Вирок від 25 травня 2026 р. у справі №201/3014/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/3014/26

Провадження № 1-кп/201/332/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі: судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042130000181 від 10.02.2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжин Чернігівської області, громадянина України, який має середню освіту, розлучений, на утриманні перебувають діти (2014 і 2017 р.н.), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової служби за контрактом, у військовому званні «солдат», у посаді стрільця 3 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , раніше багаторазово судимий, востаннє:

- 05.10.2022 Ніжинським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 162, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 361 КК України, із застосуванням ч. 1, 4 ст. 70 КК до позбавлення волі строком на 5 років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; 23.05.2024 Богунським районним судом м. Житомира звільнений від відбування покарання умовно-достроково на строк 2 роки 7 місяців 19 днів для проходження військової служби за контрактом,

- 16.04.2026 Чечелівським районним судом м. Дніпра за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 7 років 4 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

1.Обставини, які встановлені судом

Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби у військовому званні «солдат», у посаді стрільця 3 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та Законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року (зі змінами).

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Так, встановлено, що ОСОБА_3 , 10 лютого 2026 року у денну пору доби о 08:30 год., знаходячись у магазині ТОВ «РУШ» «Ева №9» за адресою: м. Дніпро, пр. Науки 35Д, побачив на прилавку з товарами електричну зубну щітку Oral-B IO Series 2 ультрачорну в кількості 1 шт. вартістю 2999 гривен 00 копійок та електричну зубну щітку Oral-B Vitality Pro Protect X Clean в кількості 1 шт. вартістю 1201 гривен 00 копійок. В цей моменту у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна вчинене повторно в умовах воєнного стану.

Надалі ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у зазначений час та у вказаному місці, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, з метою особистого збагачення в умовах воєнного стану, введеного на території України на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який подовжено Указом Президента та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022», взяв з прилавку вищевказаний товар, а саме електричну зубну щітку Oral-B IO Series 2 ультрачорну в кількості 1 шт. вартістю 2999 гривен 00 копійок та електричну зубну щітку Oral-B Vitality Pro Protect X Clean в кількості 1 шт. вартістю 1201 гривен 00 копійок.

Вказані дії ОСОБА_3 були помічені персоналом магазину, проте він направився до виходу з магазину з викраденим майном з наміром покинути дане місце не розрахувавшись за товар та, не зважаючи на дії персоналу, розуміючи, що його дії носять відкритий характер, продовжив реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно в умовах воєнного стану, покинув приміщення магазину ТОВ «РУШ» «Ева №9» з викраденим майном, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинивши ТОВ «РУШ» майнову шкоду на загальну суму 4200 гривень 00 копійок.

Дії солдата ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

2.Позиція обвинуваченого

ОСОБА_3 вину визнав, щиро розкаявся, просив призначити мінімальне покарання, зауважив, що за свої дії готовий понести заслужене покарання.

3.Позиція захисника

Захисник просив призначити мінімальне покарання.

4.Позиція представника потерпілого

Представник потерпілого ТОВ «РУШ» в своїй письмовій заяві просив розглянути справу без його участі, повідомив про відсутність до ОСОБА_3 претензій, просив призначити покарання на розсуд суду.

5. Докази, які досліджені судом

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження у наданих прокурором та досліджених в судовому засіданні доказах, а саме:

Протоколом огляду від 10.02.2026, відповідно до якого оглянуто приміщення магазину ТОВ «РУШ» «Ева №9» за адресою: м. Дніпро, пр. Науки 35Д, зокрема стелаж із зубними щітками різник марок, у тому числі торгівельної маркиOral-B (т. 1 а.п. 11-13);

Відеозаписом з приміщення магазину ТОВ «РУШ» «Ева №9» за адресою: м. Дніпро, пр. Науки 35Д. Так, у ході перегляду файлу №1 звук під час перегляду відео відсутній. У лівому верхньому куту екрану відтворюваного відео мається надпис «02-10-2026 Вт 08:29:33» та в правому нижньому куті мається надпис «Camera 1», на відео спостерігається вхід до приміщення магазину «Єва», що знаходиться за адресою: м. Дніпро пр. Науки буд. 35Д. О 08:31:20 до раніше згаданого приміщення заходить ОСОБА_3 , одягнений у штани кольору хакі, білі кросівки, чорну куртку з капюшоном на голові, проходячи по мимо рамки металлодетектору. Після чого прямує до міжряддя стелажів з товарами магазину та зникає з поля зору камер відеоспостереження. О 08:31:42 ОСОБА_3 прямує від міжряддя до виходу з магазину «Єва» тримаючи в правій руці 2 коробки синього кольору, під час виходу з магазину спрацьовує металлодетектор та ОСОБА_3 втікає на вулицю повернувши праворуч, в цей час за ним біжить касир та охоронець. У ході перегляду файлу №2 звук під час перегляду відео відсутній. У лівому верхньому куту екрану відтворюваного відео мається надпис «02-10-2026 Вт 08:29:35» та в правому нижньому куті мається надпис «Camera 15», на відео спостерігається стелажі з товаром в магазині «Єва», що знаходиться за адресою: м. Дніпро пр. Науки буд. 35Д. О 08:31:28 з`являється ОСОБА_3 , одягнений у штани кольору хакі, білі кросівки, чорну куртку з капюшоном на голові та підходить до одного з стелажу з товарами та бере до рук 2 коробки з електричними зубними щітками синіх кольорів та подалі заходить за зону камери відео спостереження (т. 1 а.п. 29).

У судовому засіданні після перегляду відеозаписів ОСОБА_3 підтвердив, що на відеозаписах тим чоловіком є саме він;

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.02.2026, за яким потерпіла ОСОБА_6 впізнала ОСОБА_3 як особу, яка 10.02.2026 відкрито заволоділа двома електричними зубними щітками у магазині «Єва», що знаходиться за адресою: м. Дніпро пр. Науки буд. 35Д (т. 1 а.п. 30-33);

Договором про надання ломбардного кредиту під заставу від 10.02.2026, відповідно до якого ОСОБА_3 здав в ломбард «Онікс» під заставу електричну зубну щітку Oral-B Pro і отримав за неї 200 грн (т. 1 а.п. 43);

Договором про надання ломбардного кредиту під заставу від 10.02.2026, відповідно до якого ОСОБА_3 здав в ломбард «Онікс» під заставу електричну зубну щітку Oral-B IO 2 і отримав за неї 500 грн (т. 1 а.п. 44);

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.02.2026, за яким працівниця ломбарду «Онікс» свідок ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_3 як особу, у якого прийняла під заставу в ломбарді електричну зубну щітку Oral-B Pro і Oral-B IO 2 (т. 1 а.п. 45-47);

Відеозаписом з приміщення ломбарду «Онікс», з якого встановлено наступне. У ході перегляду файлу №1 звук під час перегляду відео відсутній. У правому верхньому куту екрану відтворюваного відео мається надпис «2026-02-10 10:17:56» та в лівому нижньому куті мається надпис «Сам 1» , на відео спостерігається приміщення ломбарду «Імперіал», що знаходиться а адресою: м. Дніпро пл. Вокзальна 1В, в правому нижньому куті відеозапису розташовано технічно відокремлене вікно з підвіконням, навпроти якого розташований вхід в приміщення. О 0:18:04 з`являється ОСОБА_3 , одягнений в штани камуфляжного типу, взуття пісочного кольору, темно-синю куртку з помаранчевим капюшоном зсередини, та з сумкою тємно-синього кольору й чорним месенджером через плече. ОСОБА_3 має коротке й темне волосся, котра з відкриває темно-синю сумку й дістає предмет, схожий на коробку синього кольору з електронними зубними щітками, передає до віконця та подалі дістає коробку з раніше згаданої сумки й також передає до віконця. Після чого знімає власну сумку й кладе її попід віконця, водночас продовжуючи спілкуватися з особою, яка знаходиться за вікном. О 10:22:20 заходить до приміщення особа жіночої статі (Особа 2), котра одягнена в світлі штани, чорне взуття та куртку, також при собі має темну сумку на плече, ймовірно зі сріблястою емблемою на вигляд, колір волосся має темний - приєднується до діалогу між ОСОБА_3 і вищезгаданою особою за вікном. О 10:24:00 до приміщення ломбарду заходить особа чоловічої статі (Особі 3). одягнена у темний одяг й кепкою на голові, знявши головний убір, можна побачити, що зачіску (Особі 3) має лису. Після чого, також приєднується до спілкування між ОСОБА_3 та (Особою 2). О 10:26:34 ОСОБА_3 отримує документ в 2 екземплярах та подалі залишає свої підпис на них, та повертає документи до віконця, отримавши грошові кошти, в свою чергу передає гроші (Особі 2). Далі ОСОБА_3 , (Особа 2) й (Особа 3) виходить з приміщення ломбарду (т. 1 а.п. 56).

У судовому засіданні після перегляду відеозаписів ОСОБА_3 підтвердив, що на відеозаписах тим чоловіком є саме він, а також те, що він дійсно здав викрадені зубні щітки в ломбард, отримав за них кошти і поставив свій підпис на двох договорах ломбардного кредиту;

Заявою працівниці ломбарду «Онікс» ОСОБА_7 від 10.02.2026 про добровільну видачу працівникам поліції електричних зубних щіток Oral-B Pro і Oral-B IO 2 (т. 1 а.п. 57);

Протоколом огляду від 10.02.2026, яким оглянуто електричні зубні щітки Oral-B Pro і Oral-B IO 2, які добровільно видані працівницею ломбарду «Онікс» ОСОБА_7 (т. 1 а.п. 58-60);

Висновком експерта № СЕ-19/104-26/6036-ТВ від 19.02.2026, за яким ринкова вартість зубної щітки Oral-B IO Series 2 станом на 10.02.2026 складає 2999,00 грн(т. 1 а.п. 185-189);

Висновком експерта № СЕ-19/104-26/6019-ТВ від 19.02.2026, за яким ринкова вартість зубної щітки Oral-B Vitality Pro Protect X Clean станом на 10.02.2026 складає 1201,00 грн(т. 1 а.п. 195-199);

6.Оцінка Суду

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А., заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що докази, які перелічені у розділі «Докази, які досліджені судом» цього вироку, є належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

На думку суду, винуватість ОСОБА_3 у кримінально-караному діянні є доведеною на підставі об`єктивного з`ясування обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом у їх взаємозв`язку відповідно до приписів ст. 94 КПК України.

Так, положеннями ст. 186 КК визначено, що грабіж - це відкрите викрадення чужого майна. При цьому викрадення вважається відкритим, якщо воно вчинюється у присутності потерпілого (власника майна або особи, у віданні чи під охороною якої перебуває майно) та\або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, котра у свою чергу усвідомлює, що ці особи помітили і розуміють сутність її злочинних дій, спрямованих на відкрите заволодіння чужим майном. Таким чином, основною ознакою об`єктивної сторони грабежу є відкрите викрадення майна.

Грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном і таким моментом є поява у винного реальної початкової можливості розпоряджатися вилученим майном.

Так, суд констатує, що дії обвинуваченого мали характер відкритого викрадення чужого майна (грабежу). При цьому хоча початковий намір ОСОБА_3 міг бути спрямований на таємне викрадення (крадіжку), злочин переріс у грабіж у той момент, коли дії обвинуваченого були помічені персоналом магазину. Навіть після того, як спрацювала рамка металодетектора, а касир та охоронець почали переслідування, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що його дії викрито, не припинив протиправне посягання, а навпаки - прискорився та втік із місця події. Це свідчить про ігнорування опору оточуючих та рішучість у досягненні злочинної мети.

Злочин вважається закінченим, оскільки ОСОБА_3 отримав реальну можливість розпорядитися майном, що він і зробив, здавши викрадені зубні щітки до ломбарду «Онікс» того ж дня.

Суд наголошує, що вчинення злочину в умовах воєнного стану (згідно з Указом Президента України №64/2022) суттєво підвищує ступінь суспільної небезпеки діяння. Законодавець посилив відповідальність за майнові злочини в цей період, оскільки вони підривають правопорядок у державі, що перебуває в критичних умовах захисту суверенітету.

Враховуючи матеріали справи, в діях обвинуваченого вбачається повторність вчинення аналогічного діяння, що свідчить про стійку антисоціальну установку особи.

Відеозаписи з магазину «Єва» та ломбарду «Онікс» утворюють чіткий хронологічний зв`язок. Між моментом викрадення (08:31) та моментом збуту майна (10:18) минуло менше двох годин.

Обвинувачений не лише був впізнаний свідками та потерпілою за фотознімками, а й особисто підтвердив свою особу на відеозаписах під час судового розгляду.

Договори ломбардного кредиту з особистим підписом ОСОБА_3 (що він підтвердив) є неспростовним доказом факту розпорядження викраденим майном.

Судом не встановлено порушень КПК України під час досудового розслідування, які б були підставами для визнання досліджених доказів недопустимими.

Таким чином, з урахуванням всіх досліджених судом доказів, ОСОБА_3 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно, в умовах воєнного стану.

7.Висновок суду про винуватість

Всі досліджені судом докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю та об`єктивно доведена.

Суд вважає, що умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,вірно.

8.Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд

Загальні положення.

Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений був осудним у розумінні ст. 19 КК України.

При призначенні покарання, згідно з вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Класифікація вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України за ступенем тяжкості вчиненого злочину, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, віднесено до категорії тяжкого злочину.

Обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, оскільки він критично оцінив вчинений злочин, своєю поведінкою під час досудового розслідування та судового провадження прагнув зменшити негативні наслідки своєї протиправної поведінки, що проявилось в осуді вчиненого, активному сприянні розкриттю злочину.

Обставиною, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання, суд відносить рецидив по відношенню до ст. 162 та ст. 361 КК України, за якими ОСОБА_3 засуджений 05.10.2022 Ніжинським районним судом Чернігівської області.

Призначення покарання.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, його соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я, стать та вік, неперебування на обліку у лікарів нарколога і психіатра, рівень культури та освіти, соціально-психологічні риси.

Особливу увагу суд приділяє суб`єкту злочину. ОСОБА_3 є солдатом штурмового спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ). Будучи військовослужбовцем, ОСОБА_3 складав Присягу на вірність українському народові. Його дії прямо суперечать ст.ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, які зобов`язують бути взірцем дисциплінованості та чесності. Вчинення грабежу військовослужбовцем під час воєнного стану дискредитує високе звання захисника України.

Суд враховує щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину та визнання вини. Також суд бере до уваги позицію представника потерпілого (ТОВ «РУШ»), який не має матеріальних претензій (оскільки товар був вилучений та повернутий йому).

Таким чином, відповідно до вимог ст. 65 КК України, виходячи з загальних засад призначення покарання, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину (який є тяжким), конкретних обставин його вчинення, наслідків вчиненого, даних про особу обвинуваченого, обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства.

При цьому підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання суд не вбачає, оскільки таке не буде відповідати меті покарання, буде суперечити вимогам ст. 65 КК України і не сприяти вихованню ОСОБА_3 в дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством тощо.

Застосування положень ст. 70 КК України.

Встановлено, що вироком Чечелівського районного суду м. Дніпра від 16.04.2026 ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 7 років 4 місяців позбавлення волі. При цьому злочин у цьому кримінальному провадженні за даним вироком ОСОБА_3 вчинив до ухвалення вироку Чечелівським районним судом м. Дніпра від 16.04.2026.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах 1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до ухвалення попереднього вироку.

Виходячи з приписів кримінального закону, правила призначення покарання, передбачені ч. 4 ст. 70 КК України, застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому злочині, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком як поглинути покарання за першим вироком, так і приєднати його повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. При цьому суд зобов`язаний в остаточне, призначене за сукупністю злочинів, покарання зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в своїй постанові від 01.06.2020 року у справі № 766/39/17 висловила наступну правову позицію:

- якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими частиною четвертою статті 70 КК України (за сукупністю злочинів);

- якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими статтею 71 КК України (за сукупністю вироків). Тобто незалежно від набрання попереднім вироком законної сили, при призначенні остаточного покарання (під час розгляду іншого кримінального провадження) призначається за сукупністю вироків.

За таких обставин у цьому кримінальному провадженні суд спочатку призначає покарання за ч. 4 ст. 186 КК України, потім остаточно призначає покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Підсумок.

Призначаючи обвинуваченому зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для його виправлення і перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення цілей покарання, передбачених ч. 2 ст. 50 КК України.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

9.Вирішення цивільного позову

Цивільний позов не пред`явлений.

10.Вирішення питання про долю речових доказів

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.

11.Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається, зокрема «рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження», у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили».

10.02.2026 ОСОБА_3 затримано (т. 1 а.п. 63-66). 12.02.2026 слідчим суддею Соборного районного суду м. Дніпра до нього застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави в сумі 199680,00 грн (т. 1 а.п. 3), який в подальшому продовжувався і на момент винесення даного вироку є діючим, застава не сплачена.

Враховуючи викладене, оскільки суд дійшов висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально, враховуючи вимоги п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, пункту а) ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ, зокрема рішення «Ruslan Yakovenko v. Ukraine», застосований обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили підлягає залишенню без змін, можливість внесення застави як альтернативного запобіжного заходу підлягає скасуванню.

Початок строку відбування покарання відраховувати з дня набрання вироком законної сили та на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання за цим вироком час тримання його під вартою по день набрання цим вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Розмір витрат на залучення експертів складає 3565,60 гривень, які слід стягнути із засудженого на користь держави (т. 1 а.п. 184, 194).

Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Чечелівського районного суду м. Дніпра від 16.04.2026 року більш суворим, призначеного даним вироком, ОСОБА_3 остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців.

ОСОБА_3 початок строку відбування покарання відраховувати з дня набрання вироком законної сили та на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання за цим вироком час тримання його під вартою з 10.02.2026 по день набрання цим вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити незмінним. Можливість внесення застави як альтернативного запобіжного заходу – скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в розмірі 3565,60 грн.

Цивільний позов не пред`явлений.

Речові докази:

- зубні щітки Oral-B Pro і Oral-B IO 2, які повернуті представнику магазину ТОВ «РУШ» «Ева №9» ОСОБА_6 – залишити останній за належністю (т. 1 а.п. 61);

- два оптичні диски з відеозаписом з камер відеоспостереження магазину і ломбарду - залишити в матеріалах кримінального провадження (т. 1 а.п. 29, 56).

Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Суддя ОСОБА_1