Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №570/1859/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1859/25

Номер провадження 2/570/146/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярошик І.Р.,

учасники справи:

позивачка - не з`явилася,

представник позивача - не з`явилася,

представник відповідач - не з`явився,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

23.04.2025 року через свого представника адвоката Голуб І.Г. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Рівненського районного суду Рівненської області із позовною заявою до Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Короткий зміст заяв та клопотань по справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що вона звернулася до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Дацюк С.Г. щодо заведення спадкової справи щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її діда ОСОБА_2 та 08.04.2025 року отримала відмову, оскільки строк прийняття спадщини минув. Так, строк для прийняття спадщини сплив 27.01.2019 року. Про зміну порядку прийняття спадщини позивач дізналася лише 08.04.2025 року, коли вирішила звернутися до нотаріуса, щоб дізнатися про пакет документів, необхідний для оформлення права власності на майно. Для отримання спадщини позивачка не змогла звернутися із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини у зв`язку із введенням в Україна режиму воєнного стану, що є об`єктивною та поважною причиною пропуску процесуальних строків, встановлених законом та судом.

Таким чином, з урахуванням поданих уточнених позовних вимог щодо дати смерті її діда від 01.04.2026 року, позивачка просить визначити їй додатковий строк 2 місяці для подання заяви до нотаріальної контори/нотаріуса про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її діда, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відзив на позовну заяву до суду не надходив. При цьому, від представника відповідача Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області Карпюк А.В. надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника відповідача, де представник зазначила про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

22.10.2025 року від позивачки надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів в обгрунтування поважності причин пропуску прийняття спадщини після смерті діда.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 04.06.2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

У підготовче судове засідання учасники справи не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання.

18.05.2026 року від позивачки надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутність та відсутність її представника.

Від представника відповідача Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області Карпюк А.В. надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника та просить розглядати справу за наявними у ній доказами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч.3 ст.200 ЦПК України).

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Рідний дід позивачки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданим повторно 14.11.2024 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №24.

Факт родинних відносин між позивачкою та померлим спадкодавцем ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 виданим міськвідділом реєстрації актів громадянського стану м.Рівне 07.02.1995 року; Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_3 №00050238048 від 25.03.2025 р; свідоцтво про смерть ОСОБА_4 (баби ОСОБА_5 , дружина ОСОБА_2 ), серія НОМЕР_3 виданого Великоомелянською сільською радою Рівненського району Рівненської області 18.01.2011 року; Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00047980641 від 14.11.2024 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00047981216 від 14.11.2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

До складу спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 входить земельна ділянка загальною площею 0,74 га, з них — 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, 0,49 га для ведення особистого селянського господарства. В особистій власності перебував будинок 1950 року забудови, що підтверджується архівними довідками сільського голови Великоомелянської сільської ради Алли Карпюк №919/02-21 від 22.10.2024 та №948/02-21 від 22.11.2024, а також державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №223523 виданим ОСОБА_4 (дружині померлого ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

08.04.2025 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Дацюк С.Г. було відмолено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нею не було подано вчасно нотаріусу підтвердження про вчасне прийняття спадщини на майно діда ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та прийняття вчасно ним спадщини після смерті його дружини ОСОБА_4 , у зв`язку з чим нотаріус рекомендувала звернутися до суду для отримання додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №80768596 від 08.04.2025 відомо, що ніхто із спадкоємців із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С.Г. не звертався, а відтак спадкова справа на майно ОСОБА_2 не заводилась.

В свою чергу, позивачка бажає прийняти спадщину та отримати в нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, однак після смерті рідного діда у шестимісячний строк не звернулася вчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, у зв`язку із чим була змушена звернутися до суду із даним позовом.

Так, в обгрунтування поважності причин такого строку позивачка вказала про те, що після смерті діда завагітніла та народила сина, який постійно хворів та потребував постійного догляду за ним, а тому вона була позбавлена можливості займатися оформлення своїх спадкових прав. Після чого, почалася війна, було введено воєнний стан на території України, а тому задля своєї безпеки та безпеки своєї дитини, вона була змушена виїхати закордон та деякий час проживала та працювала за кордоном, про що надала підтверджуючі документи, зокрема свідоцтво про народження сина, медичні документи сина та довідки, сертифікат про підтвердження працевлаштування в Польщі.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно з частиною 1 статті 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, проте, закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови від 30 травня 2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Як слідує з правової позиції Верховного Суду у справі № 681/203/17-ц від 17 жовтня 2018 року, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.

Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання позову відповідачем - це одностороннє вільне волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем. Право відповідача на визнання позову повністю або частково є виявом принципів диспозитивності і змагальності.

Суд враховує, що Великоомелянська сільська рада Рівненського району Рівненської області є належним відповідачем по справі, оскільки має право на спадкове майно (у розумінні ст. 1277 ЦК України щодо відумерлості спадщини), інші спадкоємці відсутні, відповідач визнав позов, що в свою чергу підтверджує те, що вимоги позову і визнання їх відповідачем не суперечать закону та не порушують жодним чином права інших осіб, і не направлені на захист інтересів таких інших осіб.

Беручи до уваги вищенаведені, викладені у позовній заяві пояснення позивачки щодо пропуску нею строку для прийняття спадщини, які підтверджуються матеріалами справи, суд вважає, що зазначені обставини зумовили істотні труднощі для позивачки щодо вчинення нею дій по оформленню своїх спадкових прав, а тому суд визнає поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті її рідного діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, з огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позовних вимог позивачки і визначення їй додаткового строку у два місяці, який буде достатнім для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті її рідного діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Великоомелянської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини — задоволити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк 2 (два) місяці з дня набрання даним рішенням законної сили для подання в нотаріальну контору/нотаріусу заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачкою.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та проголошено 28 травня 2026 року у зв`язку з надмірним навантаженням та перебуванням судді у відпустці.

Сторони справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 виданий Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області 19.04.2011 року, РНОКПП — НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Великоомелянська сільська рада Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387154, адреса місцезнаходження: вул.Шевченка, 79, с.Велика Омеляна, Рівненського району Рівненської області.

Суддя Гладишева Х.В.