Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №565/2947/25 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/2947/25

Провадження № 2/565/163/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Алексейчик А.О. представника позивача адвоката Полюхович О.І., представника відповідача адвоката Мороченця Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 у якому просить суд визнати за ним, в порядку поділу спільного майна подружжя, право особистої приватної власності на 1/2 частку в квартирі АДРЕСА_1 , та на 1/2 частку в приміщенні №128, загальною площею 2,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 .

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 18 листопада 2014 року було укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .На підставі рішення Вараського міського суду Рівненської області від 02 липня 2025 року в справі №565/1285/25 шлюб між подружжям розірвано. За час шлюбу сторонами набуто у спільну сумісну власність ряд майна, зокрема:

- квартиру АДРЕСА_3 ;

- приміщення (група приміщень) АДРЕСА_4 .

Вказане майно придбано в інтересах сім`ї та оформлено на ім`я одного з подружжя, відповідача ОСОБА_2 . Добровільно вирішити питання про поділ спільного майна подружжя сторони не можуть, тому позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою суду від 02 грудня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 11 лютого 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Полюхович О.І. позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Мороченець Я.І. вказав, що сторона відповідача не заперечує, що спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя, просив прийняти рішення з урахуванням вимог чинного законодавства.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.

З інформаційної довідки №433608248 від 01 липня 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, убачається, що 25 лютого 2025 року зареєстровано право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 . Для державної реєстрації подано договір купівлі-продажу №329, виданий 25 лютого 2025 року.

У заяві від 25 лютого 2025 року, яка зареєстрована приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Червук О.В. в реєстрі з №328, ОСОБА_1 дав згоду на купівлю дружиною ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_3 .

02 травня 2024 року ТОВ «Алатир-Інвест» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) уклали договір №1/28К купівлі-продажу майна, що буде створене в майбутньому відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується, в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити нежитлове (вбудоване) приміщення №28, розташоване між дев`ятим та десятим поверхами сходової частини, проектною загальною площею 2,7 кв.м та знаходиться у багатоквартирному житловому будинку, розташованому за будівельною адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 5610700000-01:002:0008.

З інформаційної довідки №452232361 від 15 листопада 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, встановлено, що 05 червня 2025 року зареєстровано право власності ОСОБА_2 на приміщення АДРЕСА_5 .

Рішенням Вараського міського суду Рівненської області від 02 липня 2025 року у справі №565/1285/25, яке набрало законної сили 02 серпня 2025 року, розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який укладений 18 листопада 2014 року.

Сторонами не заперечується, що квартира АДРЕСА_3 , та приміщення АДРЕСА_4 , набуті подружжям за час шлюбу та є їхньою спільною сумісною власністю.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.3 ст.368 ЦК України).

Частиною 2 ст.372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно з ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У ч.1 ст.61 СК України зазначено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно з ч.1, 2 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Відповідно до п.30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 Сімейного кодексу України.

Враховуючи, що майно, яке просить поділити позивач, є спільною сумісною власністю подружжя, виходячи з презумпції рівності часток подружжя, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 7 850,00 грн.

Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна – задовольнити.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку приміщення №128, загальною площею 2,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 850,00 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Г.В. Бренчук