Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №465/2529/21 — Львівський апеляційний суд

Справа № 465/2529/21 Головуючий у 1 інстанції: Величко О.В.

Провадження № 22-ц/811/3884/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 30 жовтня 2025 року, –

ВСТАНОВИВ:

в квітні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Левченко Людмила Гордіївна, Друга Львівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_1 , про визнання недійсним спадкового договору та визнання права власності.

08 вересня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Левченко Людмила Гордіївна, Друга Львівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про визнання недійсним спадкового договору та визнання права власності.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30 жовтня 2025 року повернуто позовну заяву третьої особи у справі ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником – адвокатом Войціховським Андрієм Богдановичем.

Роз`яснено третій особі, що повернення позовної заяви не перешкоджає зверненню з позовом у загальному порядку, передбаченому ЦПК України.

Ухвалу суду в частині повернення позовної заяви, оскаржив представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі покликається на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що згідно із постановою Верховного Суду від 10.09.2019 року у справі №826/14653/17 неістотні недоліки позовної заяви не повинні бути підставою для залишення позовної заяви без руху, а тим більше для подальшого повернення. Вважає, що позиція суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення зустрічної позовної заяви є необгрунтованою, а поданий зустрічний позов не є завідомо безпідставним. За наявності відповідних сумнівів, суд першої інстанції мав з?ясувати вказані питання під час розгляду справи, а не повертати позовну заяву. З наведених підстав просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником – адвокатом Войціховським А.Б., суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява ОСОБА_1 , яка надійшла до суду, не підписана ОСОБА_1 чи його представником –Войціховським А.Б., який діє в інтересах свого довірителя та зазначений в тексті позовної заяви як її підписант.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно із ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.

Згідно із ч.3 ст.52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (частини п`ята, шоста, сьома статті 185 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, подана представником ОСОБА_1 – адвокатом Войціховським А.Б. 08 вересня 2025 року позовна заява не містить власноручного підпису позивача чи його представника, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України підстави для повернення позовної заяви.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Колегія суддів не вбачає порушення у цій справі права на доступ ОСОБА_1 до суду у зв`язку з поверненням позову. Таке повернення зумовлене недотриманням позивачем положень ЦПК України у частині вимог до оформлення позовної заяви та не позбавляє права повторного звернення до суду з позовом у загальному порядку.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги, що позовна заява ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Левченко Людмила Гордіївна, Друга Львівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про визнання недійсним спадкового договору та визнання права власності, не підписна ні ОСОБА_1 , ні його представником, суд першої інстанції з врахуванням положень пункту першого частини четвертої статті 185 ЦПК України підставно пвернув позову заяву ОСОБА_1 .

Аналізуючи зміст апеляційної скарги представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційна скарга не містить доводів на обгрунтування незаконності оскаржуваної ухвали суду від 30 жовтня 2025 року та підстав для її скасування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суд першої інстанції, які достатньо мотивовані.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 30 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення постанови.

Постанова складена 28 травня 2026 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк