Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №479/137/26 — Кривоозерський районний суд Миколаївської області

479/137/26

2/479/436/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

26 травня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого-судді Репушевської О.В.,

за участі секретаря судового засідання Добровольської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №479/137/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Вялова І.М., за ордером серія ВЕ №1185977

від 21 грудня 2025 року,

відповідач ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору №963 купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 11 липня 2002 року, посвідченого Первомайською філією Універсальної Біржі "Південь", за яким вона набула право власності на житловий будинок, що в АДРЕСА_1 . Посилаючись, що вказаним майном розпорядитися не може, так як їй стало відомо, що угода купівлі-продажу житлового будинку повинна бути посвідчена в нотаріальному порядку, тому позивач просить задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання позивач не з`явилась, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала.

Відповідач повторно до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на адресу суду від відповідача не надходило.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що згідно ст.280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, в силу ч.3 ст.211 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно положень ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Але якщо сторони домолися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилитися від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно положень ст.41 Конституції України визначено, що кожен має право володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Положеннями ч.1 ст.203 ЦК України передбачено, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до положень ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

Судом встановлено, що 11 липня 2002 року на Первомайській філії Універсальної Біржі "Південь" було посвідчено договір №963 про купівлю-продаж нерухомого майна, а саме житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , який укладено між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_1 (а.с.9).

На підставі вказаного договору, право власності на вищевказаний житловий будинок, зареєстрований за ОСОБА_1 в Первомайському міжміському бюро технічної інвентаризації 12 липня 2002 року, про що міститься запис в реєстровій книзі №18 стор.189, за реєстровим №2626, що підтверджується даними реєстраційного посвідчення (зворот а.с.9), та даними виписки КП "Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації" за вих..№493 від 10 жовтня 2025 року(а.с.10).

Норми про державну реєстрацію правочинів, щодо відчуження нерухомості, введені тільки з набранням чинності ЦК України 2003 року. До цього часу, в тому числі і на час укладення спірної угоди (2001 рік) норми, щодо реєстрації правочинів не були чинними. На той час діяли норми, які передбачали тільки реєстрацію нерухомого майна. Як вбачається з матеріалів справи вимоги щодо реєстрації нерухомого майна позивачем на момент укладання спірної угоди виконано.

Відповідно до положень ст.227 ЦК України (1963 року), договір купівлі-продажу житлового будинку, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, повинен бути нотаріально посвідчений. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Судом встановлено, що, сторони відповідно до вищезазначеного договору свої зобов`язання виконали. Позивач ОСОБА_1 сплатила обумовлену договором вартість будинку, зареєструвала право власності в БТІ, а відповідач прийняв кошти за будинок та передав будинок у власність позивача.

Виконати вимоги закону щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку неможливо, так як в Первомайському міжміському бюро технічної інвентаризації право власності зареєстровано за позивачем 12 липня 2002 року.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №719-р від 12 червня 2020 року "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Миколаївської області", створена Кривоозерська селищна територіальна громада Кривоозерського району Миколаївської області шляхом об`єднання територій та населених пунктів Кривоозерської селищної та Багачівської, Берізківської, Бурилівської, Великомечетнянської, Гойдаївської, Красненьківської, Кривоозерської, Курячелозівської, Луканівської, Мазурівської, Маломечетнянської, Ониськівської, Очеретнянської, Секретарської, Тридубівської сільських рад Кривоозерського району Миколаївської області.

На підставі постанови Верховної ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року "Про утворення та ліквідацію районів" у Миколаївській області утворено Первомайський район у складі, зокрема, території Кривоозерської селищної територіальної громади.

Згідно положень ст.153 ЦК України (1963 року), договір є укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. За приписами ч.2 ст.47 ЦК України (1963 року), яка діяла на момент укладення угоди, визначено, що якщо відбулося повне або часткове виконання угоди, що потребує нотаріального посвідчення, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати таку угоду дійсною. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення угоди не вимагається.

Враховуючи те, що угода купівлі-продажу фактично відбулася, сторони всі свої зобов`язання за договором купівлі-продажу виконали, нерухоме майно на час укладання угоди було належним чином зареєстроване, нотаріальне посвідчення спірної угоди в нотаріальному порядку не можливо, то суд вважає за можливе визнати вищезазначену угоду дійсною.

Керуючись ст.ст.47, 220, 203 ЦК України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, - задовольнити.

Договір №963 про купівлю-продаж нерухомого майна від 11 липня 2002 року, укладений на Первомайській філії Універсальної Біржі "Південь", а саме житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_1 , - визнати дійсним.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя :