Вирок від 28 травня 2026 р. у справі №309/3211/24 — Хустський районний суд Закарпатської області

Суд: Хустський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 28 травня 2026 р.

Справа: №309/3211/24

Суддя: Піцур Я. Я.

Справа № 309/3211/24

Провадження № 1-кп/309/190/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (внесеного до ЄРДР за зареєстрованим №12024078050000140 від 14.06.2024) стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, з загальною середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 , –

В С Т А Н О В И В:

13.06.2024, біля 10 год. 30 хв., гр. ОСОБА_3 , знаходився по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 , та разом з своїми родичами обідав, під час чого в останнього на ґрунті соціально-побутових обставин виник конфлікт з матір`ю ОСОБА_5 . В ході чого ОСОБА_3 , маючи прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його насідки, та бажаючи їх настання, почав конфлікт під час якого умисно схопив за верхній одяг ОСОБА_5 , витяг її в коридор та почав наносити удари правою рукою зажатою в кулак в область голови. У результаті вказаних дій ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді: синців правої щоки та підборіддя справа, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності.

Таким чином, ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 1 статті 125 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину по пред`явленому йому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, визнав повністю, суду пояснив, що тоді він трохи випив, виник скандал, мама зробила йому зауваження і він побив маму. Був у неї синець під оком. Зробив неправильно і дуже шкодує за вчинене та кається. Після того більше конфліктів не було.

Прокурор просила провести розгляд справи у спрощеному порядку, призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою прокурора, потерпілої та обвинуваченого, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає.

У зв`язку з викладеним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 .

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом суд вважає доведеними факти:

умисного заподіяння ОСОБА_3 легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, тобто вчинення ним кримінального проступку, передбаченого частиною 1 ст. 125 КК України;

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння досудовому розслідуванню.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейний відносинах.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є кримінальним проступком.

Обвинувачений посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Суд також враховує думку потерпілої ОСОБА_5 , яка не має претензій до обвинуваченого, та підтримала прокурора щодо міри покарання обвинуваченому.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, у тому числі наявність обставин, які обтяжують покарання та наявність обставин, які пом`якшують покарання, зважаючи також на те, що поведінка обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення виправилася, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій частини 1 статті 125 КК України, у виді штрафу у мінімальному розмірі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Зважаючи на те, що запобіжний захід стосовно обвинуваченого судом не обирався і клопотання щодо обрання такого обвинуваченому стороною кримінального провадження не заявлялось, тому суд доходить переконання про відсутність підстав для вирішення цього питання.

Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим по пред`явленому обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 30 (тридцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 510 (п`ятсот десять) гривень.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Хустський районний суд Закарпатської області.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Хустського

районного суду ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua