Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №205/2982/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 27 травня 2026 р.

Справа: №205/2982/26

Суддя: Терещенко Т. П.

Єдиний унікальний номер 205/2982/26

Номер провадження2/205/3266/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання – Данчула К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є повнолітньою донькою відповідача і навчається в Університеті митної справи та фінансів денної форми навчання на контрактній основі за кошти фізичних осіб з терміном навчання до 30 червня 2029 року включно. Вартість навчання за один навчальний рік складає 38 500 грн., а тому вона потребує матеріальної допомоги, оскільки не має власного доходу, що заважає їй повноцінно забезпечувати свої потреби для нормального існування, харчування, життєдіяльності, а також здійснення оплати витрат, пов`язаних з навчальним процесом. На цей час відповідач, стан його здоров`я та матеріальне становище, свідчать про наявність у нього можливості допомагати дитині у фінансуванні її навчання, а тому позивач вимушена звернутися до суду з відповідною позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на період її навчання, в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, починаючи з дня звернення з позовною заявою і до закінчення навчання, або до досягнення нею двадцяти трьох років.

09 березня 2026 року ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ОСОБА_3 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності і відсутності позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 надав до суду заяву, в якій заперечував щодо задоволення позовних вимог, просив проводити розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 і ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданим Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 1633 (а. с. 17).

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 22 січня 2019 року та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2026/000848717 від 18 січня 2026 року, виданим Дніпровською територіальною громадою, тоді як відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 12, 23).

Відповідно до довідки № 380 від 24 вересня 2025 року ОСОБА_1 навчається на першому курсі денної форми навчання факультету управління Університету митної справи та фінансів за кошти фізичних осіб та юридичних осіб (контракт) з терміном навчання за освітнім рівнем «Бакалавр» до 30 червня 2029 року (а. с. 11).

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 навчається на платній формі навчання, де загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 154 000 грн., що підтверджується договором № 2276 від 11 серпня 2025 року про навчання в Університеті митної справи та фінансів, який укладений між Університетом митної справи та фінансів, в особі ректора Бочарова ДО., і ОСОБА_1 , та її законним представником – ОСОБА_6 (а. с. 18-21).

Статтями 141, 155 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків, мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Згідно із ст. ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 8 статті 7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до Конвенції про права дитини (ратифіковані Постановою Верховної Ради № 789 від 27 лютого 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини, держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Згідно із ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Отже, чинним законодавством України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей та повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги.

Зобов`язання з утримання дітей виникає за наявності сукупності таких умов: родинного зв`язку між батьками й дитиною (кровний зв`язок між батьками та дитиною або зв`язок між усиновлювачем і усиновленою дитиною); неповноліття дитини; навчання повнолітньої дитини; відсутність підстав для звільнення батьків від сплати аліментів; можливість батьків надавати матеріальну допомогу.

Частинами 1, 2 статті 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Положеннями частин 1, 2 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 6 від 15 травня 2006 року судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Верховний суд у своїй постанові від 23 січня 2019 року у справі № 346/103/17 ВС зазначив, що змістом статті 199 СК України законодавцем визначено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатись, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчання.

Враховуючи, що відповідач перебуває у працездатному віці, будь-яких доказів його неможливості сплачувати аліменти суду він не надав, тому суд вважає, що він спроможний сплачувати позивачу аліменти на період її навчання.

Разом з тим, Верховний Суд у своїй постанові від 23 січня 2019 року у справі № 346/103/17 зазначив, що змістом статті 199 СК України законодавцем визначено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатись, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчання.

Таким чином, визначаючи розмір аліментів суд враховує, що повнолітня дочка відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студенткою першого курсу денної форми навчання в Університеті митної справи та фінансів, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, відповідач є працездатною особою, отже має можливість надавати матеріальну допомогу, а тому з відповідача підлягають стягненню аліменти в заявленому позивачем розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до закінчення навчання повнолітньою дочкою ОСОБА_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 191 СК України суд вважає необхідним стягнути аліменти з ОСОБА_2 на період навчання повнолітньої дочки з дня подання позову до суду, тобто з 05 березня 2026 року.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 264, ст. 430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення у межах сум платежів за один місяць.

Згідно із ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн., оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 182, 191, 199, 200 СК України, ст. ст. ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_3 ) аліменти на період навчання в Університеті митної справи та фінансів, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) батька щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, починаючи стягнення з 05 березня 2026 року і до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2029 року.

Допустити негайне виконання рішення у межах сум платежів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя: Т.П. Терещенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua