Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №638/12190/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/12190/25

н/п 2/638/1840/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Заварза Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Голохи С. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Позивач у заяві про уточнення позовних вимог просив розподілити спільно набуте під час шлюбу майно, а саме депозит, розміщений у банку ПАТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ», відкритий за Договором строкового банківського вкладу № 4018/6 від 21.01.2019 у сумі 200775,00 грн та накопичені за ним кошти у вигляді відсотків у сумі 140591,56 грн (загальна сума 341366,56 грн) порівну між сторонами - 50% коштів ОСОБА_1 та 50% коштів ОСОБА_2 стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 170683,28 грн.

Позов обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 15 березня 2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Дзержинського районнго суду м. Харкова від 04.11.2020 шлюб між сторонами було розірвано. Позивач стверджує, що 21.01.2019 він поклав на депозит у ПАТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» 200775,00 грн. Договір строкового банківського вкладу N? 4018/6 від 21.01.2019 було укладено на ім?я ОСОБА_2 . Метою укладення договору було накопичення коштів в інтересах сім?ї. У зв`язку з цим просив поділити кошти у сумі 200775,00 грн та відсотки за банківським вкладом.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 27 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2025 року клопотання позивача було задоволено, витребувано у Публічного акціонерного товариства «Банк Інвестицій та заощаджень» інформацію за Договором строкового банківського вкладу № 418/6 від 21.01.2019 на ім?я ОСОБА_2 .

У судове засідання позивач не з`явився, у заяві про уточнення позовних вимог просив справу розглядати за його відсутності, не заперечував проти винесення заочного судового рішення.

Відповідачка у судові засідання не з`являється, має зареєстрований кабінет в підсистемі "Електронний суд", отже, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, відзив на позовну заяву не направила. У зв`язку з чим судом було прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши докази надані сторонами, суд встановив наступне.

Суду надано рішення Дзержинського районнго суду м. Харкова від 04.11.2020, яким шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. Вказаним рішенням суду встанволено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено 15.03.2008.

21 січня 2019 року ОСОБА_2 уклала із ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" договір строкового банківського вкладу № 4018/6, відповідно до якого ОСОБА_2 розмістила вклад (депозит) у сумі 200775,00 грн під процентну ставку 18 % процентів річних.

Відповідно до відповіді АТ "Банк інвестицій та заощаджень" від 15.12.2025 № 08-1/17/2212-БТ, наданої на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Харкова від 04.09.2025, суд встановив, що ОСОБА_2 з банком було укладено депозитний договір № 4018/6 від 21.01.2019 на суму 200 775,00 (двісті тисяч сімсот сімдесят п?ять гривень 00 копійок). У зв?язку із закінченням строку банківського вкладу 14.07.2025 кошти були перераховані на відповідний рахунок, зазначений в договорі. Відсотки нараховані за весь період дії банківського договору становили 140 591,56 без урахування податків.

Інші докази, на підставі яких суд може встановити факти, що стосуються обставин справи, що розглядається, у суду відсутні.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши аргументи сторін суд приходить до наступних висновків.

Частиною 2 ст. 61 Сімейного кодексу України встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

У постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію про те, що зазначені норми свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Частиною 1 ст. 70 Сімейного кодексу України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Отже, на майно, набуте за час шлюбу, діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведення.

Кошти на депозитному рахунку є спільною сумісною власністю подружжя в рівних долях, якщо відповідачем не доведено зворотнє. Такі висновки підтверджуються позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 20 жовтня 2021 року у справі № 565/1362/19.

Відповідачка не надала суду доказів того, що депозитний вклад та відсотки за ним у загальній сумі 341366,56 грн є її особистою власністю.

Виходячи з вище викладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат.

Статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2730 грн 93 коп.

Отже, з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2730 грн 93 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

До матеріалів справи позивачем долучено докази, які свідчать про те, що він поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Отже, на підставі статей 61, 70 Сімейного кодексу України, ст. 133, 141 Цивільного процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частку спільного майна подружжя, а саме депозиту та відсотків за ним, який було розміщено у АТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» за Договором строкового банківського вкладу № 4018/6 від 21.01.2019 у розмірі 170683,28 грн (сто сімдесят тисяч шістсот вісімдесят три грн 28 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 2730 (дві тисячі сімсот тридцять) грн 93 коп. в рахунок сплати судового збору та 5000 грн (п`ять тисяч) витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 28 травня 2026 року.

Суддя Т. В. Заварза