Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 27 травня 2026 р.
Справа: №205/6891/26
Суддя: Таус М. М.
Єдиний унікальний номер 205/6891/26
Номер провадження1-кп/205/893/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2026 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді – ОСОБА_1
за участю секретаря – ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026047120000115 від 08.05.2026 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зеленодольська Апостолівського району, Дніпропетровської обл., громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, не одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, перебуваючого в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», раніше не судимого
у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, перебуваючи у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що повинен дотримуватися вимог ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов`язаний свято і непорушно і одержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України,, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і-гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Проте, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , достовірно знаючи вимоги вказаного вище законодавства, та маючи можливість належно їх виконувати, діючи умисно, тобто передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння та бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення проти здоров`я особи, а саме - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я за наступних обставин.
04 травня 2026 року приблизно о 18 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , перебував поблизу буд. № 9 - Г по вул. Данила Галицького у м. Дніпрі разом із раніше незнайомим йому ОСОБА_7 , де між ними, на ґрунті виниклих неприязних відносин стався словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 раптово виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій раптово виниклий кримінально-протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , перебуваючи за вказаною, адресою та в зазначений час, діючи цілеспрямовано, повністю усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи при цьому, що шляхом нанесення удару у область голови людини можливо заподіяти їй тілесні ушкодження, передбачаючи такі наслідки та свідомо допускаючи їх настання, знаходячись навпроти ОСОБА_10 , обличчям один до одного, тримаючи у правій руці предмет, ззовні схожий на пістолет, виготовлений із легкого сплаву металу, зовні пофарбований в чорний колір, внутрішні частини якого сірого кольору наніс нижньою частиною руків`я вказаного предмету, один удар в область голови, а саме скроневої ділянки зліва ОСОБА_10 , після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення.
В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_3 , ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани голови скроневої ділянки зліва, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили понад 6 днів, але не більше як три тижні (21 день).
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразилися в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, кваліфікуються за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
До обвинувального акту, який містить клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані: письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності його захисника – адвоката ОСОБА_11 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, а також письмова заява потерпілого ОСОБА_10 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Дослідивши зміст відповідних заяв та матеріалів дізнання, суду приходить до висновку що вказані заяви обвинуваченого та потерпілого є усвідомленими, відповідають їх внутрішній волі, а їх процесуальна позиція сформована без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КПК України, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд, вивчивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні та додані до нього матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.
Встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд, з огляду на відповідність цих обставин матеріалам кримінального провадженні, а також з урахуванням відсутності підстав для сумніву в їх об`єктивності та доведеності, визнає їх доведеними.
Таким чином, суд приходить до висновку про достатність підстав для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , передбачених ст. 66 КК України, судом не встановлено.
При цьому, суд не приймає заяву обвинуваченого ОСОБА_3 щодо визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами як обставину, що пом`якшує покарання, оскільки дана заява не обумовлена його істинним усвідомленням своєї протиправної поведінки, суспільної небезпеки вчиненого діяння та розкаянням, а здійсненна під тиском сукупності беззаперечних доказів на підтвердження обставин, викладених в обвинувальному акті, у зв`язку з чим не може бути взята до уваги.
Таким чином, суд приходить до висновку, що визнання ОСОБА_3 своєї вини не є результатом усвідомлення останнім своєї протиправної поведінки та переоцінки власних життєвих принципів, а являється спробою домогтися від суду поблажливості та зменшення обсягу відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обговорюючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, а також дані про особу обвинуваченого.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є військовослужбовцем, призваним на військову службу під час мобілізації, не одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується задовільно.
Враховуючи наведені обставини, а також вимоги ст.ст. 50, 65 КК України щодо мети та загальних засад призначення покарання, суд доходить висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі на мінімальний строк, передбачений санкцією статті та положеннями ст. 61 КК України. Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також те, що його виправлення можливе без реального відбування покарання, суд вважає за можливе застосувати до нього положення ст. 75 КК України та звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк і поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні не здійснювалися, у зв`язку з чим процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов у межах кримінального провадження не заявлявся.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
В іншій частині вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_12
Оригінал: reyestr.court.gov.ua