Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №175/7157/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/7157/26

Провадження № 3/175/2881/26

ПОСТАНОВА

іменем України

21 травня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Лютая Ганна Юріївна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов до суду з Відділення поліції №2 Дніпровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за, ч. 3 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

16.04.2026 близько о 14:00 год. ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у виражанні нецензурною лайкою в бік останнього, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

16.04.2026 близько о 17:30 год. ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , не виконав вимоги термінового заборонного припису АА№583565 від 16.07.2026 зобов`язання покинути місце проживання перебування потерпілої особи, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Враховуючи, що вказані вище адміністративні матеріали за вчинення адміністративних правопорушень складені відносно однієї й тієї ж особи, ці справи розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою) судом, тому суд приходить до висновку про необхідність об`єднання адміністративних матеріалів № 175/7157/26 (провадження № 3/175/2881/26) та №175/7160/26 (провадження № 3/175/2882/26) в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру № 175/7157/26 (провадження № 3/175/2881/26) та розглядати вказані справи одночасно.

На розгляд адміністративних матеріалів не з`явились ОСОБА_1 та захисник Кондратенко Б.В., про розгляд справи судом повідомлені. Захисник подав заяву, в якій просив закрити справу на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Посилався на невідповідність суб`єктного складу та характеру відносин згідно зі ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Відповідно до норм Сімейного кодексу України та усталеної судової практики, ознаками сім`ї є саме сукупність цих факторів. ОСОБА_1 не проживає з ОСОБА_3 та її сином, не веде з ними спільного господарства. Дана подія є разовим побутовим конфліктом на ґрунті виховання, а не систематичним насильством, як того вимагає Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Крім того, відсутня об`єктивна сторона. ОСОБА_1 діяв у межах суспільної моралі, роблячи зауваження щодо нецензурної лайки. Стаття 173-2 КУпАП передбачає умисне вчинення дій психологічного насильства. Вимога дотримуватися культури спілкування не може трактуватися як насильство. Пояснення свідка ОСОБА_4 , яка була свідком подій, спростовують факт агресії з боку ОСОБА_1 , водночас, в матеріалах справи відсутні інші докази, які вказують на факт агресії, окрім пояснень ОСОБА_3 , яка не була свідком подій, та безпосередньо неповнолітнього ОСОБА_2 , щодо якого є підстави вважати, що він надав пояснення під впливом матері ОСОБА_3 . Порушено процедуру отримання доказів (опитування неповнолітнього). Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі є будь-які фактичні дані, встановлені законним шляхом. Опитування неповнолітнього ОСОБА_2 відбулося з грубим порушенням ст. 226 КПК України (за аналогією права) та методичних рекомендацій щодо дружнього до дитини правосуддя — без залучення психолога. Згідно з правовим висновком Верховного Суду, відсутність психолога при отриманні свідчень від дитини ставить під сумнів їх об`єктивність через високу ймовірність навіювання з боку зацікавлених дорослих (матері — ОСОБА_3 ). Щодо ст. 173-8 КУпАП відповідальність настає виключно у разі умисного невиконання вимог припису. Відсутній факт повідомлення про заборону. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильстві», припис вручається кривднику під розписку. Процедура вважається завершеною лише після підписання документа особою або фіксації відмови від підпису в присутності свідків. Оскільки підпис ОСОБА_1 у приписі та протоколі відсутній, він не був юридично ознайомлений з обмеженнями. Крім того, на момент пред`явлення тимчасового заборонного припису адвокату в ньому були не заповнені поля щодо свідків, в присутності яких було складено тимчасовий заборонний припис, так як він складався без присутності ОСОБА_1 , що можна перевірити, дослідивши відеозаписи з бодікамер поліції. Під час складання тимчасовоого заборонного припису в приміщенні був присутній лише адвокат Кондратенко Б.В., а місцезнаходження ОСОБА_1 було невідоме, можливо, він вже покинув приміщення раніше. Таким чином, твердження щодо відмови ОСОБА_1 ознайомлюватися з тимчасовим заборонним приписом є повністю сфальсифікованими, так як даний документ складався вже без присутності ОСОБА_1 . Правом на надання пояснень суду особисто, правом заявити клопотання про виклик свідків ОСОБА_1 не скористався.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення, рапортами, заявами, письмовими поясненнями, терміновим заборонним приписом стосовно кривдника, формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

Згідно з письмовими поясненнями малолітнього ОСОБА_2 , він знаходився дома, до нього у кімнату зайшов його дядя ОСОБА_1 та почав його ображати нецензурною лайкою.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_3 16.04.2026 близько 14:00 год., їй зателефонував її син ОСОБА_2 та повідомив, що її брат ОСОБА_1 ображав його, висловлювався у бік її сина нецензурною лайкою. Коли вона приїхала додому, її брат почав розкидати речі, які знаходяться у її кімнаті.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_5 , вона повідомила, що була свідком ситуації яка сталася 16.04.2026. Її хлопець зробив зауваження своєму племіннику, що той прогулював уроки та сварився лайкою дуже гучно. Вона знаходилась в кімнаті та все чула. Таке відбувається не вперше, племінник постійно гучно лається. Посилає свою бабусю та рідну мати. Також вони бьються в своїй кімнаті. Племінник постійно бреше своїй матері, ігнорує уроки та мати допомогає по телефону зробити контрольні.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 , він зробив зауваження свому племіннику що ОСОБА_2 прогулював уроки та сварився матом дуже гучно та бив домашні речі. Він зайшов та зробив йому зауваження. Домашне насильство не вчиняв. З сестрою та племінником спільним побутом не пов`язаний, в розумінні Сімейного кодексу однією сім`єю не проживав.

Згідно з рапортом 16.06.2024 було отримано виклик "домашне насильство" за адресою АДРЕСА_1 . В ході відпрацьованого виклику було встановлено що власник кімнати 1 ОСОБА_6 , власник кімнати 2 ОСОБА_1 , власник кімнати 3 ОСОБА_7 . У подальшому було виявлено, що ОСОБА_1 має побут тільки з ОСОБА_6 . Було зібрано матеріали за фактом домашнього насильства, але ОСОБА_1 відмовився виходити зі своєї кімнати та ознайомлюватись з матеріалами справи, та у подальшому у будь-який спосіб контактувати з поліцейськими.

Згідно з терміновим заборонним приписом від 16.04.2026 ОСОБА_1 забов`язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи строком на 1 добу з 17:07 год. 16.04.2026 до 17:07 год. 17.04.2026. Від підпису відмовився ОСОБА_1 в присутності двох свідків.

Суд критично ставиться до посилань захисника, що обов`язковими ознаками домашнього насильства є проживання однією сім`єю і систематичність, оскільки згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Так само суд критично оцінює аргументи захисника, що ОСОБА_1 не знав про терміновий заборонний припис, оскільки відповідно до термінового заборонного припису ОСОБА_1 відмовився від підпису у присутності двох свідків. У зв`язку із чим заявлене захисником клопотання щодо витребування відеозаписів, було судом залишено без задоволення як необґрунтоване.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Таким чином встановлено, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи. Також ОСОБА_1 було не виконано вимоги термінового заборонного припису, тим самим встановлено, що в діях останнього містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення у цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особистість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини вчинення правопорушення, обставини, які пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини у справі, суд вважає необхідним піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу, передбаченого санкцією статті.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, також підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Справи про адміністративні правопорушення № 175/7157/26 (провадження № 3/175/2881/26) та №175/7160/26 (провадження № 3/175/2882/26) об`єднати в одне провадження з присвоєнням єдиного унікального номеру № 175/7157/26 (провадження № 3/175/2881/26).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десят) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня складення постанови.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Г. Ю. Лютая