Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №587/60/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №587/60/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Вортоломей І. Г.

Номер провадження 33/816/1231/26 Суддя-доповідач Соколова Н. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Соколова Н. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 587/60/26 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 – адвоката Собини Павла Миколайовича на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 28.04.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

установив:

Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 28.04.2026 ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн.

Згідно з постановою, 23.12.2025 о 14.00 год в с. Шпилівка, вул. Сумська, 3 Сумського району Сумської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Собина П.М. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення.

В обґрунтовування апеляційних вимог, апелянт зазначає, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений безпідставно, а тому всі подальші дії поліцейських є незаконними, так як до зупинки не було законних підстав. До того ж, перевірка була розпочата після того, як поліцейський дізнався зі службового планшета, що ОСОБА_1 вже притягався до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 та його захисник належним чином повідомлені про дату судового засідання до апеляційного суду не з`явилися, заяв про відкладення розгляду не подавали.

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, суддя апеляційного суду дійшов наступних висновків.

Так, згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП була встановлена суддею з врахуванням наявних у справі доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №548673 від 23.12.2025, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1), постанови серії ЕПР1 №548673 від 23.12.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн (а.с. 2), відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, проте останній відмовився пройти огляд (а.с. 3).

Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, не встановлено.

При цьому, відеозапис, який було проглянуто та враховано апеляційним судом в порядку підготовки даної справи до апеляційного розгляду, і саме його даними підтверджується те, що транспортний засіб ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 був зупинений поліцейськими у зв`язку з тим, що у автомобіля відсутній лівий бризговик. Після встановлення особи водія, в ході спілкування з останнім поліцейським були виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло), у зв`язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 повідомив, що не бажає проходити огляд, їхати до лікарні відмовився та наркотичні засоби не вживає, але лікарем йому прописано вживання медичного препарату «Гідазепам». У подальшому поліцейські роз`яснили водієві його права та обов`язки та, що відносно нього за відмову від проходження огляду буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , то суддя апеляційного суду зауважує, по-перше, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути т/з відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортного засобу, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю (п. 2.4 ПДР), тому вимога поліцейських до водія ОСОБА_1 про зупинку транспортного засобу і проходження огляду на стан сп`яніння у передбачений законом спосіб відповідає легітимній меті та завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Тому твердження апеляційної скарги захисника Собини П.М. про безпідставну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не заслуговують на увагу.

Крім того, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений не безпідставно, а у зв`язку з технічною несправністю (відсутність лівого бризковика), про що відразу було поліцейським водієві після зупинки автомобіля, свідчить і складена відносно ОСОБА_1 постанова серії ЕНА № 6399397 від 23.12.2025 про накладення на нього стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП (а.с. 2).

Здійснене суддею апеляційного суду дослідження зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження медичного огляду, так як будь-який наявний у справі обґрунтований сумнів у справі був спростований фактами, встановленими в судовому засіданні на підставі належних, достовірних, допустимих і достатніх доказів.

Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу та незаконність притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, апелянтом не наведено і під час апеляційного перегляду даної справи таких обставин встановлено не було.

Таким чином, суддя апеляційного суду дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП було встановлено суддею суду першої інстанції за результатом повного, всебічно та об`єктивно розгляду справи, з врахуванням належних та допустимих доказів, з наданням їм правової оцінки, і обставин, за яких справа підлягала б закриттю за відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення, не встановлено.

За таких обставин, всупереч доводів апелянта, суддя апеляційного суду вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України,

постановив:

Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 28.04.2026 відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника адвоката Собини Павла Миколайовича на цю постанову без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Соколова