Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №552/1625/26 — Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 552/1625/26

номер провадження 2/546/530/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

У березні 2026 року до Київського районного суду м. Полтави надійшов вищезазначений позов, вимоги якого обґрунтовані тим, що 18 червня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб.

Позов обґрунтований тим, що у сторін зникло взаєморозуміння та взаємоповага. Уже тривалий час кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім`я припинила своє існування та сторони проживають окремо. Примирення та збереження шлюбу позивач вважає неможливим та подальше подружнє життя буде суперечити інтересам ОСОБА_1 .

Посилаючись на вищезазначені обставини, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом та просить розірвати шлюб між сторонами.

03 березня 2026 року ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави було постановлено передати справу за підсудністю до Решетилівського районного суду Полтавської області.

16 квітня 2026 року справа надійшла до Решетилівського районного суду та була розподілена судді Лівер І.В.

У зв`язку із наданням судді Лівер І.В. відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами відповідно до наказу № 03-ОС від 20 квітня 2026 року розпорядженням керівника апарату Решетилівського районного суду Полтавської області О. Радченка від 30 квітня 2026 року було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 552/1625/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 квітня 2026 року дана справа була розподілена судді Зіненку Ю.В.

Ухвалою судді Зіненка Ю.В. від 30 квітня 2026 року справу прийнято до провадженн, у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначене судове засідання на 29 травня 2026 року.

Учасники справи у судове засідання 29 травня 2026 року не з`явилися.

26 травня 2026 року позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 27).

29 травня 2026 року від відповідачки надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі (а.с. 28).

У зв`язку з вищевикладеним суд вирішив проводити судове засідання, ураховуючи положення частини другої статті 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 18 червня 2025 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 3).

Згідно відповіддю № 2408209 від 03 березня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9). Водночас місце проживання позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю № 2408245 від 03 березня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 10).

Статтею 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Нормою статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Шлюбні відносини між сторонами фактично припинились, вони проживають окремо, на примирення сторони не згодні та вони про це не просили суд.

Згідно з частиною четвертою статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд доходить висновку, що визнання відповідачкою позову не суперечить закону та не порушує права або інтереси інших осіб, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, тобто є передбачені статтею 112 СК України підстави для розірвання шлюбу. Таким чином, визнання позову відповідачкою слід прийняти.

З огляду на зазначене суд вважає, що сім`я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає і вони про це не просили суд, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, тому є підстави для розірвання шлюбу.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (стаття 113 СК України).

Відповідачка не скористалася правом, передбаченим статтею 113 СК України, на вибір прізвища після розірвання шлюбу.

Відповідно до частини другої статті 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з квитанцією № 2.554004391.1 від 02 березня 2026 року ОСОБА_1 сплатив 1331,20 грн судового збору за звернення до суду із даним позовом (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 8, 15).

Приписами частини першої статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Заяву про визнання позову ОСОБА_2 подала до початку розгляду справи по суті.

У зв`язку із визнанням відповідачкою позову до початку розгляду справи по суті, ураховуючи положення статті 142 ЦПК України, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову за ставками, передбаченими статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на зазначене та у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідачки у справі в розмірі п`ятдесяти відсотків, що становить 665,60 грн (1331,20 грн х 50%) на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 76-80, 141, 206, 247, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбузадовольнити.

Шлюб, зареєстрований 18 червня 2025 року Полтавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розірвати.

Повернути позивачу ОСОБА_1 п`ятдесят відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі позову, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, за квитанцією № 2.554004391.1 від 02 березня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Відповідачка – ОСОБА_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Суддя Ю.В. Зіненко