Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №202/8288/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1351/26 Справа № 202/8288/25 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та апеляційну скаргу захисника Макаренка Олександра Анатолійовича, яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 03 березня 2026 року стосовно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративні правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП),

за участю:

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Макаренка О. А.

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення.

Постановою Індустріального районного суду міста Дніпра від 03 березня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та судовий збір у сумі 665,60 гривень.

Згідно з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 09.08.2025 о 00-50 годині за адресою: м. Дніпро, по вул. Вільний буд.4 керував т.з. «Opel Astra 2105», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці та виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі та спеціального приладу Alcotest Drager відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження захисник просить його поновити з підстав поважності причин його пропуску, оскільки ОСОБА_1 не отримував судові повістки про виклик до суду, тому що вони направлені не за місцем проживання чи реєстрації. Зазначає, що повний текст постанови суду отримав 27.03.2026.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції вирішив справу упереджено, односторонньо, а постанова винесена з неповним дослідженням обставин справи та з порушенням вимог законодавства, що вплинуло на правильність її вирішення.

На думку захисника протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є безумовним та неспростовним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення. Вказує, що докази в матеріалах справи про адміністративне правопорушення щодо встановлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та встановлення транспортного засобу, яким керувала особа відсутні.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що наданий відеозапис не містить доказів того, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля, так само і не містить доказів руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Тому вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі допустимого тлумачення доказів, припустивши винуватість ОСОБА_1 без належного підтвердження його вини.

Вказує про порушення процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки. ОСОБА_1 не доставлявся до будь-якого закладу охорони здоров`я, а направлення складено формально. Вважає, що цей факт також підтверджується тим, що заклад охорони здоров`я, зазначений у направленні, відсутній у переліку закладів, затверджених для проходження огляду на стан сп`яніння.

Зауважує, що судом першої інстанції проігноровано принцип презумпції невинуватості. В оскаржуваній постанові відсутній висновок за дослідженими доказами та іншими матеріалами справи, а міститься лише формальний перелік доказів, зокрема, рапорт, який знаходиться в матеріалах справи, прийнятий відносно ДТП жодним чином не стосується обставин даної справи.

Позиції учасників апеляційного процесу.

У судовому засіданні захисник Макаренко О. А. та Ноздрачов В. В. просили поновити строк апеляційного оскарження постанови суду, підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі та з підстав, викладених у скарзі, просили її задовольнити.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Розглянувши клопотання захисника про поновлення строку апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає обґрунтованими його доводи, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи. Постанова отримана ОСОБА_1 27.03.2026. Враховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, апеляційний суд вважає, що для забезпечення його права особи на апеляційне оскарження рішення суду, необхідно задовольнити клопотання та поновити строк апеляційного оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

Перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі, а викладене в постанові суду твердження про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Приймаючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції правильно поклав в основу судового рішення відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР №416996 від 09.08.2025, де викладено обставини вчинення ним адміністративного правопорушення, рапорті поліцейського, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість, складеному 09.08.2025 о 00-59 годин; відеозаписі з нагрудної камери працівників патрульної поліції, на якому зафіксована відмова ОСОБА_1 на вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису...

Зазначені вище докази є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх узгодженість, і достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.

Позиція захисника Макаренка О. А. в апеляційній скарзі зводиться до твердження про відсутність доказів керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки особа, яку зупинили працівники поліції відмовилась надати документи, що посвідчують його особу.

З такими твердженнями захисника суд апеляційної інстанції погодитись не може, оскільки наявними матеріалами справи обґрунтовано підтверджено, що працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу було вірно встановлено особу ОСОБА_1 .

Апеляційний суд, дослідивши наявний у справі відеозапис, долучений до матеріалів справи, встановив, що особа зафіксована на вказаному записі є саме тією особою, яка присутня у судовому засіданні та оскаржує постанову суду. На підтвердження цього перед початком апеляційного розгляду перевірено документи, що посвідчують особу, а саме паспорт громадянина України.

Разом з цим, сам по собі факт відсутності на відеозаписі моменту руху чи зупинки транспортного засобу не виключає можливості встановлення факту керування на підставі сукупності доказів, зокрема пояснень ОСОБА_1 , який на місці зупинки працівниками поліції декілька разів пояснював інспекторам поліції, що саме він перепарковував з одного місця на інше в межах паркувального майданчику транспортний засіб, тобто фактично здійснював його рух та керував ним. Крім того вказав поліцейським, що не вбачає в своїх діях порушень, оскільки мовою оригіналу - «я не рухався по місту».

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи сторони захисту щодо порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан сп`яніння, передбаченого ст. 266 КУпАП, оскільки з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники патрульної поліції встановлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, про що повідомлено останньому. Після чого інспектор поліції запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, на що ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився. Працівниками поліції роз`яснено вимоги пункту 2.5 ПДР та можливі наслідки відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, проте особа, усвідомлюючи роз`яснені можливі обставини, не змінила своєї думки та відмовилася від запропонованого огляду.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил дорожнього руху).

За частиною 1 статті 130 КУпАП адміністративно-караним є діяння, яке полягає, зокрема, у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп`яніння.

За порушення водієм обов`язку, передбаченого п. 2.5 ПДР, за таку відмову настає відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто правові наслідки у виді складення протоколу, оскільки, як вже було зазначено вище, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП охоплює відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп`яніння і за такі дії настає адміністративна відповідальність.

Згідно з п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення..., що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Апеляційний суд враховує, що ознаки алкогольного сп`яніння, виявлені нарядом поліцейських у ОСОБА_1 , відповідають п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗУ 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованого в МЮУ 11.11.2015 за № 1413/27858.

Таким чином, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду водія на стан алкогольного сп`яніння в установленому порядку, чим порушив вимогу 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Диспозиція вказаної статті окреслює обставини, які підлягають доведенню в межах справи про адміністративне правопорушення і в даній справі такі обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції та поясненнями самої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому будь-яких сумнівів у правильності та обґрунтованості висновку суду першої інстанції немає.

Стосовно доводів захисника про некоректне зазначення назви закладу охорони здоров`я на думку апеляційного суду є слушними, проте не виключають відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, нормативні положення ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.20215 не містять вимоги щодо долучення працівниками поліції направлення на проходження медичного огляду на стан сп`яніння.

Направлення водія на проведення медичного огляду, яке складає поліцейський є підставою для лікаря провести відповідний медичний огляд і, відповідно, таке направлення складається у випадку коли водій погоджується пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Водночас, у цій справі ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у медичному закладі, про що зафіксовано у долученому до матеріалів справи направленні.

Інших доводів, які б свідчили про незаконність оскаржуваного рішення та спростовували його висновки, в апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи не наведено.

Таким чином, при розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції, з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено, а доводи апеляційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди з прийнятим судовим рішення, власної оцінки доказів у справі та положень КУпАП, які захист тлумачать на свій розсуд, ігноруючи їх сукупність та об`єктивність відеозапису.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про залишення оскарженої постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Макаренка Олександра Анатолійовича про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити та поновити йому строк апеляційного оскарження постанови Індустріального районного суду міста Дніпра від 03 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Макаренка Олександра Анатолійовича залишити без задоволення.

Постанову Індустріального районного суду міста Дніпра від 03 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. П. Піскун