Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №559/2200/19 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2200/19

Провадження № 2-др/559/7/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суду Рівненської області у складі головуючої судді Жуковської О.Ю., за участі секретаря судового засідання Джигирей В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Боржецького О.Л.,

відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача - адвоката Гаврильчика М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відео конференції) заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гаврильчика Михайла Адамовича про ухвалення додаткового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок пожежі.

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 26.03.2026 у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

30.03.2026 представник відповідача адвокат Гаврильчик М.А. подав до суду заяву, в якій просить ухвалити додаткове рішення у вказаній справі та вирішити питання стягнення з позивача витрат за професійну правничу допомогу. В обґрунтування заяви вказує, що в рамках розгляду справи інтереси відповідача представляв адвокат Гаврильчик М.А. Сторонами договору про надання правової допомоги від 06.03.2026 погоджено розмір гонорару адвоката - 50 000 грн. На підтвердження цього 27.03.2026 між сторонами підписано акт про надання юридичних послуг в розмірі 50 000 грн. Також, 27.03.2026 АБ «МИХАЙЛА ГАВРИЛЬЧИКА» виставлено рахунок № 4 від 27.03.2026 на суму 50 000 грн. Враховуючи об`єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, просить суд стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 грн.

Представник позивача адвокат Боржецький О.Л. подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. Згідно змісту заперечення, представник вказує, що у відзиві Буханського Ю.О. на позовну заяву в даній справі зазначено, що попередній (орієнтований) розрахунок витрат, які відповідач поніс і очікує понести, складає 0 грн. Згідно вимог ЦПК України, в першій заяві відповідача по суті спору, мав би міститися орієнтований розрахунок витрат сторони на правничу допомогу. Також, сторона мала б вказати поважні причини, через які відсутня можливість надати всі докази розміру понесених витрат. Цього відповідачем зроблено не було. Після надання відзиву до суду не було також надано жодної іншої заяви по суті спору, в якій би було вказано попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які Буханський Ю.О. поніс чи очікує понести. В даному випадку сума чудових витрат взагалі не була заявлена в попередньому розрахунку при поданні відзиву. Крім того вказує, що заявлений до стягнення розмір судових витрат є такими, що не спів мірний зі складністю виконаної адвокатом роботи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, і такі є явно завищеними. Адвокат відповідача неодноразово завантажував суд своїми безпідставними твердженнями і заявами, які через свою очевидну безпідставність були відкинуті судом. З урахуванням самих фактів подання представником відповідача явно необґрунтованих заяв і клопотань, а також у зв`язку із висловлюванням ним безпідставних тверджень та подання юридично неспроможних документів сума судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України. Також зазначає, що договір про надання правничої допомоги було укладено у 2026 році, а не як вказує представник 06 березня 2021 року, однак намагаючись подати свіжо підготовлений договір як такий, що ніби то був укладений сторонами ще 5 років тому, адвокат Гаврильчик М.А. не врахував, що до серпня 2023 року договори між адвокатами і клієнтами називалися договорами про надання «правової допомоги», а не «правничої». Отже, згаданий договір явно оформлявся не у 2021 році, а вже при підготовці заяви про стягнення з позивача судових витрат. Також зазначає, що вимог заяви сформульовано так, що вони стосуються реально понесених витрат, а не витрат, які підлягають сплаті в майбутньому. Однак, будь-яких доказів на підтвердження факту оплати ОСОБА_4 виставленого йому рахунку від 27.03.2026 на суму 50 000 грн. до заяви не надано. Тому, просить у задоволені заяви відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Гаврильчик М.А. подав до суду письмові пояснення на заперечення сторони позивача, згідно яких вказує, що провадження у даній справі було відкрито 14.11.2019, а Договір про надання правничої допомоги між ОСОБА_4 та АБ «МИХАЙЛА ГАВРИЛЬЧИКА» був укладений 06.03.2021, у зв`язку з чим відповідачем не подавався відзив на позовну заяву. Також зазначає, що у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України до закінчення судових дебатів представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Гаврильчиком М. А., була зроблена заява про стягнення витрат на правову допомогу на підставі доказів, які будуть подані до суду, якщо судом буде відмовлено в задоволенні позову. До заяви були долучені: договір про надання правничої допомоги від 06.03.2021. Акт про надання юридичних послуг від 27.03.2026; Рахунок від 27.03.2026. Судові дебати у справі відбулися 26.03.2026. Тобто стороною відповідача було виконано вимоги закону. Щодо самого договору про надання правничої допомоги зазначає, що такий дійсно був укладений 06.03.2021. Відповідно до ордеру про надання правничої допомоги № 1014565 від 06.03.2021 зазначається, що ордер про надання правничої (правової) допомоги виданий на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги № 04 від 06.03.2021. Даний договір не скасований, не визнаний недійсним. Сторони договору погодилися з умовами договору. Щодо терміну «правнича допомога», а не «правова», на що звертає увагу представник позивача, зазначає, що поняття «професійна правнича допомога» вперше з`явилося в Конституції України (стаття 59) у результаті судової реформи 2016 року. Тому, при укладанні договору про надання правничої допомоги, були враховані вимоги ст. 59 Конституції України. Щодо надання доказів сплати витрат відповідачем вказує, що згідно усталеної практики ВСУ розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною, або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт, та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Тому, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини справи, а саме тривалий час розгляду справи та кількість судових засідань, заявлена сума позову, безпідставність позовних вимог, вважає, що є всі підстави задовольнити заяву ОСОБА_2 про прийняття додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 та його представник адвокат Гаврильчик М.А. заяву підтримали з підстав, викладених у заяві про ухвалення додаткового рішення та просили її задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Боржецький О.Л. проти задоволення заяви заперечували та надали пояснення, які відповідають змісту поданих до суду письмових заперечень.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 2 ст. 133 ЦПК України). За приписами ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат визначається: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої.

Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Судом встановлено, що у першій заяві по суті спору (відзиві на позовну заяву), яка була подана 12.03.2020 відповідачем ОСОБА_4 було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат станом на 12.03.2020 у розмірі 0,00 грн. і адвоката в справі він на той час не мав. Разом з тим, у подальшому відповідач скористався своїм конституційним правом на правничу допомогу та уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом Гаврильчиком М.А.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України, попередній розрахунок не обмежує сторону у доведенні фактичних витрат, які можуть бути подані до закінчення дебатів або протягом 5 днів після рішення.

Судові дебати у справі відбулися 16.03.2026, рішення по справі було ухвалено 26.03.2026. Суд звертає увагу, що під час розгляду справи по суті, зокрема до закінчення судових дебатів 16.03.2026 року, представником відповідача Буханського О.Ю. було зроблено офіційну заяву про те, що у разі відмови в задоволенні позову, стороною буде подано заяву про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу з наданням відповідних доказів у встановлений законом строк. Зазначена заява зафіксована у протоколі судового засідання та на звукозаписувальному технічному засобі.

Суд зазначає, що процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 921/221/21, від 31 травня 2022 у справі № 917/304/21, від 24 січня 2023 року у справі № 922/4022/20).

З урахуванням принципу правової визначеності заявою про розподіл витрат на правову допомогу в розумінні частини восьмої статті 141 та частини першої статті 246 ЦПК України є усне чи письмове клопотання сторони до закінчення судових дебатів у справі про розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу з доказами на їх підтвердження або із заявою про намір подати докази на підтвердження цих витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Протилежне тлумачення в розумінні частини восьмої статті 141 та частини першої статті 246ЦПКУкраїни суперечить принципу правової визначеності та посягає на гарантоване державою верховенство права.

Той факт, що у первісному відзиві на позовну заяву відповідачем було вказано орієнтовний розмір витрат у сумі 0,00 грн., не позбавляє його права на відшкодування реальних витрат, оскільки договір про надання правової допомоги №04 від 06.03.2021 був укладений в процесі розгляду справи, а відповідна процесуальна заява була своєчасно зроблена до завершення судових дебатів згідно з вимогами ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

З поданих стороною відповідача доказів вбачається, що, відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про надання правничої допомоги №04 від 06.03.2021 з АБ «МИХАЙЛА ГАВРИЛЬЧИКА» (т.5 а.с.121-124).

Повноваження представника відповідача адвоката Гаврильчика М.А. підтверджуються долученим до справи ордером на надання правової допомоги серії ВК №1014565 від 06.03.2021 (т.5 а.с.118).

Також, суду надано до Акт виконаних робіт від 27.03.2027, який містить детальний опис наданої професійної правничої допомоги. Вказаний Акт підписаний сторонами, що засвідчує відсутність претензій між ними щодо обсягу та якості наданих послуг. В Акті чітко відображено хронологічний перелік процесуальних дій, вчинених адвокатом протягом 2021-2026 років, а саме: збір письмових доказів шляхом надсилання адвокатських запитів; складання клопотань до суду; складання заяви про відвід судді (09.07.2021); складання письмових заперечень на клопотання про виклик експертів (11.07.2023); складання письмових судових дебатів; аналіз судової практики у подібних правовідносинах та повний супровід розгляду справи Дубенським міськрайонним судом (т.5 а.с.125-126).

На підставі Договору про надання правової допомоги від 06.03.2021 керуючим АБ «МИХАЙЛА ГАВРИЛЬЧИКА» Гаврильчиком М.А. сформовано рахунок №4 від 27.03.2026 на суму 50 000 грн. (т.5 а.с.120).

Таким чином, стороною відповідача підтверджено, що понесені витрати на професійну правничу допомогу, які він має сплатити в зв`язку з розглядом справи, складають 50 000 грн.

Суд відхиляє заперечення сторони позивача щодо того, що вартість підготовки деяких процесуальних клопотань не підлягає відшкодуванню через їх очікувану чи фактичну безпідставність (або відмову суду в їх задоволенні), оскільки відмова суду в задоволенні окремих клопотань чи заяв під час розгляду справи по суті не є підставою для позбавлення сторони права на відшкодування витрат за їх підготовку. Процесуальний результат розгляду судом конкретного клопотання жодним чином не нівелює факт надання самої правничої допомоги, яка полягала в аналізі матеріалів, формуванні правової позиції та складанні тексту документа. Оскільки всі зазначені в Акті виконаних робіт клопотання були реально підготовлені, подані до суду та долучені до матеріалів справи, витрачений на їх складання час є фактично понесеними витратами на правничу допомогу, які підлягають розподілу на загальних підставах. Відтак, зауваження представника позивача у цій частині є необґрунтованими.

Щодо заперечень представника позивача про те, що договір про надання правничої допомоги нібито укладено у 2026 році, а не у 2021 році, через використання у його назві слова "правничої" замість "правової", суд зазначає наступне. Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" № 1401-VIII (який набрав чинності 30.09.2016) статтю 59 Конституції України викладено в новій редакції, відповідно до якої кожен має право на професійну правничу допомогу. На виконання вказаних конституційних змін у редакції Цивільного процесуального кодексу України, чинній ще з 15.12.2017, законодавець також застосовує виключно термін "професійна правнича допомога" (ст. 133, 137 ЦПК України). Таким чином, станом на 2021 рік використання в назві та тексті договору терміна "правнича допомога" повністю відповідало чинному конституційному та процесуальному законодавству України.

Зважаючи на те, що спірний договір містить дату його укладення - 06.03.2021, підписи сторін, скріплений печаткою адвоката, а його зміст чітко визначає предмет - надання юридичних послуг захисту саме у даній справі, суд відхиляє доводи сторони позивача як такі, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм права.

Щодо доводів представника позивача про те, що відповідачем не надано доказів фактичної оплати понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн., суд зазначає таке. Згідно усталеної практики ВСУ витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено за умовами договору. Оскільки матеріалами справи підтверджується обсяг наданої допомоги та фіксується фінансове зобов`язання відповідача сплатити адвокату 50 000,00 грн., відсутність розрахункового документа про фактичний переказ коштів на момент розгляду даної заяви не позбавляє відповідача права на відшкодування цих витрат за рахунок позивача. З огляду на викладене, заперечення представника позивача у цій частині судом відхиляються як такі, що суперечать чинному процесуальному закону та сталій практиці Верховного Суду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн., суд виходить із критеріїв, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України, оцінюючи співмірність заявленої суми зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та значенням справи для сторони.

Суд зазначає, що дана справа характеризується особливою складністю, значним обсягом доказової бази та тривалим процесом розгляду, який тривав понад п`ять років вже з участю адвоката сторони відповідача ОСОБА_2 , а загалом майже 7 років.

Упродовж розгляду справи, а саме: з березня 2021 по березень 2026 року адвокатом відповідача здійснювався постійний, безперервний та кваліфікований правовий супровід. Зокрема, складність даного спору обумовлена необхідністю дослідження та аналізу специфічних доказів: матеріалів розслідування причин пожежі органів ДСНС, протоколів огляду місця події, а також висновків складних судових пожежно-технічних та будівельно-технічних експертиз. Формування правової позиції вимагало від адвоката тривалого часу для аналізу спеціальних нормативних актів у сфері пожежної безпеки та оцінки вартості матеріальних збитків.

Окремої уваги заслуговує ціна позову, яка становить понад 1 один мільйон гривень. З огляду на такий значний розмір майнових претензій позивача, дана справа мала винятково важливе значення для відповідача, оскільки задоволення позову призвело б до покладення на нього надмірного фінансового тягаря. Зазначене вимагало від адвоката підвищеної відповідальності та ретельності при підготовці кожного процесуального документа.

Зважаючи на загальний строк розгляду справи та ціну позову, сума витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн. є обґрунтованою та повністю відповідає критеріям розумності, реальності та справедливості.

З огляду на викладене, оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати відповідача на правничу допомогу адвоката у сумі 50 000,00 грн. підлягають стягненню з позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 136, 141, 260, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гаврильчика Михайла Адамовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання (проголошення) до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Боржецький Олександр Леонідович, адреса вул. Лисенка, 21 офіс3, м. Дубно Рівненська область, РНОКПП НОМЕР_2 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована адреса проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник відповідача: ОСОБА_5 , адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідачка: ФОП ОСОБА_3 , зареєстрована адреса проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Представник відповідачки: адвокат Леошек Олег Володимирович, адреса вул. С.Петлюри, 14, м. Рівне, АО «Юридична основа» (І поверх), електронна адреса Leochekoleh@gmail.com.

Суддя О.Ю. Жуковська