, оскільки протокол є по суті висунутим обвинуваченням. Також, суд не має права збирати докази в ході розгляду справи, оскільки цей обов`язок покладений на орган, яким складається протокол.

Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247 п.1, 221, 283-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, щодо якої її винесено до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.О. Краснокутський