Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №754/6697/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням

Дата: 28 травня 2026 р.

Справа: №754/6697/26

Суддя: Гринчак О. І.

Номер провадження 2/754/8539/26

Справа №754/6697/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29 травня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.,

за участю секретаря судових засідань Головач О.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача

У квітні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, яке розташоване за адресою, АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є наймачем квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується ордером від 12.08.2009 № 4179. У цій квартирі зареєстрований брат позивачки - ОСОБА_2 , а також дочка позивачки - ОСОБА_3 . З березня 2022 року відповідач - ОСОБА_2 фактично не проживає в зазначеній квартирі.

Позивачка стверджує, що оскільки за вищевказаною адресою відповідач не проживає, виникають проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг, які не надаються, але нараховуються лише за фактом наявної реєстрації відповідача у квартирі, чим об`єктивно порушуються її права.

Крім того, позивачка має намір приватизувати вказану квартиру, а за фактичної відсутності відповідача, який зареєстрований у квартирі цей процес унеможливлюється. Відповідач не заперечує, щодо визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, але самостійно знятися з місця реєстрації не може, оскільки перебуває за кордоном і не має наміру повертатись.

Повідомлення учасників про розгляд справи

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Так, позивачка повідомлялася про розгляд справи шляхом надсилання ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки до електронного кабінету її представника, що підтверджується відповідною довідкою.

Відповідач про розгляд справи повідомляв належним чином шляхом надсилання ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви з додатками, судової повістки на адресу його зареєстрованого місця проживання. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою». У силу положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що поштове відправлення вручено відповідачу та він є повідомлений про розгляд справи.

Відповідач надіслав через електронну пошту суду клопотання, підписане КЕП, в якому просив провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до ордера на житлове приміщення № 4179 від 12 серпня 2009 року ОСОБА_4 отримала право на зайняття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 22.11.2011 ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_5 (а.с.17).

Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 11.12.2018 ОСОБА_5 змінила ім`я на ОСОБА_1 (а.с.18).

Згідно з відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 01.12.2016 (а.с. 24).

В акті від 23 березня 2026 року, підписаному мешканцями будинку АДРЕСА_3 та засвідченому головою правління ОСББ «Бальзака 4А» ОСОБА_6 , йдеться про те, що ОСОБА_2 , 1990 р.н., фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка вказує, що відповідач не проживає у вказаній квартирі.

Відповідач визнав позовні вимоги.

Норми права та мотиви суду

Відповідно до положень ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

За приписами ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Житловий кодекс України втратив чинність, крім статей 31-42, 43-46, 47-49, 51-53, 57-60, 71, 72, 127-132-2 на підставі Закону № 4751-IX від 13.01.2026.

За змістом ч. 1, 2 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно з положеннями ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Європейський суд з прав людини вказує, що «втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла» (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 41, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року).

«Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві…» (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 42, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц зроблено висновок щодо застосування статей 71, 72 ЖК України, який полягає в тому, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин, що позивач не довів. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Згідно з вимогами ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що факт непроживання відповідача ОСОБА_2 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується актом від 23 березня 2026 року, підписаним мешканцями будинку АДРЕСА_4 та засвідченим головою правління ОСББ «Бальзака 4А» ОСОБА_6.

Окрім того, відповідач подав заяву про визнання позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на те, що відповідач в житловому приміщенні фактично не проживає та визнав позов, і підстав для відмови у прийнятті заяви про визнання позову відповідачем немає, тому суд вважає за можливе задовольнити позов та визнати відповідача таким, що втратив право користування зазначеним житлом.

Щодо судових витрат

За приписами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені судом, тому судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 263-265, 273, 279-289, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суд підписує повне рішення без його проголошення. Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 29.05.2026.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua