Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №761/39825/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/39825/25

Провадження № 3/761/190/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мєлєшак О.В., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 30.08.2025 о 16 год. 55 хв. по вул. Януша Корчака в м. Києві, керував електроскутером «Citi coco», перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в лікаря нарколога НП «Київська міська наркологічна клініка «Соціотерапія». Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9(а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні 30.04.2026 захисник ОСОБА_1 - адвокат Корзніков С.В. уважав, що дана справа підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях його довірителя складу адміністративного правопорушення, передбаченого чю1 ст. 130 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що останній здійснював керування транспортним засобом не перебував у стані наркотичного сп`яніння. Також наголошував, що електробайк який перебуває у власності ОСОБА_1 має потужність 2000 w та не відноситься до транспортних засобів, оскільки його потужність менша ніж 3 кВт. Крім того зазначав, що медичний висновок лікаря нарколога не може важатись належним доказом, оскільки при проведенні огляду було допущено ряд грубих порушень з боку лікаря.

ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника, просив закрити провадження у справі за відсутністю у його діяїхх складу адміністративного правопорушення.

21.05.2026 в судове засідання ОСОБА_1 та його представник не з`явилися.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, письмові заперечення представника особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи та відеозапис з камери інспектора поліції, вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є доведеною та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом з бодікамери інспектора поліції, висновком з КНП «Київська міська наркологічна клініка «Соціотерапія» від 30.08.2025 за підписом лікаря ОСОБА_2 , згідно якого ОСОБА_1 30.08.2025 о 18 год. 00 хв. перебував у стані наркотичного сп`яніння.

Судом не приймаються до уваги доводи представника ОСОБА_1 про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами наявними у матеріалах справи, зокрема висновком з КНП «Київська міська наркологічна клініка «Соціотерапія» від 30.08.2025 за яким встановлено, що ОСОБА_1 30.08.2025 о 18 год. 00 хв. перебував у стані наркотичного сп`яніння, а також відеозаписом з бодікамери інспектора поліції дані якого свідчать про добровільність проходження такого огляду.

Також, суд залишає поза увагою доводи представника ОСОБА_1 з приводу того, що електробайк яким керував ОСОБА_1 має потужність меншу ніж 3 кВт та не відноситься до транспортних засобів, з огляду на правову позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.03.2023 р. у справі № 127/5920/22, згідно якої використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Таким чином, водій, реалізувавши своє право володіти та/або керувати будь-яким транспортним засобом, автоматично погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України. Тому обсяг адміністративної відповідальності водія електричного самоката, електричного велосипеда, електричного скутера, гіроскутера за ст. 130 КУпАП жодним чином не відрізняється від обсягу відповідальності за цією ж статтею інших водіїв механічних транспортних засобів.

Судом також не приймається до уваги заперечення щодо неналежності як доказу лікарського висновку, оскільки вказаний висновок містить усі необхідні реквізити, в тому числі підпис лікаря яким проводився огляд, а також скріплений печатного відповідного закладу, а тому будь-яких сумнівів у його достовірності у суду не виникає.

Будь-яких інших фактичних даних які спростовували дані, що зазначенні у протоколі суду не надано.

Згідно ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при накладені стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи особу, що вчинив правопорушення, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

З урахуванням вимог ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 33, ст. 34, ст. 40-1, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови або внесення подання прокурором, не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі не сплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або місцем знаходження його майна.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суду м. Києва.

Суддя: