Рішення від 24 травня 2026 р. у справі №673/1304/25 — Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/1304/25

Провадження № 2/673/220/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 р. м. Дережня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої судді – Грицишиної Л.В.

за участю:

секретаря судового засідання – Осієвської Н.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у м. Деражня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Деражнянської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_2 про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

25.11.2025 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідачів, в якому просить визначити додатковий строк в 3 місяці, для подання заяви про прийняття спадщини, що належала його батьку, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його баба – ОСОБА_4 , після смерті якої залишилося спадкове майно, що складається із земельної ділянки, площею 2,90 га, розташована на території Яблунівської сільської ради Деражнянської Хмельницької області та житлового будинку із надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Вказує, що після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняли її сини: ОСОБА_3 (батько позивача) та ОСОБА_5 (дядько позивача). ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на спадщину після смерті матері, а ОСОБА_3 – свідоцтво про право на спадщину за життя не отримав.

Також, позивач вказує, що спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла його дочка – ОСОБА_2 , до якої він також звернувся з даним позовом.

Позивач зазначає, що звернувся для оформлення своїх спадкових прав після смерті батька до нотаріуса, проте отримав відмову у оформленні спадкової справи після ОСОБА_3 , оскільки пропустив встановлений чинним законодавством 6-місячний строк на прийняття спадщини, тому просить надати йому додатковий строк у 3 місяці для подання заяви на прийняття спадщини після його батька – ОСОБА_3 , мотивуючи тим, що він не знав про наявність у його батька спадщини після баби, а на момент смерті батько майна не мав.

Ухвалою судді Деражнянського районного суду Хмельницької області Ягодіної Т.В. від 23.12.25 року постановлено справу прийняти до свого провадження за правилами загального позовного провадження.

За результатами повторного авторозподілу між суддями Деражнянського районного суду, справу передано на розгляд судді Грицишиній Л.В.

Ухвалою від 03.02.26р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 05 березня 2026 року постановлено закрити підготовче засідання, справу призначено до розгляду в судовому засіданні по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач – ОСОБА_2 , незважаючи на те, що була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не надала.

Відповідач – Деражнянська міська рада, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, повноважного представника в судове засідання не направила, 03.03.26р. до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, у прийнятті рішення покладається на думку суду.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані докази, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 21.11.2008р. Після її смерті залишилося спадкове майно, що складається із земельної ділянки, площею 2,90га, що розташована на території Яблунівської сільської ради Деражнянської Хмельницької області, згідно Державного акта на право приватної власності на землю від 21.10.2002р. та житлового будинку із надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 30.01.2003р.

Як вбачається із свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 . Згідно свідоцтва про смерть № НОМЕР_3 від 05.12.2024р. помер ОСОБА_3 .

Відповідно до відповіді ВНАП виконкому Деражнянської міської ради, згідно реєстру територіальної громади на гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відомості відсутні.

20.11.2024р. сину ОСОБА_3 ОСОБА_1 приватним нотаріусом Янцаловською В.О. повідомлено, що спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_3 не заводилася, при цьому йому відмовлено в оформленні спадкової справи щодо майна ОСОБА_3 в зв`язку із пропуском ним строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

Відповідно до роз`яснень, даних у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (постанови Верховного Суду від 11 липня 2022 року у справі № 650/48/20, від 27 квітня 2023 року у справі№750/13008/21, від 14 лютого 2024 року у справі № 754/3327/22).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який є у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

При цьому, суд враховує подібні висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та інших, згідно яких суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що батьком позивача за життя вчинялися дії щодо спадкування майна після смерті його матері, баби позивача – ОСОБА_4 . Оскільки позивач є спадкоємцем ОСОБА_3 першої черги за законом, йому достеменно було відомо про момент смерті спадкодавця, який був його батьком та необхідність встановлення його спадкового майна.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що необізнаність позивача щодо наявності у його баби спадкового майна не можна вважати поважною причиною пропуску ним строку на прийняття спадщини за батьком.

При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження поважності пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки зазначені ним у позові причини не пов`язані із непереборними, істотними труднощами для нього для звернення до нотаріуса у встановлений законодавством строк.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не навів та не обґрунтував поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, які були б пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.5,10,12,13,81,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У позові ОСОБА_1 до Деражнянської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, ОСОБА_2 про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Відповідач: Деражнянська міська рада, місце знаходження: вул. Миру 11/1 м. Деражня Хмельницького району Хмельницької області, 32200 код ЄДРПОУ 04403025.

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 29.05.2026 року.

Суддя: Л. В. Грицишина