Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №947/18597/21 — Київський районний суд м. Одеси

Суд: Київський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 27 травня 2026 р.

Справа: №947/18597/21

Суддя: Огренич І. В.

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/18597/21

Провадження № 2-др/947/62/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2026 року Київський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

за участю секретаря – Коростій М.В.

представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Андрушкевич Т.Д.,

представника відповідачів СТ «Шляховик», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Крайнюкова М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника відповідачів СТ «Шляховик», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Крайнюкова М.М. про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Садового товариства «Шляховик» (65037, м. Одеса, вул. В. Симоненка, 27), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича (67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Соборна, буд. 1, корп. А) про усунення перешкод у користуванні власністю та скасування рішення державного реєстратора (справа №947/18597/21),-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 04 травня 2026 року провадження по справі за позов ОСОБА_1 до СТ «Шляховик», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького О.С. про усунення перешкод у користуванні власністю та скасування рішення державного реєстратора закрито.

04 травня 2026 року представник відповідачів СТ «Шляховик», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвокат Крайнюков М.М. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь СТ «Шляховик», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу в розмірі по 50000 гривень, на кожного. На підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу представником відповідачів надано копія договору-доручення про надання правової допомоги від 28.08.2020 укладеного між адвокатом Крайнюковим М.М. та СТ «Шляховик» та акт приймання – передачі надання послуг відповідно договору-доручення про надання правової допомоги від 17.04.2026; копія договору-доручення про надання правової допомоги від 15.04.2023 укладеного між адвокатом Крайнюковим М.М. та ОСОБА_4 та акт приймання – передачі надання послуг відповідно договору-доручення про надання правової допомоги від 18.04.2026; копія договору-доручення про надання правової допомоги від 14.04.2023 укладеного між адвокатом Крайнюковим М.М. та ОСОБА_2 та акт приймання – передачі надання послуг відповідно договору-доручення про надання правової допомоги від 18.04.2026; копія договору-доручення про надання правової допомоги від 14.04.2023 укладеного між адвокатом Крайнюковим М.М. та ОСОБА_3 та акт приймання – передачі надання послуг відповідно договору-доручення про надання правової допомоги від 18.04.2026.

Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Представник відповідачів СТ «Шляховик», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвокат Крайнюков М.М. у судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Андрушкевич Т.Д. надала до суду заперечення на заяву, в судовому засіданні просила врахувати подані заперечення та відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Також зазначила, що у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для відшкодування витрат, врахувати що інтереси всіх чотирьох відповідачів, у яких була єдина правова позиція, представляв один і той самий адвокат та зменшити їх розмір до співмірного, розумного та належним чином підтвердженого розміру.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 04 травня 2026 року провадження по справі за позов ОСОБА_1 до СТ «Шляховик», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького О.С. про усунення перешкод у користуванні власністю та скасування рішення державного реєстратора закрито.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 п.1 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги .

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.7 ст.141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Питання доведеності розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу неодноразово було предметом дослідження у Верховному Суді, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року (справа №686/5064/20), від 05 березня 2021 року (справа №200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа №520/12065/19), постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року (справа №922/445/19), у яких сформульовано правовий висновок, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Таке правозастосування випливає з нової процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу.

Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

При таких обставинах, враховуючи обсяг фактично наданих послуг, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення та часткове задоволення вимог про стягнення з позивачки на користь СТ «Шляховик», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000грн.

Керуючись ст.220 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідачів Садового товариства «Шляховик», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Крайнюкова М.М. – задовольнити частково.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Садового товариства «Шляховик» (65037, м. Одеса, вул. В. Симоненка, 27, ЄДРПОУ 34872360), ОСОБА_4 ( НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) судові витрати на правову допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя І. В. Огренич

Оригінал: reyestr.court.gov.ua