Вирок від 28 травня 2026 р. у справі №752/9888/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9888/25

Провадження №: 1-кп/752/1255/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2026 рокум. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025100000000083 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Азербайджану, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , є внутрішньо-переміщеною особою, має інвалідність 3 групи, одружений, працює таксистом, має двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

представника потерпілої ОСОБА_10 ,

встановив:

ОСОБА_3 20.01.2025 року приблизно о 20 год. 15 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по проїзній частині вул. Ракетної у м. Києві в напрямку проспекту Науки, перебуваючи на регульованому світлофорами перехресті, маючи об`єктивну змогу спостерігати увімкнення червоного сигналу світлофору по напрямку його руху та зупинитись перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), порушуючи п.п. 1.5, 2.3(б), 8.7.3(е) та 8.10 ПДР України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, відволікся від керування транспортним засобом у дорозі та не забезпечивши безпеку дорожнього руху, виїхав на перехрестя проспекту Науки та вул. Ракетної на червоний (забороняючий рух в його напрямку) сигнал світлофору, де під час виконання маневру повороту ліворуч в напрямку вул. Моторної здійснив зіткнення з технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_11 , в салоні якого на передньому пасажирському сидінні справа перебувала пасажир ОСОБА_8 , який рухався проїзною частиною просп. Науки та виїхав на зазначене регульоване перехрестя на зелений (дозволяючий рух в його напрямку) сигнал світлофору.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із вказаною дорожньо-транспортною подією.

Порушення водієм ОСОБА_3 вказаних вище Правил дорожнього руху та настання наслідків у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_8 тяжкого тілесного ушкодження перебувають між собою у прямому причинному зв`язку.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжке тілесне ушкодження.

Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав. Показав, що сам з Донецької області, працює таксистом та має двох дітей. В той день на авто «Volkswagen Touareg» їхав по Ракетній до Науки, під`їхав к світлофору, зупинився подивився на нього та поїхав. Знав, що у нього другорядна дорога. На ОСОБА_12 було дві смуги і зверху світлофор він не бачив, оскільки він був високо. Переплутав і думав, що пішохідний світлофор це його світлофор. Сигнал повороту не вмикав. Бачив на головній дорозі, що стоїть автомобіль «Audi», який повертав з проспекту Науки направо, пропустив його, а тому і розпочав рух та повертав вліво. Перед ним нікого не було. Вказав, що не бачив « ОСОБА_13 », оскільки напевне він рухався на швидкості. Вказав, що проїхав дві смуги пр-ту Науки, помітив «Volkswagen Transporter» за 2-3 метри, додав газу, але це не допомогло. Потім почув удар, а далі погано пам`ятає. Вказав, що втратив свідомість, після чого його забрала ШМД в лікарню. 3-4 місяці кульгав та довго лікувався. Вказав, що ходив до потерпілої в лікарню, однак її чоловік сказав не ходити. Пропонував потерпілій гроші - вона не захотіла. Пропонував також гроші чоловіку, він також відмовився. Вибачення перед потерпілою не просив. В судовому засіданні вибачився перед потерпілою, вказав, що не хотів цієї аварії, діяв не умисно і шкодує про те, що трапилось, сам мало не втратив своє життя. Вказав, що продовжує лікування і йому потрібна операція. Також зазначив, що готовий і зараз відшкодувати шкоду, буде відшкодовувати завдані збитки потерпілій, щоб вона на нього не тримала зла.

Аналіз показань обвинуваченого свідчить про те, що останній фактично визнав свою провину, зокрема, у виїзді на дорогу на червоний сигнал світлофора, внасліок чого і відбулось зіткнення між автомобілями, що узгоджується з іншими дослідженими судом доказами, які у своїй сукупності в повній мірі підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні злочину за викладених у вироку обставин.

Так, свідок ОСОБА_11 показав, що з обвинуваченим не знайомий, а потерпіла є його дружиною. В той день було сухо та темно, приблизно 21 год., освітлення вуличне. Видимість 30-50 м. Він забрав дружину з «АртМолл», після чого вони їхали по проспекту Науки, дружина перебувала на передньому пасажирському сидінні. Рухався в третій смузі, в потоці на зелене світло світлофору, потім виїхав «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_2 з вул. Ракетної, відбулось зіткнення, він вдарився головою. Вказав, що в момент ДТП інші авто по напрямку його руху були відсутні, за ним було дві машини. З якою швидкістю рухався - не пам`ятає. Після зіткнення прийшов до тями через 2 хв. та мав кровотечу. Дружина лежала на проїжджій частині, після чого він накрив її курткою. Вказав, що авто, на якому він рухався, є військовим автомобілем вітчима, він його ремонтував. Пам`ятає, що в той день нічого його не відволікало від керування, він їхав тихо, без музики. Зазначив, що в крайній правій смузі завжди запарковані автомобілі, тому з гаражів з вул. Ракетної не видно хто виїжджає.

Свідок ОСОБА_14 показав, що до вказаної пригоди нікого з учасників дтп не знав. 20.01.2025 року о 20 год. їхав додому, в процесі під`їжджання до світлофора з пр-том Науки, у них загорівся червоний світлофор і почали зупинятись. «Volkswagen Touareg» їхав позаду на нього, в якийсь момент він об"їхав його авто по зустрічній смузі, «Volkswagen Touareg» не поспішав, трохи пригальмував перед самим перехрестям, після чого виїхав на пр-т Науки на червоний сигнал світлофору та почав маневр повороту ліворуч в сторону Моторної. Також зазначив, що між його і сусідньою (зустрічною) смугою була розмітка - преривчаста лінія. Пам`ятає, що «Volkswagen Transporter» рухався зі сторони Моторної в сторону Деміївської по пр-ту Науки. Також пам`ятає, що «Volkswagen Transporter», на його думку, швидкість не перевищував, маневрів не здійснював і рухався в лівій смузі. Він бачив як відбулось зіткнення даних двох автомобілів, після чого він припаркував авто, підійшов до місця, бачив, що у «Volkswagen Transporter» перебували чоловік і жінка, яка сильно постраждала. За кермом «Volkswagen Touareg» був чоловік років 50, який також постраждав: його витягували з авто. Надавав пояснення поліції на місці пригоди.

Допитана в суді потерпіла ОСОБА_8 показала, що з обвинуваченим не знайома. На момент ДТП з ОСОБА_11 у шлюбі не перебували, а пізніше розписались. В той день вона з чоловіком ОСОБА_11 їхали додому, про це вона згадала згодом з переписок, оскільки вцілому той день зник з її пам`яті внаслідок отриманої травми. Пам`ятає, що їхали з чоловіком по проспекту Науки, 39 на транспортному засобі «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_3 і вона сиділа на передньому пасажирському сидінні. Зазначила, що ДТП не пам`ятає, три тижні після ДТП також не пам`ятає, оскільки в неї був набряк мозку і до тями вона приходила поступово. За минуванням трьох тижнів почала щось запам`ятовувати. Перебувала на стаціонарі в Свято-Михайлівській клінічній лікарні і поряд з нею були чоловік та мати. Лише 06.03.2025 року її виписали з лікарні. Вказала, що і нині проходить лікування, медичні дослідження та п`є вітаміни. Зазначила, що внаслідок ДТП жила без третини черепа і лише на початку червня 2025 року їй встановили титанову пластину. Вказала, що внаслідок ДТП вона не відчуває голову. Розуміє, що наслідки ДТП будуть випливати і надалі. Також вказала, що через стрес чи недосипання в неї може бути епілепсія. Наразі продовжує реабілітацію. Внаслідок ДТП має ІІ групу інвалідності. Позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити. Просила не позбавляти волі обвинуваченого, оскільки головним для неї є не реальне відбування покарання обвинуваченого, а відшкодування ним завданої шкоди.

Вказані вище показання свідків та потерпілої, які є логічними та послідовними, узгоджуються між собою, та з іншими наведеними нижче письмовими доказами. Судом не встановлено жодних підстав для оговору обвинуваченого, зокрема, свідком ОСОБА_14 , не наведені такі підстави і стороною захисту. Слід вказати, що наведені вище показання свідків та потерпілої узгоджуються, в тому числі і з показаннями обвинуваченого, зокрема, в частині виїзду ним на пр-т Науки з вул. Ракетної на червоний сигнал світлофора та зіткнення з іншим автомобілем під керуванням ОСОБА_11 .

Крім того, як зазначалось вище вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується і долученими до провадження та безпосередньо дослідженими судом документами, а саме:

даними, що містяться в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.01.2025 року зі схемою місця ДТП та фототаблицею до нього (т. 2 а.с. 4-23), з яких вбачається, місце вчинення злочину, розташування на регульованому перехресті транспортного засобу «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_2 та транспортного засобу «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_3 , характер та локалізацію пошкоджень вказаних транспортних засобів, є вказівка на наявність свідка пригоди;

даними, що містяться в протоколі перегляду відеозапису від 20.01.2025 року (т. 2 а.с. 70-79) з додатком до нього цифровим носієм з відеозаписами, що були безпосередньо досліджені в судовому засіданні. З даних першого відеозапису вбачається, що 20.01.2025 року о 20 год. 15 хв. транспортний засіб «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_2 рухається з вул. Ракетної на проїзну частину просп. Науки у напрямку середини перехрестя, виконуючи маневр лівого повороту, в далині видно, що по пр-ту Науки світить зелений колір світлоформа. Коли транспортний засіб «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_2 вже перебуває на середині перехрестя (в далині так само світить зеений колір світлофора пр-ту Науки), у крайній лівій смузі руху проїзної частини просп. Науки зі сторони вул. Моторної рухається транспортний засіб «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_3 , після чого між вказаними транспортними засобами на перехресті просп. Науки та вул. Ракетної у м. Києві відбувається зіткнення. З даних іншого відеозапису вбачається, що камера проводить зйомку проїзної частини просп. Науки та перехрестя просп. Науки та вул. Ракетної, 20.01.2025 року з 20 год. 15 хв., транспортний засіб «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_3 рухався у крайній лівій смузі руху проїзної частини просп. Науки у м. Києві, в цей час на перехресті просп. Науки та вул. Ракетної для нього світить зелений (дозволяючий) сигнал світлофора, а з вул. Ракетної на проспект Науки, виїжджає «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_2 і відбувається зіткнення;

даними, що містяться у висновку експерта КНДЕКЦ ОСОБА_15 № СЕ-19/111-25/6271-ФП від 06.02.2025 (т. 2 а.с. 101-110), відповідно до яких виходячи з даних відеофайлу «10.9.65.64_Науки54б_20250120201500_to_ 20250120201700.mp4» та вихідних даних, наданих для проведення експертизи, швидкість руху автомобіля марки «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_4 , на момент появи в полі зору відеокамери перед зіткненням з автомобілем «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_5 становить 101,91 км/год±6,98 км/год. Виходячи з даних відеофайлу «10.9.65.65_Науки58_20250120201459_to_20250120201659.mp4» та вихідних даних, наданих для проведення експертизи, швидкість руху автомобіля марки «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_4 , на момент появи в полі зору відеокамери перед зіткненням з автомобілем «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_6 становить 123,04 км/год±8,42км/год. Виходячи з даних відеофайлу «10.9.65.64_Науки54б_20250120201500_to_20250120201700.mp4» та вихідних даних, наданих для проведення експертизи, швидкість руху автомобіля марки «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_7 безпосередньо перед зіткненням з автомобілем «Volkswagen Transponter» д.н.з. НОМЕР_8 становить 25,81 км/год ± 1,03км/год. Виходячи з даних відеофайлу «10.9.65.64_ Науки54б_20250120201500_to_20250120201700.mp4», з моменту виїзду автомобіля «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_6 з вул. Ракетної на проїзну частину просп.Науки до моменту зіткнення з автомобілем «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_8 проходить 3,36 с. ± 0,13 с. Виходячи з даних відеофайлу «10.9.65.64_ Науки54б_20250120201500_to_20250120201700.mp4», з моменту прискорення автомобіля «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_2 до моменту зіткнення з автомобілем «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_8 проходить 0,56 с. ± 0,02 с;

