Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №210/2096/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/2096/26

Провадження № 3/210/572/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

28 травня 2026 року

Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Скотар Р.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, місце роботи не відоме, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження судді 20 березня 2026 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Позиція особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

На розгляд справи про адміністративне правопорушення 28 травня 2026 року ОСОБА_2 не з`явився, захисник ОСОБА_1 – адвокат Мудрак М.М. у судове засідання також повторно не зявився, подав до суду клопотання про відкладення судового засідання, у якому зазначив, що не може прибути до суду у зв`язку з тим, що приймає участь в іншому судовому засіданні в Голосіївському районному суді міста Києва.

Також, судом вжито заходів для забезпечення присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи в суді (судові повістки на 01.04.2026, 22.04.2026, 13.05.2026, 28.05.2026), однак ОСОБА_2 та його захисник – адвокат Мудрак М.М. не з`явились.

Суд зауважує, що справа неодноразово призначалася до розгляду, в тому числі на 01.04.2026 року, однак захисник ОСОБА_1 – адвокат Мудрак М.М. подав заяву про відкладення розгляду справи та просив надати матеріали справи для ознайомлення, після, розгляд справи було перенесено на 22.04.2026 року та 09.04.2026 року було надано можливість адвокату Мудрак М.М. можливості в повному обсязі ознайомитись з матеріалами справи. У призначену дату захисником ОСОБА_1 – адвокатом Мудрак М.М. повторно було подано заяву про відкладення розгляду справи. Справу знов було відкладено до 13.05.2026 року, проте захисник ОСОБА_1 – адвокат Мудрак М.М. повторно надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, зазначивши, що правопорушник перебуває на стаціонарному лікуванні у зв`язку з чим не має можливості прибути в суд. Розгляд справи було відкладено на 28.05.2026 року, ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Мудрак М.М. не з`явилися, захисник надіслав клопотання про відкладення, в якому просив відкласти судове засідання у зв`язку з перебуванням в іншому судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.

Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення визначені положеннями статті 277 КУпАП.

Враховуючи, що явка в судове засідання ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, не є обов`язковою, а його захисник надав суду письмові заперечення, справа розглядається за наявними матеріалами.

Свої заперечення, захисник ОСОБА_1 – адвокат Мудрак М.М. обґрунтувує тим, що 11.03.2026 року працівниками патрульної поліції було зупинено транспортний засіб ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . За результатами зазначеної події було винесено постанову серії ЕНА №6812599 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а також складено протокол серії ЕПР1 № 612343 про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, який направлено до суду для розгляду.

Після зупинки транспортного засобу до водія підійшли двоє працівниківполіції, однак представився лише один — інспектор відділу реагування патрульної поліції старший лейтенант поліції Федорцов Віталій Віталійович. При цьому своє прізвище, посаду та спеціальне звання він повідомив не одразу, а лише через значний проміжок часу після початку спілкування.

Невиконання обов`язку невідкладно повідомити своє прізвище, посаду, спеціальне звання та на вимогу особи пред`явити службове посвідчення ставить під сумнів правомірність подальших процесуальних дій.

Таким чином, наявність даного порушення є самостійною підставою для визнання протоколу недопустимим доказом та закриття справи.

Під час спілкування з ОСОБА_3 не було забезпечено належного розуміння змісту звернених до нього вимог. Останній є громадянином Азербайджану та не володіє в достатній мірі українською мовою, що підтверджується його поведінкою під час спілкування, зокрема тим, що на запитання працівників поліції він фактично не реагував та лише з третьої спроби формально відповів «так», не усвідомлюючи повною мірою змісту поставлених запитань.

Щодо суті інкримінованого порушення, твердження про порушення вимог п. 8.4 (в) Правил дорожнього руху України є необґрунтованим, оскільки зупинка транспортного засобу мала вимушений характер. Вона була спричинена наявністю попереду несправного транспортного засобу, який створив перешкоду для руху та унеможливлював його безпечне продовження. За таких обставин водій був змушений тимчасово зупинитися з метою запобігання небезпеці для інших учасників дорожнього руху.

Зупинка тривала незначний проміжок часу — хвилину, булла спричинена дорожньою обстановкою. Знак не був доповнений відповідними табличками, які б визначали зону його дії, що могло ввести водія в оману щодо фактичних меж заборони.

Працівниками поліції не здійснено належної перевірки можливого існування такого посвідчення, зокрема не витребувано інформацію щодо можливого наявного іноземного посвідчення водія, не встановлено факту його відсутності у встановленому законом порядку та не забезпечено повного й об`єктивного з`ясування всіх юридично значущих обставин справи - тому висновок про те, що особа «ніколи не отримувала посвідчення», є припущенням, а не встановленим фактом.

Отже, факт інкримінованого порушення Правил дорожнього руху є спірним, оскільки, як було зазначено, зупинка транспортного засобу відбулася у зв`язку із наявністю на дорозі несправного транспортного засобу, який створював перешкоду для руху, що виключало можливість безпечного продовження руху.

У даній ситуації водій діяв виключно з метою запобігання небезпеці та забезпечення безпеки дорожнього руху, що об`єктивно унеможливлювало негайне продовження руху та виключає наявність складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 як події адміністративного правопорушення, так і його складу. Фактичні дані справи підтверджують, що зупинка була обумовлена об`єктивною дорожньою ситуацією, що виключає порушення Правил дорожнього руху.

Допущені під час складання матеріалів справи процесуальні порушення, зокрема невідповідність особи, яка фактично складала протокол, порушення права на переклад, а також недотримання вимог щодо належного збирання доказів, унеможливлюють визнання наявних матеріалів такими, що можуть бути покладені в основу висновку про винуватість особи.

Враховуючи вищевикладене, просив суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Фактичні обставини, встановлені судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення:

Судом встановлено, що 11.03.2026 року о 15.33 год. в м. Кривий Ріг, вул. Медична, 14, особа ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2102 днз НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року згідно постанови про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 126 КУпАП серії ЕНА №4684987 від 08.05.2025 року. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.1а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.

Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, та уповноваженими на його складання особами.

Вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП у розумінні ст. 251 КУпАП окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №612343 від 11.03.2026, підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:

- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано факт руху та зупинки транспортного засобу ВАЗ 2102 днз НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , працівниками поліції було встановлено, що останній не має права керування такими транспортними засобами, притягався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП протягом року, ОСОБА_4 було роз`яснено суть правопорушення, права та обов`язки, складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6812599 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП;

- постановою серії ЕНА №6812599 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП;

- постановою серії ЕНА №4684987 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП;

- довідкою, згідно якої, ОСОБА_2 , станом на 11.03.2026 року не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами;

- фото таблицями до матеріалів адміністративного протоколу серії ЕПР1 №612343;

- схематичним зображенням м`ясця зупинки транспортного засобу від 11.03.2026;

- карткою обліку адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 від 08.05.2025.

Норми права, що підлягають застосуванню

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі – ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 5 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Позиція суду за наслідками розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення:

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Суд не бере до уваги доводи захисника стосовно не повідомлення працівниками поліції одразу після зупинки свого прізвища, посади, спеціального звання, оскільки з відеозапису з бодікамери працівника поліції вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівник поліції підійшов та представився ОСОБА_4 , повідомивши йому своє прізвище, посаду та спеціальне звання.

Щодо доводів захисника про те, що ОСОБА_2 не було забезпечено достатнього розуміння звернених до нього вимог, слід зазначити, що дійсно у ОСОБА_1 було право відповідно до ст. 268 КУпАП виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, однак відповідного клопотання не заявляв, що підтверджується відеозапису з бодікамери працівника поліції, з якого вбачається що ОСОБА_2 спокійно спілкується з працівниками поліції, надає пояснення та в повній мірі розуміє обставини за якими його зупинили а також суть правопорушень, прав та обов`язків пояснених йому працівником поліції.

Суд також не бере до уваги заперечення захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 порушення п. 8.4 (в) ПДР України, зважаючи на те що вказане порушення не є предметом розгляду вказаної справи, а також захисником суду не надано доказів оскарження вказаної постанови до суду в порядку КАС України.

Щодо доводів захисника в частині того, що працівниками поліції не здійснено належної перевірки, щодо наявності іноземного посвідчення водія у ОСОБА_1 суд зазначає, що чинними вимогами КУпАП та ЗУ «Про національну поліцію України» вказані дії зі сторони працівників поліції не передбачені, крім того ОСОБА_2 міг надати самостійно таке посвідчення працівникам поліції під час складання протоколу, а також захисник міг подати копію такого посвідчення до суду разом з запереченнями на протокол, однак цього не зробив.

З огляду на викладене, доводи захисника в даній частині не заслуговують на увагу..

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд вбачає у діях ОСОБА_1 склад правопорушення, передбачений ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Приймаючи до уваги викладене, суд робить висновок про доведеність вини правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Судом не встановлені обставини, які пом`якшують відповідальність правопорушника.

За таких обставин, суд вважає за необхідне накласти на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень) з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 (п`ять) років.

Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1, 126, 251, 252, 256, 283-285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн. (сорок тисяч вісімсот гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Відповідно до ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений ОСОБА_3 не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_4 ,що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу – особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя: Р. Є. Скотар