Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №199/1338/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1446/26 Справа № 199/1338/26 Суддя у 1-й інстанції - Воробйов В. Л. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисниці Клочкової Аліни Олександрівни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 31 березня 2026 року стосовно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП),

за участю:

захисника (в режимі відеоконференції) Клочкової А. О.

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 31 березня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та судовий збір у сумі 665,60 гривень.

Згідно з постановою суду першої інстанції, 21 січня 2026 року о 09.01 годині по вул. Калиновій, 87-М в. Дніпрі ОСОБА_1 керував транспортним засобом «TOYOTA LAND CRUISER», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння за згодою ОСОБА_1 проводився із застосуванням газоаналізатора DRAGER ALCOTEST 6820 ARHK-0532. Результат огляду 0,57% проміле, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисниця просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог захисниця зазначає, що співробітники патрульної поліції не мали правових підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку за порушення водієм транспортного засобу відповідно пункту ПДР України. Тому вимоги про зупинку транспортного засобу та проходження огляду на стан сп`яніння вважає безпідставними та протиправними.

Також, сторона захисту зазначає, що в діях поліцейських вбачалася провокація стосовно ОСОБА_1 , тому факт керування транспортним засобом згідно обставин, зафіксованих у протоколі, був здійснений виключно на виконання вимог поліцейських, за невиконання яких мала наступити адміністративна відповідальність.

На думку захисниці працівниками поліції порушений встановлений порядок огляду водія на стан сп`яніння, оскільки, після проведеного огляду на місці зупинки із застосуванням приладу Драгер, ОСОБА_1 не направлено на огляд до закладу охорони здоров`я, що свідчить про недоведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисниця також вказує, що на відеозаписі, який наявний в матеріалах справи, не відображено, що співробітники поліції пропонували ОСОБА_1 проїхати до закладу охорони здоров`я згідно наявного в матеріалах справи направлення.

Також звертає увагу на те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не роз`яснені його права та обов`язки, в тому числі і право на захист. Таким чином, у зв`язку з вищевикладеним, вважає наявні в матеріалах справи докази недопустимими.

Позиції учасників апеляційного процесу.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Захисниця в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримала апеляційну скаргу та з підстав, викладених в ній, просила її задовольнити, постанову суду скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутностів діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначила, що її підзахисний обізнаний з розглядом справи в апеляційному суді, проте наразі проходить військову службу та не має можливості з`явитися у призначене судове засідання, просив розглядати справу за його відсутності.

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб (ч. 6 ст. 294 КУпАП).

Мотиви апеляційного суду.

Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції, доходить наступних висновків.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи.

Приймаючи рішення про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції правильно поклав в основу судового рішення відомості, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 830690 від 21 січня 2026 року; відеозаписі з нагрудних реєстраторів поліцейських, на якому зафіксовано факт проходження огляду на стан сп`яніння за добровільною згодою водія за допомогою приладу Драгер, тест якого показав позитивний результат; акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотестера «Drager 6810» становить 0,57% проміле; роздруківці тесту №2843 про проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Alcotester Drager 6820» ARAK 0532, від 21.01.2026 року з результатом 0,57% проміле; направленні на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 із зазначеними результатами огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук; рапортом командира роти №1 батальйону №3 УПП в Дніпропетровській області ДПП.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису...

Так, щодо доводів про відсутність причин для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , апеляційний суд, не приймаючи вказані заперечення, виходить з такого.

За змістом ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102, оброблення та використання інформації, переданої поліції постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у випадках та порядку, передбачених Законом України "Про електронні комунікації"; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтю 8 Закону України «Про Національну поліцію» згідно із Законом №2123-IX від 15.03.2022 доповнено частиною четвертою, яка передбачає, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно з призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Апеляційний суд наголошує, що власне введення в Україні воєнного стану обумовлює необхідність перевірки водіїв, які керують транспортними засобами. Так, п.10 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. №1456 передбачено, що уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі, зокрема, порушення водієм Правил дорожнього руху; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; необхідності обмеження чи заборони руху транспортних засобів; проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Крім того, за змістом наявного у матеріалах справи рапорта поліцейського вказано, що зупинку транспортного засобу під керування ОСОБА_1 здійснено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», яким встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Доводи захисниці, які зазначені в апеляційній скарзі щодо провокації з боку працівників поліції є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Поліцейські здійснили реагування у зв`язку з виявленим порушенням правил дорожнього руху, оскільки транспортний засіб був припаркований у межах перехрестя.

Як вбачається з відеозапису, який наявний в матеріалах справи, що поліцейські на прохання водія не надали дозволу від`їхати до АТБ та припаркувати автомобіль, про що неодноразово просив ОСОБА_1 , а дозволили лише перемістити транспортний засіб на незначну відстань з метою усунення порушення правил зупинки, що не свідчить про провокацію правопорушення. Рішення здійснити переміщення автомобіля, усвідомлюючи свій стан, ОСОБА_1 прийняв самостійно, а тому підстави вважати дії поліцейських провокацією відсутні.

Щодо тверджень захисниці про порушення порядку проведення огляду, оскільки ОСОБА_1 не було запропоновано працівниками поліції пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, то апеляційний суд відхиляє їх як необґрунтовані з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду» з наступними змінами і доповненнями (далі - Порядок), зазначено, що огляд проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;

лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі — Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами... і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами... та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом... на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом... на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

З вищевикладеного слідує, що законом передбачені два порядки проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння: поліцейським з використанням технічних засобів і лікарем в закладі охорони здоров`я.

Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться в закладах охорони здоров`я в двох випадках, а саме: 1) у разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів; 2) у разі незгоди водія з його результатами, тобто результатами огляду, проведеного поліцейським.

ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу, результат якого виявився позитивним 0,57% проміле, жодних заперечень з цього приводу не висловив, підписав акт огляду в графі “з результатом згоден”, роздруківку до приладу “Драгер” з результатом 0,57% проміле, а також складений стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи захисту щодо порушення поліцейським порядку проведення огляду, передбаченого ст. 266 КУпАП.

Направлення водія на проведення медичного огляду, яке складає поліцейський є підставою для лікаря провести відповідний медичний огляд і, відповідно, таке направлення складається у випадку, коли водій погоджується пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я або не погоджується з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу.

Отже, направлення на проходження огляду водія на стан сп`яніння в медичному закладі складається поліцейським у випадку, коли водій погоджується та виявив бажання пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я.

Наявність в матеріалах справи направлення на огляд в медичному закладі не свідчить про порушення процедури чи недопустимості доказів, якщо особа пройшла огляд на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та погодилась із його результатом.

Той факт, що ОСОБА_1 спочатку висловлював бажання пройти огляд в медичному закладі, не спростовує правомірності проведеного огляду на місці, оскільки ОСОБА_1 в подальшому добровільно пройшов огляд за допомогою приладу Драгер, зауважень щодо результату не надав та поставив відповідні підписи. Тому за таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що ненаправлення ОСОБА_1 до медичного закладу не є істотним порушенням процедури та не ставить під сумнів результати огляду.

Доводи захисника про порушення права особи на захист є безпідставними, оскільки з матеріалів справи, зокрема, у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення міститься підпис особи про роз`яснення його прав та обов`язків. Крім того право на надання професійної правничої допомоги фактично реалізовано ОСОБА_1 , оскільки інтереси особи представляв захисник як у суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду.

Таким чином, при розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції, з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено, а доводи апеляційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди з прийнятим судовим рішення, власної оцінки доказів у справі, які апелянт тлумачить на користь захисту, ігноруючи їх сукупність та об`єктивність відеозапису.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про залишення оскарженої постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну захисниці Клочкової Аліни Олександрівни залишити без задоволення.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 31 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. П. Піскун