даними, що містяться у висновку експерта КНДЕКЦ ОСОБА_16 № СЕ-19/111-25/13488-ІТ від 10.03.2025 (т. 2 а.с. 114-123), відповідно до яких, зокрема, у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля Volkswagen Touareg (р.н. НОМЕР_9 ) ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами пунктів: 12.2; 8.7.3.е); 8.10 Правил дорожнього руху. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля Volkswagen Touareg (р.н. НОМЕР_10 ) ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем Volkswagen Transporter (р.н. НОМЕР_4 ) шляхом виконання вимог пунктів: 8.7.3.е); 8.10 Правил дорожного руху. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, в діях водія автомобіля Volkswagen Touareg (р.н. НОМЕР_10 ) ОСОБА_3 експертом з технічної точки зору: вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 8.7.3.е); 8.10 Правил дорожнього руху, які перебувають у причинному зв?язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та не вбачається невідповідностей вимогам пункту 12.2 Правил дорожнього руху;

даними, що містяться у висновку експерта КМБСМЕ ОСОБА_17 №042-459-2025 від 24.03.2025 року (т. 1 а.с. 27-33), з яких вбачається, що під час первинно відомого звернення по медичну допомогу 20.01.2025 о 20 годині 29 хвилин (під час огляду лікарем/лікарями швидкої медичної допомоги), з урахуванням даних, які віддзеркалюють послідуюче стаціонарне лікування, зокрема, проведених інструментальних досліджень, оперативного втручання, є підстави стверджувати, що у ОСОБА_8 , клінічними лікарями були виявлені такі тілесні ушкодження: а) закрита черепно-мозкова травма: рани (визначені клінічними лікарями як забійні, без опису морфології) м?яких тканин правої лобної та лівої тім?яної ділянок; крововиливи у м?яких тканинах правої лобної ділянки; правобічний субдуральний крововилив; субарахноїдальний крововилив в ділянці серпа; які обумовили зміщення серединних структур (ліворуч); б) множинні садна (без опису морфології) тіла. Критерієм судово-медичної оцінки ступеню тяжкості тілесного ушкодження вказаного у п. а) є критерії небезпеки для життя (крововиливи під оболонки головного мозку, що обумовили розвиток (у сукупності) небезпечно-загрозливого для життя явища - дислокації серединних структур), а тому, відповідно п. п. 2.1.1/а, 2.1.2., 2.1.3/г/ "Правил", зазначене тілесне ушкодження, вказане у п. а), відноситься до тяжкого тілесного ушкодження. Відновлення порушеної анатомічної цілісності та функції травмованих ділянок по місцю утворення саден (у звичайному клінічному перебігу) спостерігається у строк до 6 діб. Вказані строки віддзеркалюють тривалість розладу здоров?я, як загальновизначеного судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості, а тому є підстави вважати, що кожне з виявлених тілесних ушкоджень, вказаних у п. б) відноситься до легкого тілесного ушкодження, відповідно п. п. 1.5.2, 2.3.5. та 4.6. "Правил". Враховуючи відомі часові дані, обставини події, характер виявлених тілесних ушкоджень та окремі морфологічні складові є підстави вважати, що виявлені тілесні ушкодження утворилися за рахунок дії тупого/тупих твердого/твердих предмету/предметів у строк, вказаний у описовій частині Постанови, тобто 20.01.2025 (до 20 години 29 хвилин) внаслідок транспортної травми - травма пасажира у салоні автомобіля (який рухався) під час його зіткнення з іншим транспортним засобом;

даними, що містяться у висновку експерта КМБСМЕ ОСОБА_17 №042-457-2025 від 24.03.2025 року (т. 1 а.с. 35-41), з яких вбачається, що з урахуванням аналізу фактично наданої документації є підстави стверджувати, що під час первинно відомого звернення по медичну допомогу 20.01.2025 року о 20 годині 29 хвилин (під час огляду лікарем/лікарями швидкої медичної допомоги), з урахуванням даних, які віддзеркалюють послідуюче проведення інструментальних досліджень є підстави стверджувати, що у ОСОБА_3 клінічними лікарями було виявлено таке тілесне ушкодження: закрита травма грудної клітки: переломи 5-7 ребер по аксілярній лінії ліворуч. Виходячи з того, що у звичайному клінічному перебігу, відновлення порушеної анатомічної цілісності травмованих ребер (байдуже, чи було проведено оперативне втручання чи було обрано консервативну тактику лікування) та початок відновлення порушеної функції травмованої ділянки (по місцю утворення виявлених переломів, враховуючи функціональне навантаження травмованої ділянки грудної клітки) у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк понад 21 добу. Вказані строки віддзеркалюють тривалість розладу здоров?я, як загальновизначеного судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості, а тому, є підстави, виявлене тілесне ушкодження, відносити до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, відповідно п.п. 1.5.2, 2.2.1/в. та 4.6. "Правил".

даними, що містяться у висновку експерта КНДЕКЦ ОСОБА_18 № СЕ-19/111-22/4404-ІТ від 06.02.2025 (т. 2 а.с. 85-89), відповідно до яких на момент огляду автомобіля «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_2 , тобто 04.02.2025 року, гальмівна система, рульове управління та ходова частина знаходяться в працездатному стані;

даними, що містяться у висновку експерта КНДЕКЦ ОСОБА_18 № СЕ-19/111-25/4403-ІТ від 12.03.2025 (т. 2 а.с. 92-98), відповідно до яких на момент огляду автомобіля «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_3 , тобто 18.02.2025 року виявлено несправності гальмівної системи, рульового керування та ходової частини. Виявлені несправності гальмівної системи, рульового управління та ходової частини автомобіля «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_3 виникли в процесі ДТП;

даними, що містяться у висновку КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 23.01.2025 року № 000333 (т. 2 а.с. 24), з яких вбачається, що 20.01.2025 року о 23 год. 50 хв. ОСОБА_3 в стані сп`яніння не перебував.

Суд не бере до уваги та не вправі надавати оцінку таким доказам як висновок КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» від 23.01.2025 року №000325 (т. 2 а.с. 25) та висновку КМБСМЕ №042-458-2025 від 24.03.2025 року (т. 2 а.с. 43-48), а також висновки експерта КНДЕКЦ ОСОБА_16 № СЕ-19/111-25/13488-ІТ від 10.03.2025 (т. 2 а.с. 114-123) в частині віповідей під номерами 1, 3, 5, оскільки такі докази виходять за межі обвинувачення ОСОБА_19 в рамках даного проваження та є предметом судового розгляду в рамках кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_11 , яке здійснюється іншим складом суду.

Наявні у справі інші документи, долучені стороною обвинувачення та досліджені судом, зокрема: витяг з ЄРДР, постанови прокурорів, рапорт, супровідні листи КМБСМЕ, акти огляду та направлення транспортного засобу на майданчик тимчасового утримання, клопотання прокурора про арешт майна, ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 28.01.2025 року, постанова слідчого, протокол про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису, постанови слідчих, супровідні листи КНДЕКЦ, довідки про витрати на проведення експертизи, не є доказами на підтвердження чи спростування вини обвинуваченого чи інших даних, передбачених ст. 91 КПК України, а містять в собі дані процесуального характеру і мають значення для суду при вирішенні питань щодо процесуальних витрат та заходів забезпечення.

Враховуючи викладене, суд за результатами судового розгляду прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю, дії обвинуваченого кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжких злочинів проти безпеки та експлуатації транспорту, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, є внутрішньо-переміщеною особою, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, працює таксистом, одружений, обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття у вчиненому, яке проявилось у визнанні вини, усвідомленні протиправності такої поведінки та недопущенні її в майбутньому; наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей та наявність інвалідності 3 групи, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_3 систематично притягувався до адміністративної відповідальності, в тому числі за ненадання переваги в русі, а також враховуючи те, що у суду немає підтверджених даних щодо наявності у ОСОБА_3 офіційного місця роботи, де наявність водійського посвідчення є обов`язковою умовою, як і немає даних про те, що ОСОБА_3 є єдиним годувальником сім`ї та не має інших джерел доходу, а також з метою дієвого впливу на сприйняття злочинів проти безпеки та експлуатації транспорту суспільством, у тому числі іншими водіями, а також враховуючи, що дорожньо-транспортні злочини в Україні та кількість постраждалих від них набули масштабів кризового явища, спровокованого зневажливим ставленням до ПДР України та необережністю водіїв, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, тому, враховуючи дані про особу обвинуваченого, зокрема, те, що злочин ним вчинено вперше, раніше не судимий, його вік, те, що він має постійне місце проживання та реєстрації, працює, позицію сторони обвинувачення у судових дебатах щодо можливості застосування звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, думку потерпілої, яка також просила не позбавляти волі обвинуваченого, три обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття у вчиненому, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей та наявність інвалідності 3 групи та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На думку суду, призначене судом основне і додаткове покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових проступків та злочинів.

Судом з метою розгляду та вирішення заявленого у справі цивільного позову відповідно до вимог ст. 129 КПК України згідно встановленого порядку та обсягу дослідження доказів в цій частині було допитано матір потерпілої - свідка ОСОБА_20 .

Так, свідок ОСОБА_21 показала, що обвинуваченого не знає, а потерпіла є її донькою. В той день мала телефонну розмову з донькою точно до 21 год., а о 22 год. її телефон був поза зоною, а ОСОБА_11 не брав слухавку. Вказала, що слухавку взяв хтось з лікарні і повідомив, що донька та ОСОБА_11 на операційному столі. Вказала, що прибувши до лікарні, лікар повідомив їй що донька в тяжкому стані, в комі і наразі проходить її операція. Вказала, що після 3-4 ночі лікар сказав їй, що вони зробили все, що в їх силах. Стан доньки був тяжкий і якщо вона буде жити, то її майбутній стан невідомий, вона може стати «овочем» або лежачою. Лікарі замовляли ліки кур`єром і вона їх оплачувала. Донька була на ліжку прив`язана, іноді зривала пов`язки і себе не контролювала, поведінка була неадекватна, впадала в глибоке дитинство. 4 дні доньку штучно годували. В реанімації була 7 днів. Коли доньку перевели в палату, вона продовжувала казати маячню. Зазначила, що не відходила від доньки, ОСОБА_11 допомагав їй, покидав свою палату, щоб вона змогла віпочити і поспати. Зазначила, що доньці було страшно ходити в туалет в ємність та в памперс - вона відчувала стрес. Зазначила, що донька перебувала в лікарні з 20.01.2025 року по 06.03.2025 року. Потім була її реабілітація, після чого вона отримала ІІ групу інвалідності. Також зазначила, що у доньки виявили епілептичні очаги. Перед ДТП донька хотіла дітей, але наразі їй категорично заборонено вагітніти, оскільки треба одужати. Протягом лютого донька нічого не пам`ятала і не ходила. Потім потроху почала ходити з допомогою. Адекватна поведінки у доньки з`явилась приблизно у середині лютого. Також повідомила, що донька перебуває на обліку у невропатолога, медичне обстеження доньці потрібно проходити кожні 3 місяці. І наразі донька приймає заспокійливі та вітаміни. Вказала, що донька переймається через своє майбутнє і лікарі кажуть, що наслідки можуть нагадати про себе і через роки.

04.08.2025 року потерпілою ОСОБА_8 було подано позов до ОСОБА_3 та ПАТ «Страхова група ТАС» про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 104054,03 грн. та моральної шкоди 400 000,00 грн.

04.08.2025 року за клопотанням потерпілої та її представника було залучено співвідповідача ПАТ «Страхова група ТАС».

08.09.2025 року на адресу Голосіївського районного суду м. Києва надійшов відзив ПАТ «Страхова група ТАС», в якому представник просив відмовити в задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди, розмір якої перевищує 1200,76 грн. та в частині моральної шкоди, розмір якої перевищує 60,04 грн. Свою позицію обґрунтував тим, що ОСОБА_8 попередньо не зверталась до ПАТ «Страхова група ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування, документально підтвердженими витратами на лікування є лише витрати на суму 1200,76 грн., а моральна шкода, на думку представника ПАТ «Страхова група ТАС», підлягає обрахунку у 5% від підтвердженої матеріальної шкоди, а отже у розмірі 60,04 грн.

Так, суд не погоджуються з вказівкою представника ПАТ «Страхова група ТАС» про те, що ОСОБА_8 не зверталась до ПАТ «Страхова група ТАС» з заявою про виплату страхового відшкодування, що є підставою для залишення позову без розгляду, оскільки право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди, а тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі статтями 15, 16 ЦК України.

Тому, якщо потерпіла подала позовну заяву до суду про стягнення із ПАТ «Страхова група ТАС» та ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, то вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.

З огляду на це, протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілої на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи не звернення із заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого ст. 128 КПК України.

За таких обставин суд вважає за необхідне здійснювати розгляд цивільного позову в межах позовних вимог до ПАТ «Страхова група ТАС» та до ОСОБА_19 .

Крім того, при вирішенні цивільного позову, суд звертає увагу на те, що 01.01.2025 року набрав чинності Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21 травня 2024 року № 3720-IX і втратив чинність Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Тобто, у даному випадку застосовується Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, чинній на момент скоєння ДТП - 20.01.2025 року. За таких обставин, посилання представника ПАТ «Страхова група ТАС» у відзиві на редакцію Закону України від 01.07.2004 року №1961-IV є безпідставною.

Дослідивши цивільний позов та відзив на позовну заяву, суд приходить до наступних висновків.

Так, потерпіла просить стягнути з ОСОБА_3 та ПАТ «Страхова група ТАС» матеріальну шкоду у розмірі 104053,03 грн., яка складається з витрат на лікування.

Однак, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що на момент вчинення злочину транспортний засіб ОСОБА_3 був застрахований на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПАТ «Страхова група ТАС». Предметом страхування за полісом є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Судом встановлено, що шкода спричинена потерпілій була завдана ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПАТ «Страхова група ТАС».

Таким чином, ПАТ «Страхова група ТАС» хоч і не завдав шкоди, але в силу закону є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілою, якій він виплачує страхове відшкодування, відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з полісом про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності від №АТ/4998594 (дійсний з 01.06.2024 року по 31.05.2025), при настанні страхового випадку страхова компанія зобов`язується здійснити виплату страхового відшкодування, зокрема, за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю 320000 грн. 00 коп., за шкоду заподіяну майну 160000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема здоров`ю або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Відповідно до ст. 20 цього Закону, у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди життю та здоров`ю потерпілої фізичної особи здійснюється страхова (регламентна) виплата, зокрема у зв`язку з лікуванням потерпілої фізичної особи.

Так, суд приймає до уваги докази (т. 1 а.с. 78-85), оскільки вони підтверджують перебування ОСОБА_8 у лікарні, а саме у відділенні реанімації в період з 21.01.2025 року по 26.01.2025 року. Водночас суд зазначає, що окремі медичні препарати та засоби (наприклад шовний матеріал хірургічний, армована ендотрахеальна трубка), зазначені в накладних, не були безпосередньо призначені лікарем. Проте це не є підставою для сумніву в їх використанні потерпілою, оскільки навіть без медичної освіти зрозумілим є те, що частина таких засобів застосовується під час перебування пацієнта у відділенні реанімації та забезпечення відповідного лікувального процесу і не зазначається в рецептах/заключеннях лікаря.

Крім того, суд приймає до уваги докази (т. 1 а.с. 87-89), оскільки вони підтверджують витрати на ліки, що були призначені ОСОБА_8 та підтверджують проведену операцію - краніопластика кісткового дефекту правої лобно-скронево-тімяної ділянки індивідуальною титановою перфорованою пластиною (проведені послуги у виді МРТ головного мозку та куплені медичні засоби, а саме: пластина індивідуальна титанова (протез кістки черепа) та гвинт).

Також суд приймає до уваги чек ТОВ «Аптека низьких цін плюс» (т. 1 а.с. 97) на суму 163,75 грн. та чек «ТОВ «Мед-сервіс» (т. 1 а.с. 98) на суму 181,70 грн. щодо купівлі медичного препарату «Гліцисед», оскільки такий препарат був призначений лікарем за виписками.

Однак, суд не приймає як докази на підтвердження понесених потерпілою витрат на лікування: чек щодо купівлі медичного препарату, який не призначався лікарем (т. 1 а.с. 86), чеки щодо купівлі медичних препаратів, які не призначались лікарем та засобів гігієни ротової порожнини (т. 1 а.с. 90), чеки щодо ліків, які не призначались лікарем та нечитабельні чеки (т. 1 а.с. 91, 92, 94, 97, 99, 100), чеки щодо купівлі продуктів та одягу (т. 1 а.с. 93), чеки щодо купівлі продуктів та ліків, що не призначались лікарем (т. 1 а.с. 95, 96,98) та чеки без ідентифікації щодо послуг чи ліків (т. 1 а.с. 101).

За таких обставин, дослідивши всі докази, подані потерпілою, суд вважає, що вони підтверджують витрати на лікування у розмірі 73550,45 грн.

Враховуючи викладене, а також те, що розмір матеріальних збитків у сумі 73550,45 грн не перевищує встановлений ліміт відповідальності страховика, суд дійшов висновку, що обов`язок з їх відшкодування покладається на ПАТ «Страхова група ТАС». У зв`язку з цим позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню - у межах документально підтверджених витрат на лікування в сумі 73550,45 грн.

За таких обставин позовні вимоги до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення моральної шкоди з ПАТ «Страхова група ТАС», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик, а у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ, здійснює потерпілій фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодування заподіяної їй моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала потерпіла фізична особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у розмірі 10 відсотків страхової (регламентної) виплати у зв`язку з її лікуванням та/або втратою нею працездатності, розрахованої відповідно до статей 21-23 цього Закону.

Таким чином, з ПАТ «Страхова група ТАС» на користь ОСОБА_8 підлягає стягненню 7355,05 грн. страхового відшкодування за моральну шкоду (73550,45 грн. ?10%): 100 = 7355,05 грн.

З врахуванням вищевикладеного, залишок моральної шкоди становить (400000,00 грн. - 7355,05 грн. = 392644,95 грн.).

Щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 розміру моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування, враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Крім того, відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Разом з цим, як зазначається у Рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2001 року у справі «Перна проти Італії», від 09 лютого 2007 року у справі «Білуха проти України», в окремих випадках визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану особі.

Оскільки розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, аніж достатній для розумного задоволення потреб особи, якій кримінальним правопорушенням завдано таку шкоду, при визначенні розміру відповідного відшкодування суд, керується принципами рівності, поміркованості, розумності і справедливості, приймає до уваги обставини вчинення злочину, ступінь вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому ним злочині, характер та обсяг душевних і фізичних страждань потерпілої ОСОБА_8 , а саме те, що внаслідок отриманого тяжкого тілесного ушкодження остання перебувала в реанімації і в подальшому тривалий час на лікуванні, перенесла дві важкі операції на черепі, отримала ІІ групу інвалідності, що вплинуло на її життєві зв`язки, які зазнали значних змін. Суд враховує також, що внаслідок травми отриманої в ДТП, потерпілій не рекомендують вагітність, потерпіла наразі не взмозі бути активною, соціально інтегрованою особою, оскільки має значні проблеми в пересуванні та спілкуванні з людьми, і приходить до висновку про те, що розмір моральної шкоди, завданої обвинуваченим ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_8 становить 392644,95 грн., тому її позовні вимоги про стягнення моральної шкоди слід задовольнити в повному обсязі і стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду у зазначеному вище розмірі.

Питання щодо речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до ст. ст. 100, 124 КПК України.

Згідно вимог ст.ст. 174, 374 КПК України слід скасувати накладений арешт на автомобіль марки «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіль марки «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_3 , оскільки арешт на них накладався як на речові докази.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ч. ч. 1, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» (код ЄДРПОУ: 30115243, місцезнаходження: 03062, м. Київ, пр. Берестейський, 65) на користь ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_11 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) 73 550 (сімдесят три тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень 45 (сорок п`ять) копійок на відшкодування матеріальної шкоди та 7 355 (сім тисяч триста п`ятдесят п`ять) гривень 05 (п`ять) копійок на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_11 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) 392 644 (триста дев`яносто дві тисячі шістсот сорок чотири) гривні 95 (дев`яносто п`ять) копійок на відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні інших позовних вимог в частині відшкодування матеріальних збитків - відмовити.

Речові докази по справі:

автомобіль марки «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_12 належить ОСОБА_22 та знаходиться на спеціальному майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20-Б - повернути власнику;

автомобіль марки «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_13 належить ОСОБА_23 та знаходиться на спеціальному майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20-Б - повернути власнику;

флешнакопичувач на якому містяться медіафайли з камер зовнішнього відеоспостереження, що міститься в матеріалах справи №752/9888/25, залишити зберігати при матеріалах справи №752/9888/25 протягом усього часу її зберігання.

Стягнути із ОСОБА_3 документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 6367,20 грн., 3183,60 грн., 4775,40 грн. та 3183,60 грн. на користь держави.

Арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.01.2025 року на автомобіль марки «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_2 - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.01.2025 року на автомобіль марки «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_3 - скасувати.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1