Вирок від 28 травня 2026 р. у справі №936/1161/25 — Воловецький районний суд Закарпатської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 936/1161/25

Провадження № 1-кп/936/42/2026

29.05.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025071090000132 від 16.07.2025 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із середньою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 15.07.2025 близько 17:01 години, перебуваючи біля службового автомобіля марки «Renault Duster» реєстраційний номер НОМЕР_1 із наявними на ньому наліпками Національної поліції України, який знаходився на автомобільній дорозі Т-07-18 сполученням «Нижні Ворота - Воловець -Міжгір?я» біля автомобільного кільця по вул.Карпатській в селищі Воловець Мукачівського району, надав інспектору сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітану поліції ОСОБА_6 та поліцейському сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшому сержанту поліції ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 100 Євро, які самостійно поставив на заднє сидіння вищевказаного службового автомобіля марки «Renault Duster» реєстраційний номер НОМЕР_1 в якості неправомірної вигоди за безперешкодний проїзд та не притягнення його до встановленої законом України адміністративної відповідальності у зв?язку із вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року) та ч.1 ст.121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (керування та експлуатація транспортного засобу без номерного знака), тобто умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, запропонував і надав неправомірну вигоду, достовірно розуміючи, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які перебували у однострої поліцейських, на яких були розміщені нагрудні знаки із чітким зазначенням їхнього спеціального жетона, є працівниками правоохоронного органу, які виконують службові обов?язки, а також відповідно до закону та посадової інструкції наділені повноваженнями з безпосереднього складання щодо водія ОСОБА_4 протоколу та постанови про адміністративне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду від дачі показів відмовився на підставі ст. 63 Конституції України. Під час судових дебатів у судовому засіданні 27.05.2026 року обвинувачений не заперечив, що кошти у розмірі 100 Євро самостійно поставив на заднє сидіння службового автомобіля марки «Renault Duster» реєстраційний номер НОМЕР_1 за вказівкою працівників поліції, а не з власної ініціативи.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 під час судового розгляду справи ствердив про відсутність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та просив суд виправдати його на підставі ч.1 ст.373 КПК України, так як стороною обвинувачення не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим і що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Суд критично оцінює покази сторони захисту щодо невинуватості обвинуваченого, оскільки такі частково спростовано в ході судового розгляду виступом ОСОБА_4 у судових дебатах, а також дослідженими у справі доказами, а саме:

- рапортом на ім`я начальника ВП №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 від 15.07.2025 щодо того, що 15.07.2025 о 17:02 за адресою: селище Воловець, вул.Карпатська, 60, ГРПП 1, гурт 10, інспектор Фітас повідомив про те, що гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишив в службовому автомобілі неправомірну вигоду в сумі 100 Євро за непритягнення до адміністративної відповідальності (а.с.3);

- протоколом огляду місця події від 15.07.2025, розпочатого о 17:18 годині, закінченого о 17:50 годині, з фототаблицею до нього, дослідженого в судовому засіданні, а саме: території біля автомобільного кільця по вул.Карпатській селища Воловець, Мукачівського району, Закарпатської області, де виявлено громадянина ОСОБА_4 , біля якого знаходиться мотоцикл марки «Lifan 150-2E» без номерного знаку, далі по дорозі службовий автомобіль поліції «Renault Duster» реєстраційний номер НОМЕР_1 . При відкритті задніх дверей автомобіля виявлено на задньому сидінні пляшку води "Моршинська-спорт" 0,75 мл, під якою наявна одна купюра номіналом 100 Євро серії SC 2040017835, яку вилучено та поміщено в спеціальний пакет "НПУ СУ" PSP 123 8680 (а.с.4-11);

- речовими доказами, оглянутими та дослідженими під час судового розгляду:

грошовими коштами- одною купюрою номіналом 100 Євро серії SC 2040017835,

DVD-диском із записами з нагрудних відеокамер "Body Camera", які знаходилися на поліцейських під час чергування 15.07.2025 в ГРПП відділення поліції №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області та які здійснювали відеофіксацію дій поліцейських та учасників події. На записі, відтвореному в судому засіданні встановлено зупинку працівниками поліції на автодорозі Т-07-18 "Нижні Ворота-Воловець-Міжгір?я" по вул.Карпатській в селищі Воловець Мукачівського району біля автомобільного кільця мотоциклу марки «Lifan 150-2E» без номерного знака під керуванням ОСОБА_4 . Поліцейські підйшли та запропонували водію ОСОБА_4 показати документи на транспортний засіб та посвідчення водія. Водій ОСОБА_4 надав документи, після огляду яких поліцейський повідомив, що в таких немає відкритої категорії на право керування мотоциклом. В результаті встановленого, ОСОБА_4 повідомлено, що на нього буде складено адміністративний протокол за ч.5 ст.126 КУпАП та постанову про адміністративне правопорушення за ст.121-3 КУпАП. Після цього, на відеозаписі видно, як ОСОБА_4 відкрив задні дверцята службового автомобіля марки «Renault Duster» н.з. НОМЕР_1 і сів на заднє сидіння автомобіля. В подальшому, поліцейський попросив ОСОБА_4 вийти і ствердив, що той надав працівникам поліції неправомірну вигоду. Далі по відеозапису встановлено, що поліцейськими на місце події було викликано працівників СОГ відділення поліції №2 Мукачівського РУП, які в ході огляду вилучили купюру номіналом 100 Євро із заднього сидіння службового автомобіля «Renault Duster» н.з. НОМЕР_1 (а.с.34).

Під час судових дебатів обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що під час події, яка зафіксована на відеозаписі, він самостійно поставив на заднє сидіння службового автомобіля марки «Renault Duster» реєстраційний номер НОМЕР_1 кошти у розмірі 100 Євро за вказівкою працівників поліції, а не з власної ініціативи.

Судом при дослідженні вказаного відеозапису не встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 діяв не з власної ініціативи, під примусом чи за спонуканням працівників поліції. Доказів протилежного суду не надано.

Крім цього, судом під час судового розгляду справи допитано свідків.

Так, свідок ОСОБА_6 пояснив, що він працює інспектором СРПП відділення поліції №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області. 15.07.2024 о 08.00 годині він заступив на чергування разом з поліцейським СРПП ОСОБА_7 у складі ГРПП (Гурт 10) відділення поліції №2Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області. Під час несення служби в добовому наряді 15.07.2025 року близько 16:50 години на автодорозі Т-07-18 "Нижні Ворота-Воловець-Міжгір?я" по вул.Карпатській в селищі Воловець Мукачівського району біля автомобільного кільця був зупинений мотоцикл марки «Lifan 150-2E» без номерного знака під керуванням ОСОБА_4 . Поліцейські підйшли та запропонували водію ОСОБА_4 показати документи на транспортний засіб та посвідчення водія. Водій ОСОБА_4 дав їм свідоцтво про реєстрацію мотоциклу та посвідчення водія, в якому не було відкритої категорії на право керування мотоциклом. В результаті встановленого, ОСОБА_4 поінформовано, що на нього буде складено адміністративний протокол за ч.5 ст.126 КУпАП та постанову про адміністративне правопорушення за ст.121-3 КУпАП.

Тоді ОСОБА_4 почав пропонувати поліцейським грошову винагороду за не складання адміністративного протоколу, на що отримав попередження про кримінальну відповідальність за дачу хабара, проте він, не реагуючи на попередження, відкрив задні дверцята службового автомобіля марки «Renault Duster» н.з. НОМЕР_1 і поклав купюру номіналом 100 Євро на заднє сидіння автомобіля. Поліцейськими на місце події було викликано працівників СОГ відділення поліції №2 Мукачівського РУП, які в ході огляду вилучили вищевказану купюру. В подальшому на громадянина ОСОБА_4 складено відповідний адміністративний протокол за ч.5 ст.126 КУпАП та постанову про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Аналогічні за змістом покази надав свідок ОСОБА_7 - поліцейський СРПП відділення поліції №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області, який перебував на чергуванні разом з інспектром СРПП ОСОБА_6 в складі ГРПП (Гурт 10) відділення поліції №2 Мукачівського РУП в Закарпатській області 15.07.2025 року та підтвердив факт надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди в сумі 100 Євро, які він поклав до службового автомобіля марки «Renault Duster» н.з. НОМЕР_1 на заднє сидіння за непритягнення його до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Недопустимості доказів згідно вимог ст. ст. 87-89 КПК України судом не встановлено, оскільки всі докази встановлені, зібрані та досліджені органом досудового розслідування, а згодом судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, судом не встановлено. Досліджені у судовому засіданні докази узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у суду. Порушень вимог КПК України, які б могли свідчити про недостовірність досліджених доказів, судом встановлено не було.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним поза розумним сумнівом винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.369 КК України - наданні неправомірної вигоди службовій особі за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища.

Обставин, передбачених ч.1 ст.373 КПК України, про які стверджував захисник обвинуваченого та які б зумовлювали необхідність виправдання обвинуваченого, стороною захисту не доведено і в ході судового розгляду не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує вимоги ст. ст. 50, 65 КК України, згідно з якими особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання для досягнення його цілей, визначених у ст. 50 КК України.

Правова позиція щодо дотримання справедливості висловлена в рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин, передбачений ч.1 ст.369 КК України.

Кримінальне правопорушення, що стало предметом розгляду суду, є суспільно небезпечною дією у сфері службової та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг.

Це типова характеристика ступеня тяжкості вчиненого злочину, яка знаходить свій прояв через санкцію, встановлену законом за злочин цього виду. Конкретна оцінка ступеня тяжкості цього злочину визначається судом із врахуванням усієї сукупності фактичних обставин справи. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, вважається корупційним (примітка до ст. 45 КК України). У Конвенції ООН проти корупції встановлено, що корупція підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права.

З досліджених даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, одружений, неповнолітніх дітей на утрианні не має, не є особою з інвалідністю, не працює, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога у КНП "Воловецька ЦЛ Воловецької селищної ради" не перебуває, не депутат.

Відповідно до ст.66 КК України обставин справи, що пом`якшують покарання, немає.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, немає.

З досудової доповіді Мукачівського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Закарпатській області, отриманої судом 06.11.2025 вбачається, що згідно з проведеною оцінкою ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, існує середній рівень ризику вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення. Ризик небезпеки для суспільства у тому числі для окремих осіб оцінено, як середній.

Дослідження інформації, що характеризує особу за місцем її проживання/навчання/роботи, умов її життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення нею повторного кримінального правопорушення, а також її імовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

З урахуванням вимог абзацу 17 статті 368 КПК України орган пробації пропонує зазначену досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику прийняти до відома під час винесення рішення про міру кримінальної відповідальності у межах санкції статті інкримінованого кримінального правопорушення.

Підсумовуючи встановлене вище, враховуючи ступінь суспільної небезпеки, характер протиправних дій обвинуваченого та їх наслідки, на переконання суду розумною відповіддю держави на вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення буде призначення йому покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.369 КК України у вигляді штрафу.

Саме таке покарання, на переконання суду, матиме наслідком виправлення обвинуваченого, сприятиме усвідомленню ним незаконності своїх дій, забезпечить відновлення суспільної справедливості та виконання превентивних завдань кримінального покарання.

Водночас суд враховує, що застосування до ОСОБА_4 положень статей 69, 75 КК щодо призначення йому покарання нижче нижньої межі, встановленої санкцією ч. 1 ст. 369 КК України, та щодо звільнення від відбування покарання із випробовуванням, не передбачене вказаними положеннями КК України, у зв`язку із тим, що злочин, передбачений ч.1 ст.369 КК України, згідно із приміткою до ст.45 КК України, - належить до числа корупційних.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальних витрат немає.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 21.07.2025 №936/937/25 (пров.№1-кс/936/179/2025) слід скасувати.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не застосовувався.

Суд, керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.369 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області ОСОБА_9 від 21.07.2025 №936/937/25 (пров.№1-кс/936/179/2025).

Речові докази: одну грошову купюру номіналом 100 Євро серії SC 2040017835 (предмет неправомірної вигоди), що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатскій області - конфіскувати в дохід держави;

DVD-диск із записами з нагрудних відеокамер "Body Camera"- залишити на зберіганні у матеріалах кримінального провадження №12025071090000132 від 16.07.2025.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Воловецький районний суд в 30-денний термін з часу його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1