Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №598/63/26 — Збаразький районний суд Тернопільської області

Суд: Збаразький районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Заява про відвід судді

Дата: 27 травня 2026 р.

Справа: №598/63/26

Суддя: Гудима І. В.

Справа № 598/63/26

провадження № 3-зв/598/1/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

"28" травня 2026 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Гудими І.В.

секретаря Дутки І.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі заяву захисника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Збаразького районного суду Тернопільської області Левківа Андрія Івановича у справі №598/63/26 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,

встановив:

В провадженні Збаразького районного суду Тернопільської області знаходиться справа №598/63/26 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України.

Дану справу в порядку автоматичного розподілу було передано для розгляду судді Збаразького районного суду Тернопільської області Левківу Андрію Івановичу.

27 травня 2026 року захисником Худою І.Р., через систему «Електронний суд», заявлено відвід головуючій судді Левківу А.І.. Свою заяву мотивує тим, що у неї виникли сумніви у неупередженості та безсторонності судді Левківа А.І. під час розгляду даної справи, так як їй, головуючим по справі, відповідно до постанови суду від 20.05.2026 року, було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про її участь в судових засідання по розгляду даної справи в режимі відеоконференції, що в свою чергу унеможливило реалізацію процесуальних прав захисника.

Захисник Худа І.Р., особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися. На адресу суду від захисника Худи І.Р. надійшла заява, в якій вона просить проводити розгляд заяви про відвід без її участі та участі ОСОБА_2 ..

Суддя Левків А.І. в судове засідання не з`явився по невідомих суду причинах, хоча про день, час і місце розгляду заяви про відвід був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали заяви про відвід, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді в справі за №598/63/26 не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, відповідно до положень ст.7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ст.246 КпАП України порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Чинний КпАП України не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачає порядку розгляду заяви про відвід.

Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід по справам про адміністративні правопорушення.

Разом з тим, право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вимогами ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В п.66 рішення Європейського суду з прав людини в справі "Мироненко і Мартенко проти України" вказано, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У відповідності до вимог п. 70 зазначеного рішення Європейського суду з прав людини у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Згідно вимог п.12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 року, при винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежної судової влади буде підірвана.

Враховуючи все вищевказане, суд вважає за можливе при вирішенні питання щодо заявленого судді відводу, в межах справи про адміністративні правопорушення, застосувати відповідні норми Кримінального процесуального кодексу України, а саме - положення статей 75, 76, 80, 81 КПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.

Статтею 75 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді справи, а статтею 76 КПК України визначено випадки недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні.

Однією з підстав, які в силу ст. 75 КПК України виключають участь судді у кримінальному провадженні, є дані, які викликають сумнів у неупередженості судді. Фактично на вказану обставину посилається захисник Худа І.Р. у заяві про відвід судді Левківа А.І..

Виходячи з усталеної практики Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно, до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто - чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Об`єктивний критерій визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що розгляд по суті суддею Левківим А.І. вказаної справи про адміністративне правопорушення, а також процесуальні дії та рішення суду, які можуть бути прийняті в межах даного провадження, що перебуває на стадії судового розгляду, не можуть сприйматися як можливий у майбутньому прояв упередженого або зацікавленого підходу при розгляді даної справи, оскільки не дають учасникам судового провадження підстави ставити під сумнів неупередженість судді, що безпосередньо впливає на оцінку законності майбутнього судового рішення.

При цьому, будь-яких достатніх даних, які б підтверджували наведені у заяві про відвід доводи, зокрема про існування вже сформованої правової позиції судді у справі щодо результату її розгляду, встановлено не було, як і не виявлено обставин, передбачених п.4 ч.1 ст.75 КПК України, щодо існування інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду, таких як зацікавленість у певному рішенні у цій справі чи про необ`єктивне ставлення до учасників справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення заяви захисника Худи І.Р. про відвід судді Левківа А.І. від розгляду справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.7, 246, 268 КпАП України, ст.ст. 75, 81, КПК України, суд

постановив:

Відмовити в задоволенні заяви захисника Худи Ірини Романівни про відвід головуючого судді Збаразького районного суду Тернопільської області Левківа Андрія Івановича у справі №598/63/26 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ігор ГУДИМА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua