Суд: Металургійний районний суд міста Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 24 травня 2026 р.
Справа: №210/2054/26
Суддя: Літвіненко Н. А.
Справа № 210/2054/26
Провадження № 2-а/210/38/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
25 травня 2026 року Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Літвіненко Н. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кривенко Ірина Михайлівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні судді перебуває вищевказана позовна заява в якій позивач просить суд, зокрема, постанову у справі про адміністративне правопорушення №R374960 від 23.02.2026 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, скасувати; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 210-1 КУпАП, закрити.
Свої вимоги мотивує тим, що 16.02.2026 приблизно о 20:30 по вул. Петра Дорошенка у м. Кривому Розі ОСОБА_1 було затримано працівниками поліції та працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого, примусово доставлено до ТЦК та СП та одразу ж в ночі доставлено до КНП «Криворізька міська лікарня №16» КМР, для проходження військово-лікарської комісії. За результатами ВЛК його було визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, охорони. Висновок ВЛК йому повідомлено усно лікарями, однак саму довідку про проходження з результатами вручено не було. Після проходження ВЛК, в цю ж ніч ОСОБА_1 повезли до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де тримали 4 доби, та у п`ятницю 20.02.2026 виписали повістку про необхідність прибути о 09:00 23.02.2026 до ТЦК, після чого відпустили додому.
23.02.2026 о 09:00 ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та у цей день отримав постанову №R374960 від 23.02.2026. Відповідно якої слідує, що постановою начальника ОСОБА_2 №R374960 від 23.02.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн. Зі змісту постанови слідує: «За результатами з`ясування обставин справи встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився) від проходження ВЛК (п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист», чим допустив порушення законодавства про оборону , мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач та його представник - адвокат Кривенко І.М. посилалися на те, що ОСОБА_1 не мав статусу особи «обмежено приданий до військової служби» до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12.02.2025, тобто станом на 04.05.2024, а тому на нього не було покладено обов`язку щодо проходження ВЛК до 05.06.2025, з метою повторного визначення придатності до військової служби. При цьому, вперше ВЛК ним було пройдено лише у лютому 2026 року.
З прийнятим рішенням про накладення адміністративного стягнення позивач та його представник не згодні, вважають, що у відповідача з урахуванням обставин справи були відсутні підстави для накладення штрафу на позивача у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Так, представник позивача – адвокат Кривенко І.М., посилаючись на порушення норм Закону, просить суд, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
Ухвалою суду від 19 березня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, також, витребувано у відповідача матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 позовну заяву та ухвалу суду отримав в підсистемі «Електронний суд». Про те, відповідач правом на відзив не скористався.
Третя особа ІНФОРМАЦІЯ_4 правом надання письмових пояснень по суті позовних вимог не скористався. Про розгляд справи третя сторона обізнана, що підтверджено доказами про отримання процесуальних документів у підсистемі «Електронний суд».
Оскільки ч. 1 ст. 286 КАС України встановлено стислі строки розгляду адміністративної справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (десять днів з дня відкриття провадження у справі), а згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи, судом визнано за можливе провести розгляд справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року №2105-IX, запроваджено загальну мобілізацію, яка триває і наразі.
Судом встановлено, що 23.02.2026 о 09:00 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову №R374960 про накладення штрафу на гр. ОСОБА_1 в розмірі 17 000 грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. З даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився) від проходження ВЛК (п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Надаючи оцінку доказам у справі судом визначено, що підставою для притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП ОСОБА_1 слугувало те, що ним не виконано вимоги про проходження повторного медичного огляду до 05.06.2025, як особою яка мала статус «обмежено придатного до військової служби у воєнний час».
З даного приводу суд зауважує, що 04.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-IX (далі Закон №3621-IX). Зміни внесені, зокрема, до Закону №2232-XII, а саме до статей 14 та 26, внаслідок чого поняття «обмежена придатність» для визначення ступеня придатності особи до військової служби виключене.
Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»» від 12.02.2025 №4235-ІХ (набрав чинності 15.02.2025; далі Закон №4235-ІХ) внесено зміни до Закону №3621-IX, а саме викладено у новій редакції пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення»: «2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».
Тобто, оскільки поняття «обмежена придатність» виключене із Закону №2232-XII, законодавець установив для громадян, які належали до категорії «обмежено придатних», обов`язок пройти повторний медичний огляд у строк до 05.06.2025 для визначення їх придатності до військової служби, на підставі внесених до законодавства змін.
Неухильне додержання кожним законів України передбачено статтею 68 Конституції України.
Однак, як стверджує позивач та його представник – адвокат Кривенко І.М., а також не спростовано відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 не мав статусу «обмежено придатного до військової служби у воєнний час» станом на 04.05.2025.
Отже, приймаючи рішення у справі, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 мав статус «обмежено придатного до військової служби у військовий час» станом на 04.05.2025.
Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно із ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом ч. 3 ст.210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.
Суб`єкт адміністративного проступку - особливий (військовозобов`язані, призовники).
Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тому в постанові має бути зазначено норму нормативно-правового акту, яку порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини справи.
В свою чергу, як вже було зазначено вище, судом встановлено, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 станом на 04.05.2025 мав статус «обмежено придатного до військової служби у військовий час».
Відсутність у ОСОБА_1 статусу «обмежено придатного до військової служби у військовий час» підтверджує відсутність в його діях об`єктивної сторони адміністративного правопорушення і як наслідок, складу вказаного адміністративного правопорушення.
Окрім того, ч. 1 ст. 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення окрім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Тоді як, відповідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 02.11.2001 Дзержинським РВ Криворізького МУ УМВС в Дніпропетровській області слідує, що ім`я позивача - ОСОБА_1 , про те по всьому тексту оскаржуваної постанови №R374960 від 23.02.2026, зазначено ОСОБА_1 . У зв`язку з чим, юридично неможливо однозначно ідентифікувати особу відносно якої складено оскаржувану постанову.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення окрім іншого, також, зазначаються місце та час вчинення адміністративного право порушення. Про те, в порушення викладеного, оскаржувана постанова №R374960 від 23.02.2026 не містить, ані місця, ані часу вчинення ОСОБА_1 названого правопорушення. В свою чергу відсутність дати вчинення правопорушення позбавляє права перевірити строки притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч. 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, та керуючись Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст. 2, 3, 72, 76, 77, 229, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 210, 210-1, 223, 245, 251, 254, 255, 280, 283 КУпАП, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кривенко Ірина Михайлівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення №R374960 від 23.02.2026 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 210-1 КУпАП - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н. А. Літвіненко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua