Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 05 травня 2026 р.
Справа: №756/5502/26
Суддя: Дев'ятко В. В.
06.05.2026 Справа № 756/5502/26
№ 3/756/1908/26
№ 756/5502/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
06 травня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев`ятко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 610341, 09 березня 2026 року, близько 11 год. 55 хв., ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Audi», моделі «Q5», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Героїв полку «Азов», 2-А в м. Києві, з ознаками наркотичного сп`яніння. Від огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому Законом порядку, відмовився, що було зафіксовано технічними засобами відеозапису (нагрудні камери патрульних поліцейських).
Будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП України), ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився та не повідомив суду про поважні причини свого неприбуття.
Разом з цим, до суду прибув представник ОСОБА_1 – адвокат Демиденко А.Ю., яка зауважила, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Audi», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння.
Відеозаписи з нагрудних камер патрульних поліцейських не містять відомостей, які б вказували на керування автомобілем ОСОБА_1 .
Також, адвокат вказала, що факт керування автомобілем спростовується рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23.04.2026, яким скасовано постанову серії ЕНА № 6797068 від 09.03.2026 за ч. 4 ст. 126 КпАП України з посиланням на те, що відсутні будь-які докази, що 09.03.2026, близько 12 год. 39 хв., у м. Києві по просп. Степана Бандери, 20-Б, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Audi», номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування.
На підставі вказаного, адвокат Демиденко А.Ю. просила суд закрити провадження по справі, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши позицію адвоката Демиденко А.Ю. та дослідивши матеріали, суд вважає, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Правилами статей 245, 251, 252, 280 КпАП України передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.
Склад адміністративного правопорушення – це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Об`єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), їх шкідливі наслідки, причинний зв`язок між діяннями і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 610341, 09 березня 2026 року, близько 11 год. 55 хв., ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Audi», моделі «Q5», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Героїв полку «Азов», 2-А в м. Києві, з ознаками наркотичного сп`яніння. Від огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому Законом порядку, відмовився, що було зафіксовано технічними засобами відеозапису (нагрудні камери патрульних поліцейських).
Так, із досліджених відеозаписів із нагрудних камер патрульних поліцейських, вбачається, що працівники поліції стоять на паркувальному майданчику поблизу автомобіля марки «Audi», який стоїть припаркованим на місцях для осіб з інвалідністю. Через деякий час з торгового центру виходить ОСОБА_1 та підходить до автомобіля. Працівники поліції почали стверджувати, що ОСОБА_1 припаркувався в недозволеному місці, останній категорично почав заперечувати факт керування та висловлював вимогу надати докази. У подальшому, ОСОБА_1 супроводили до Оболонського УП ГУ НП у м. Києві, де, через деякий час, формально встановлюють ознаки наркотичного сп`яніння та пропонують пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, однак останній категорично заперечує, вказуючи, що автомобілем не керував.
При цьому, із відеозаписів також убачається, що після неодноразових (трьох) пропозицій пройти огляд у лікаря, ОСОБА_1 погоджувався на його проходження, однак працівник поліції ігноруючи згоду пройти огляд та не забезпечуючи невідкладне слідування до медичного закладу, продовжив пропонувати пройти огляд до тих пір поки ОСОБА_1 категорично відмовився його проходити.
Після цього, працівник поліції склав на ОСОБА_1 постанову за ч. 4 ст. 126 КпАП України та протокол за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Водночас, суд зважає, що працівники поліції не пред`явили ОСОБА_1 будь-яких доказів, зокрема відеозапису, яким зафіксовано рух автомобіля, а при передачі матеріалів справи до суду, не надали суду беззаперечних доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 09 березня 2026 року, близько 11 год. 55 хв., керував автомобілем марки «Audi», моделі «Q5», номерний знак НОМЕР_1 .
Також, суд зважає і на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23.04.2026, яким скасовано постанову серії ЕНА № 6797068 від 09.03.2026 за ч. 4 ст. 126 КпАП України з посиланням на те, що відсутні будь-які докази, що 09.03.2026, близько 12 год. 39 хв., у м. Києві по просп. Степана Бандери, 20-Б, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Audi», номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування.
Ураховуючи викладене, суд зауважує, що адміністративні матеріали у відношенні ОСОБА_1 не містять інших відомостей та належних, допустимих доказів про наявність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Згідно із ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
На обґрунтування провини ОСОБА_1 суду не надано жодних об`єктивних доказів, які б дозволяли на підставі ст. 252 КпАП України зробити висновок про доведеність факту вчинення ним інкримінованого правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Відповідно до ст. 284 КпАП України, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КпАП України; 3) закриття справи.
Положенням п. 1 ст. 247 КпАП України визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що протокол про адміністративне порушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України стосовно ОСОБА_1 складено безпідставно та необґрунтовано, оскільки матеріали справи не містять беззаперечного підтвердження, що ОСОБА_1 керував автомобілем, а отже, приходить до висновку щодо необхідності закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України.
З огляду на закриття провадження у справі, судовий збір в порядку ст. 40-1 КпАП України стягненню не підлягає.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 251, 256, п. 1 ст. 247, 283-286 КпАП України, суд
п о с т а н о в и в:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.В. Дев`ятко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua