Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №308/6819/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/6819/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., без участі особи, відносно якої складено протокол, розглянувши матеріали справи, які надійшли із Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , документ, що посвідчує особу: посвідчення водія НОМЕР_1 реєстраційний номер платника податків невідомий, за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №657690 від 05.05.2026 року за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з даними протоколу 20.04.2026 року о 14:41 в м. Ужгород, вул. Яроцька, буд. 2 громадянка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Volkswagen Tiguan н.з. НОМЕР_2 , скоївши дорожню транспортну пригоду, а саме: допустила зіткнення із транспортим засобом Renault Zoe н.з. НОМЕР_3 під керуванням громадянки ОСОБА_2 , після чого покинула місце події, чим порушила п. 2.10.а ПДР - У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Дії водія кваліфіковано за ст.122-4 КУпАП.

На доведення вини до матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №657690 від 05.05.2026 року додано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №657678 від 05.05.2026 року, схема місця ДТП, письмові пояснення ОСОБА_3 від 05.05.2026, рапорт інспектора взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції Хилі А.В. від 05.05.2026 року. В свої письмових поясненнях від 05.05.2026 року ОСОБА_3 зазначає, що не відчула жодного зіткнення з іншим транспортним засобом, але не виключає можливого пошкодження іншого автомобіля та залишає за експертами встановлення причинно-наслідкового зв?язку між подією та нанесеним механічним ушкодженням.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про розгляд справи в суді, причин неявки суду не повідомила.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого щодо них судового провадження. Враховуючи наведене, а також вимоги ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступних висновків.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001№1306.

Пунктом 2.10.а ПДР України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Тобто, виходячи із диспозиції даної статті слідує, що для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.

За змістом ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Разом із тим, за результатами дослідження протоколу про адміністративне та доданих документів, з урахуванням наданих пояснень особи, відсутня вина особи у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП за наведених обставин.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

З огляду на вказане, суд приходить до переконання про не доведеність вини ОСОБА_1 як обов`язкову ознаку суб`єктивної сторони правопорушення, а тому вважає, що провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 33-35, 40-1, ст.122-4, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В.Логойда