Суд: Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 28 травня 2026 р.
Справа: №484/1677/26
Суддя: Паньков Д. А.
Справа № 484/1677/26
Провадження № 3/484/594/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.05.2026 суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Паньков Д.А., розглянувши матеріали, які надійшли до суду від Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
У С Т А Н О В И В :
01.04.2026 до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 628153 від 30.03.2026 року, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .
В протоколі зазначено, що 30.03.2026 о 22.17 в м. Первомайськ по вул. Одеська, 87, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Megane, днз НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння кінцівок рук, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу ДРАГЕР відмовився, в медичному закладі КНП «ПЦМБЛ» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином.
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Ремський Є.В. надав письмові пояснення, в яких просив провадження у справі закрити за відсутності події та складу правопорушення.
У письмових поясненнях захисник зазначає наступне.
Протокол складено 30.03.2026 о 22:53:28 по вул. Одеській, 87, м. Первомайськ Миколаївської області. До протоколу надано рапорт поліцейського, показання технічного засобу, акт огляду на стан сп`яніння, направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння, направлення, акт ДРАГЕР, рапорт, відео з б/к 1113031965/69 та відео реєстратора.
Після ознайомлення з матеріалами справи захисник вважає, що належних та допустимих доказів скоєння ОСОБА_1 даного правопорушення працівниками поліції не надано.
Об`єктивна сторона правопорушення, викладена в протоколі, не відповідає дійсним обставинам справи та не підтверджена належними та допустимими доказами.
Необхідно звернути увагу на розбіжності у часі, зафіксованому відеозаписами.
Так, відповідно до запису «WhatsAppvideo 2026-03-31 момент зупинки авто під керуванням ОСОБА_2 зафіксований в 22.17, і цей же час вказаний в Протоколі.
Але, з відеозаписів, що містяться в файлах ст. 130 Желтий (1) – ст. 130 Желтий (6) та ст. 130 Желтий камера 23 (1)-23 (3) процес спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 та складання Протоколу зафіксований в період з 21.19 до 22.00.
Таким чином, час зупинки транспортного засобу не співпадає з часом складання Протоколу та зазначеним часом вчинення правопорушення. При аналізі відеозаписів вбачається, що Протокол складено набагато раніше, ніж зупинка транспортного засобу.
Крім того, записи фіксувались декількома бодікамерами, хоча в Протоколі зазначено лише відео з б/к 1113031965/69 та відео реєстратора. В рапорті інспектора ВРПП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ст. лейтенанта поліції Якимлюк В.М. кульковою ручкою іншого кольору наприкінці тексту зроблено дописку про поломку бодікамери і з цього приводу необхідність використовувати іншу бодікамеру, але номер не зазначений, в Протоколі відповідної відмітки немає.
Також, відеозаписи не є безперервними, складені з фрагментів, що є порушенням вимог положень п. 5 Розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису - включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
В переліку додатків до Протоколу є акт огляду на стан сп`яніння, показання технічного засобу, акт Драгер. Рапортом інспектора ВРПП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ст. лейтенанта поліції Якимлюк В.М. повідомляється про помилковість зазначення в якості додатків роздруківку з приладу Драгер, оскільки ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.
Необхідно звернути увагу на тому, що обидва рапорти не містять дати складання та резолюції начальника підрозділу, на чиє ім`я він був поданий, з чого також слідує, що Протокол не відповідає фактичним обставинам справи, складений з порушеннями, які в подальшому працівники поліції намагались виправити шляхом складання рапортів з поясненнями порушення процедури оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.
Враховуючи в сукупності відсутність безперервності відео зйомки та рапорти, можливо дійти до висновку, що в час, не зафіксований відео, ОСОБА_1 міг пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, що, в свою чергу, ставить під сумнів Протокол як основний доказ у справі.
Також, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був згоден пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, про що повідомляв працівників поліції неодноразово, та був згоден проїхати в медичний заклад.
Але, по причині виниклого конфлікту між його дружиною та працівниками поліції, останні не закінчили процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та в лікарняному закладі, та передчасно склали Протокол.
За таких обставин захисник вважає, що докази працівниками поліції надані не в повному обсязі, що надає підстави для сумнівів в наявності вини в діях ОСОБА_1 та покладає на суд обов`язок самостійно доповнювати та редагувати склад правопорушення та обґрунтовувати його припущеннями.
Порушення працівниками поліції вимог діючого законодавства під час складання протоколу є самостійною підставою для висновку про недоведеність вини в діях особи, відносно якої такий протокол складений.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року зазначено, що у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, на переконання захисника є підстави для закриття провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, так як вказані в протоколі обставини не підтверджуються допустимими доказами.
Згідно пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).
Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Згідно частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху (далі Правила) передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з диспозиції ст. 130 ч. 1 КУпАП адміністративна відповідальність настає не тільки у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, ознак сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103 а також Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395.
Так, відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.
Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 передбачено наступне.
Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп`яніння є:
запах алкоголю з порожнини рота;
порушення координації рухів;
порушення мови;
виражене тремтіння пальців рук;
різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп`яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).
Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.
Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 зазначено, що водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров`я.
До протоколу додано Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та Направлення на огляд водія транспортного засобу до КП «ПЦМБЛ».
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено додатками: рапорт поліцейського, показання технічного засобу, акт огляду на стан сп`яніння, направлення, акт ДРАГЕР, рапорт, відео з б/к 1113031965/69 та відеореєстратора.
Проте, з огляду на вищенаведені положення Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки підстав для складання Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння немає, оскільки огляд не проводився.
У ч. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (Далі – Інструкція) зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
На підтвердження відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції, які складали протокол, до нього додано Диск із записами відеофіксації з двох боді камер поліцейських. Проте, при перегляді цих відеозаписів судом виявлено, що фіксація подій на відео відбувається 30.03.2026 року у проміжок часу з 21:19 години по 22:08, доді як час вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до протоколу та відеозапису з автомобільного реєстратора поліцейського автомобіля (момент зупинки автомобіля), зазначений – 30.03.2026 року 22 година 17 хвилин, після подій зафіксованих на доданих до протоколу відеозаписів.
Таким чином, суд вважає, що доданий до протоколу відеозапис не може бути прийнятий судом, як допустимий доказ адміністративного правопорушення, а наявність у матеріалах Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння при відмові водія від проходження такого огляду викликає сумнів у доведеності в діях ОСОБА_1 складу такого адміністративного правопорушення, як відмова від проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння.
У самому протоколі вказано ознаку алкогольного сп`яніння – почервоніння очей, в той час як така ознака не передбачена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», та не зазначено дії водія щодо ухилення від огляду.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, у якому відображено обставини події, є лише початковим правовим висновком працівників поліції щодо дій певної особи, та без підтвердження іншими належними й допустимими доказами не може слугувати безумовним та беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" ("Ірландія проти Сполученого Королівства").
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії" від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення". Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності" (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998).
Згідно "критеріїв Енгеля", сформованих Європейським судом з прав людини у справі "Енгель та інші проти Нідерландів" (1976 рік), критеріями для визначення поняття "кримінальне обвинувачення" є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як "кримінального" дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов`язок довести вину особи (ч. 2 ст. 6 Конвенції), та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Проте, докази, які надані до суду органом, уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не можуть забезпечити такий рівень доказування, який би не залишав жодних розумних сумнівів доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що йому інкримінується.
З огляду на наведене вище, викладені у протоколі обставини, не підтверджені об`єктивними та допустимими доказами, що свідчить про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 247 п.1, 283, 284 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua