Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №523/10164/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/10164/26

Провадження №1-кп/523/1605/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , вивчивши в порядку ст.ст.381-382 КПК України у спрощеному провадженні в приміщенні суду обвинувальний акт й додані до нього матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12026164490000098 від 08.04.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, громадянина України, зі середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією на посаді старшого механіка-акумуляторника відділення технічного обслуговування автомобілів взводу технічного обслуговування військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні старший матрос, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не має судимості в силу ст.89 КК України,

у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На адресу Пересипського районного суду м.Одеси із Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону одночасно із означеним обвинувальним актом щодо вчинення кримінального проступку, в якому викладено клопотання прокурора Подільського відділу зазначеної прокуратури ОСОБА_3 про розгляд акта у спрощеному порядку, також для розгляду надійшли матеріали кримінального провадження та відповідна заява сторони захисту.

Приписи ч.1 ст.382 КПК України встановлюють, що у разі розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні, суд у п`ятиденний строк з дня отримання такого обвинувального акта, вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

Вивчивши в порядку ст.ст.381-382 КПК України надані для судового розгляду обвинувальний акт й додані до нього матеріали, суд доходить наступних висновків.

Згідно з обвинувальним актом та матеріалами кримінального провадження, досудовим розслідуванням встановлено, що 08.04.2026 року, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 16:00 години, обвинувачений ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, проходячи її на посаді старшого механіка-акумуляторника відділення технічного обслуговування автомобілів взводу технічного обслуговування військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні старший матрос, проходячи по вул.Марсельській в м.Одеса, більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено, знайшов на землі згорток в ізолюючій стрічці чорного кольору, всередині якого знаходився прозорий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною світло-бежевого кольору, і зробивши висновок, що всередині зіп-пакету міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, в порушення вимог ст.ст.9, 11, 13, 16, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, всупереч законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, без мети збуту, для власного споживання, підібрав згорток в ізолюючій стрічці чорного кольору, всередині якого знаходився прозорий полімерний зіп-пакет з порошкоподібною речовиною світло-бежевого кольору, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-петан-1-он), і таким чином незаконно придбав та почав незаконно зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-петан-1-он), кількісний вміст якої за висновком експерта №СЕ-19/116-26/9396-НЗПРАП від 04.05.2026 року становить 0,721г, що перевищує її невеликий розмір, встановлений Таблицею 2 наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 року (у редакції наказу МОЗ України від 29.07.2010 №634), яку вказаний обвинувачений незаконно зберігав при собі для особистого вживання, без мети збуту, до моменту її вилучення працівниками ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області 08.04.2026 року під час проведення огляду місця події в період 19:25-19:35 годин, за адресою: м.Одеса, вул.Марсельська 7.

Отже, за обвинувальним актом, ОСОБА_2 висунуте обвинувачення у незаконному придбанні, зберіганні психотропної речовини без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Відповідно до означеної вище заяви сторони захисту, обвинувачений ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_4 , погодились зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомилися з обмеженням права на апеляційне оскарження, виявивши згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, а обвинувачений при цьому повністю й беззаперечно визнав свою винуватість та просив призначити йому покарання у вигляді штрафу.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою провину за висунутою підозрою, що ідентична викладеному в акті обвинуваченню, а будучи допитаним дізнавачем в якості підозрюваного, надав в цілому визнавальні покази про вчинене ним при наведених вище обставинах, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування та фактичні обставини скоєного кримінального проступку.

Втім, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального проступку, фактичні обставини якого ним та ніким із учасників провадження не оспорюються, об`єктивно та повністю підтверджуються наявними у матеріалах досудового розслідування доказами, дослідження яких не здійснювалось, відповідно до ч.1 ст.382 КПК України.

Приймаючи до уваги наведені обставини, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав психотропну речовину без мети збуту, а відтак дії зазначеного обвинуваченого вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.309 КК України.

Так, з огляду на ч.1 ст.309 КК України, кримінальна відповідальність за цією нормою закону настає за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, що карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.65, ч.2 ст.50 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Внаслідок означених вимог закону, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого ним та те, що в силу ст.12 КК України скоєне ним відноситься до категорії кримінальних проступків, що мало місце в умовах воєнного стану і збройної агресії рф проти України, а також судом ураховуються характеризуючі особу обвинуваченого дані та стан його здоров`я.

Так, за матеріалами кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_2 свою провину в інкримінованому діянні визнав; в силу ст.89 КК України не має судимості, але раніше притягався до кримінальної відповідальності за скоєння аналогічного правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин; неодружений; є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 з 2023 року, де характеризується позитивно; згідно медичної характеристики - стан здоров`я задовільний; на обліку КНП «Міський психіатричний диспансер» ОМР та КНП «ООМЦПЗ» ООР не значиться; забезпечений місцем реєстрації на території Одеської області та проживання в м.Одесі.

Сукупність викладених вище обставин свідчить про певну схильність обвинуваченого ОСОБА_2 до вчинення кримінально-протиправних діянь та про наявність у нього легальних джерел доходу, що у свою чергу обумовлює доцільність його виправлення в умовах суспільства і можливість призначення йому покарання у виді штрафу.

Разом із тим, за обвинувальним актом, прокурором ОСОБА_3 в якості обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 визначено щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Проте, з такою позицією прокурора, суд погодитись не може, оскільки згідно з правовими висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (зокрема, постанова від 22.03.2018 року у справі №759/7784/15-к, від 09.10.2018 року у справі №51-275км17), розкаяння особи передбачає, окрім визнання фактів вчинення злочинів, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у скоєному, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого.

Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом, що має проявлятися активно і певним чином ініціативно (постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12.09.2019 року у справі №674/1608/17, від 07.04.2021 року у справі №263/15605/17).

Втім, незважаючи на визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї провини, відомості, які б підтверджували факт дійсного щирого каяття вказаного обвинуваченого та його активного сприяння у розкритті злочину мали знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження, але відповідних доказів на підтвердження означених обставин до суду не надано і матеріали провадження таких даних не містять.

При цьому, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, викриття протиправності дій обвинуваченого ОСОБА_2 відбулося не у зв`язку з осудом ним своєї поведінки чи з`явленням до відділу поліції із зізнанням або ініціативною і добровільною видачею ним психотропної речовини, не з огляду на намагання обвинуваченого виправити виниклу ситуацію, а внаслідок своєчасно вжитих правоохоронним органом відповідних оперативно-розшукових (слідчих) заходів з викриття обвинуваченого.

Отже, за приписами ст.ст.66, 67 КК України, до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , слід віднести визнання ним своєї провини, а обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, як визначено в обвинувальному акті та з чим також погоджується й суд, не встановлено.

На підставі сукупності викладеного, дотримуючись принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, при визначенні виду та міри покарання у розглядуваному кримінальному провадженні, зважаючи на характер, обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_2 кримінального проступку, його суспільної небезпечності, ураховуючи наявність пом`якшуючих і відсутність обтяжуючих покарання останнього обставин, а також беручи до уваги наявні в матеріалах справи характеризуючі дані про особу обвинуваченого (зокрема, проходження військової служби у складі Збройних Силах України), суд за приписами ст.ст.50, 53, 65 КК України і зважаючи на презумпцію призначення більш м`якого покарання (ч.2 ст.65 КК) доходить висновку про необхідність призначення вказаному обвинуваченому покарання у виді штрафу у визначених санкцією ч.1 ст.309 цього Кодексу межах, що за переконанням суду є необхідним й достатнім для виправлення вказаного обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Положення ч.ч.1, 2 ст.53 КК України встановлюють, що штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті, а розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.

Відповідно до ст.26 Кримінально-виконавчого кодексу (КВК) України, контроль за виконанням покарання у виді штрафу покладається на уповноважений орган з питань пробації.

Питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує в порядку ст.100 КПК України, а щодо процесуальних витрат, - в силу вимог ст.ст.124, 126 цього ж Кодексу.

Керуючись ст.ст.100, 124-126, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень.

В порядку ст.26 Кримінально-виконавчого кодексу України, контроль за виконанням засудженим ОСОБА_2 вироку в частині призначеного покарання, – покласти на Пересипський районний відділ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України.

В порядку ст.100 КПК України, речові докази у кримінальному провадженні – особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, – PVP, яка запакована до сейф-пакету НПУ №CRI1202205 та зберігається у камері сховища речових доказів ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області (упакування ID 3026128599223056 - квитанція від 08.05.2026 року), - знищити.

На підставі ст.ст.124, 126 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 5776,32 гривень, за проведення експертного дослідження, - стягнути з ОСОБА_2 , на користь держави.

Копії вироку направити прокуророві та ОСОБА_2 , надати для відома іншим заінтересованим особам, а також спрямувати до Пересиспького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України та до ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, - для виконання, в межах їх відповідних повноважень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Пересипський районний суд міста Одеси до Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня ухвалення, а для обвинуваченого, – у той же строк з дня отримання його копії.

Суддя: ОСОБА_1