Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №279/8050/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/8050/25 Головуючий у 1-й інст. Недашківська Л. А.

Категорія 39 Доповідач Григорусь Н. Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.

суддів Галацевич О.М., Панкеєвої В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) у місті Житомирі цивільну справу № 279/8050/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Недашківської Л.А. у м.Коростень,

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року позивач ТОВ «Алекскредит», звертаючись до суду з названим позовом, зазначив, що 23.11.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем позивача, укладено Договір про надання кредиту №4209648 шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача №PS4209648.

Відповідно до п. 1.3. договору позики ТОВ «Алекскредит» надало відповідачу у власність грошові кошти (позику) в сумі 5 000 грн, перерахувавши кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 , котрий надано ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс», платіж був виконаний 23.11.2020.

Згідно п. 1.5. договору Позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (штраф, пеню), яка може нараховуватися у випадку порушення Позичальником умов цього Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує Позичальник. Нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється на підставі п. 1.7. Договору.

Відповідно п. 1.7. Договору позики, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:

У випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань (п. 2.12. Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 6,80% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту.

У випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 20 календарних днів з 23.11.2020 року до 13.12.2020 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,36% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 6 360,00 грн, у тому числі Основна сума кредиту 5 000,00 грн, проценти за користування кредитом 1 360,00 грн.

При використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: - в Базовий період з 23.11.2020 до 13.12.2020 (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); - в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 14.12.2020 до 11.06.2021 (включно) 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил).

Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 6 705,40 грн.

Використання Базової процентної ставки у Базовому періоді, нарахування процентів у Спеціальному періоді за Спеціальною процентною ставкою є правом Кредитодавця. Кредитодавець без погодження з Позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом.

Відповідно до п. 2, 3 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальна вартість кредиту - це Основна сума кредиту та витрати Позичальника за кредитом, включаючи Проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги Кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

13.12.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору № 4209648 від 23.11.2020.

Відповідно до умов Додаткової угоди: встановити Базовий період з 23.11.2020 до 12.01.2021 (включно); встановлено: Спеціальний період, у якому нараховуються проценти за користування кредитом за Спеціальною процентною ставкою 3%, з 13.01.2021 до 11.07.2021 (включно). Кінцеву дату виконання Договору - 11.07.2021 (включно).

Згідно з умовами Додаткової угоди на період з 14.12.2020 встановлено наступну ставку нарахування процентів та розмір пені: Акційна ставка або ставка за програмою лояльності за один день користування Кредитом - 1,36%; Базова процентна ставка за один день користування Кредитом -1.7%; Спеціальна процентна ставка за один день користування Кредитом - 3%; Пеня за один день прострочення виконання зобов`язання - 0%. Збільшено орієнтовну загальну вартість кредиту на: 2 040,00 грн.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору. В подальшому відповідач порушив вказані умови договору і не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування, встановленого умовами Кредитного договору. Станом на 30.07.2025 сума заборгованості відповідача за Договором про надання кредиту №4209648 від 23.11.2020 становить 34 050 грн, що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 5 000 грн; прострочена заборгованості за нарахованими процентами 29 050 грн.

Посилаючись на вказані обставини, просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 лютого 2026 року позов задоволено та вирішено питання відшкодування судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове - про часткове задоволення позову. Зазначає, що встановлений договором розмір відсотків є несправедливим відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», а заявлена позивачем до стягнення заборгованість за відсотками за кредитним договором в розмірі 19 050 грн не є співрозмірною сумі кредиту – 5 000 грн, є непропорційно великою сумою відсотки, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. На думку апелянта, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення 5 000 грн суми кредиту та проценти в розмірі 50% від тіла кредиту в сумі 2 500 грн.

Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 13 квітня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та справу призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Алекскредит», посилаючись на законність і обґрунтованість судового рішення, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення – без змін.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України ( частина 1 статті 368 ЦПК України).

Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 5 статті 268, статті 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Враховуючи характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування, зважаючи на конкретні обставини у справі, які не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки в матеріалах справи містяться докази, надані сторонами, наявні правові підстави для розгляду справи у порядку письмового провадження без участі сторін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, мотивуючи наступним.

Судом встановлено, що 23 листопада 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем позивача, було укладено Договір про надання кредиту № 4209648 шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача № PS4209648.

Відповідно до п. 1.3. договору позики ТОВ «Алекскредит» надало відповідачу у власність грошові кошти (позику) в сумі 5 000 грн, за п. 1.5. договору Позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (штраф, пеню), яка може нараховуватися у випадку порушення Позичальником умов цього Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує Позичальник.

Пунктом 1.6. Договору передбачено розрахунок зобов`язань позичальника із зазначенням строків виконання, умов кредитування, а також дати початку періоду, дати платежу (дати закінчення періоду), загальної суми платежу, основної суми кредиту та процентів за користування кредитом, розміру процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту, орієнтовної загальної вартості кредиту зазначаються у Графіку платежів, який є додатком № 1 до цього договору. Графік платежів у Договорі визначає окремі розрахунки зобов`язань за лояльними (покращеними) умовами кредитування та за загальними умовами кредитування. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у порядку, передбаченому п. 1.7. Договору.

В пункті 3.1. Договору сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дати укладення Договору 23.11.2020 року до кінцевої дати виконання Договору 11.06.2021 (включно).

Відповідач також підписав паспорт споживчого кредиту одноразовим ідентифікатором № PS4209648.

Довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 02.12.2024 року підтверджується перерахування коштів в сумі 5 000 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , котрий надано ОСОБА_1 , дата проведення оплати - 23.11.2020.

13.12.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору №4209648 від 23.11.2020, якою, зокрема, збільшено орієнтовну загальну вартість кредиту на 2 040 грн.

Факт укладення кредитного договору та отримання коштів за ним відповідачем не оспорюється.

З розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 4209648 від 23 листопада 2020 року вбачається, що станом на 30.07.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість на загальну суму 34 050 грн, яка складається з: основного боргу (сума кредиту) 5 000 грн, проценти за користування кредитом 29 050 грн.

Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору з відповідачем, надання йому кредиту та наявність заборгованості в сумі 34 050 грн, а оскільки відповідачем не оспорені факт укладення кредитного договору та його умови, то правильність і правомірність визначення інших зобов`язань за ним судом не оцінюється.

Колегія суддів в повній мірі не може погодитись із такими висновками місцевого суду з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За змістом частини 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про, зокрема, орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо).

Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору; якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, встановив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що позивач просить стягнути з відповідача проценти у розмірі, що перевищує розмір неповернутого кредиту у 5,81 разів, що не відповідає засадам справедливості та добросовісності.

З огляду на приписи частини 4 статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац 3 підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що встановлений сторонами договору розмір процентів є несправедливим у розумінні п. 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (перевищує суму боргу в 5,81 разів), є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, а тому підлягає зменшенню до розміру тіла кредиту.

Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 у спорі з цих же правовідносин.

огляду на все вищезазначене, суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків щодо повного задоволення заявлених позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості в загальній сумі 34 050 грн. Судом не враховано, що умови кредитного договору, які визначають розмір процентів за користування ним, не відповідають принципам розумності та справедливості, оскільки такі умови мають на меті отримання кредитором невиправданих додаткових прибутків та перетворюються на несправедливо непомірний тягар для споживача. Такі умови договору не мотивують боржника належним чином виконувати взяті на себе обов`язки.

Таким чином, стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» за договором про надання кредиту №4209648 від 23.11.2020 підлягає кредитна заборгованість на загальну суму 15 000 гривень, з якої 5 000 грн по тілу кредиту і 10 000 грн процентів за користування кредитом.

Отже, рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, без належного дослідження всіх істотних обставин справи та без врахування висновків Верховного Суду з приводу правовідносин, які виникли між сторонами, тому підлягає зміні в порядку ст. 376 ЦПК України.

Крім цього, у зв`язку з частковим задоволенням позову апеляційний суд на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, покладає судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

ТОВ «Алекскредит» заявлено майнову вимогу з ціною позову 34 050 грн. Апеляційним судом задоволено позов на загальну суму 15 000,00 гривень, що становить 44,05% від заявленого позову. ТОВ «Алекскредит» сплачено 2 422,40 гривень судового збору в суді першої інстанції, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 075,88 грн.

При подачі апеляційної скарги відповідачем сплачено 3 633,00 грн судового збору, а тому на його користь підлягає стягненню з позивача 2 032,66 грн.

За приписами пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 6 статті 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону.

Керуючись статтями 12, 81, 141, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області змінити, зменшивши розмір, стягнутої з ОСОБА_1 , заборгованості за договором про надання кредиту №4209648 від 23.11.2020 з 34 050 грн до 15 000 грн та судового збору з 2 422Ю,40 грн до 1 075,88 грн.

Стягнути з ТОВ «Алекскредит» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 032,66 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий Н.Й.Григорусь

Судді О.М.Галацевич

В.А.Панкеєва

Повний текст постанови складений 27 травня 2026 року.