Окрема думка від 27 травня 2026 р. у справі №386/1579/25 — Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/1579/25

Провадження № 2-о/386/44/25

окрема думка

28 травня 2026 року селище Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді – Гут Ю.О., присяжних: Кобзар О.В., Лелюха О.Г. ухвалив рішення про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та встановлення над нею опіки.

Цим же рішенням призначено опікуном недієздатної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Статтею 293 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у порядку окремого провадження про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

Відповідно до ч. 3 ст. 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов`язків із здійснення правосуддя.

За змістом ч. 1 ст. 35 ЦПК України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім.

Згідно з ч. З ст. 35 ЦПК України суддя, не згодний із рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Не можу погодитись із ухваленим рішенням в частині призначення опікуном недієздатної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

У відповідності до ч.1 ст..300 ЦПК слідує, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної ( фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі 1508/17 (провадження № 61-39361св18).

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та, лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 р №34/166/131/88.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20).

Рішенням виконавчого комітету Побузької селищної ради №158 від 25.09.2025 року затверджено подання щодо доцільності призначення ОСОБА_3 опікуном (піклувальником) над ОСОБА_1 у випадку визнання Голованівським районним судом Кіровоградської області її недієздатною (обмежено дієздатною) особою.

Орган опіки та піклування не мотивував можливості здійснення опіки іншою особою, окрім заявника, не встановив наявність альтернативних кандидатур, не вказав чи досліджено стан його здоров`я та чи не має він у зв`язку з цим перешкод для здійснення обов`язків опікуна, матеріальну можливість для належного догляду підопічної, не вказав, чи досліджувалися умови проживання заявника та підопічного, а тому таке клопотання є необгрунтованим.

Згідно до подання (додатку до рішення виконавчого комітету Побузької селищної ради від 25 вересня 2025 року №92) слідує, що провівши обстеження умов проживання ОСОБА_1 було встановлено, ОСОБА_2 , зареєстрований разом зі своєю сестрою. Разом з тим у відповідності до запису у паспорті ОСОБА_2 слідує, що він змінив місце своєї реєстрації у 2023 році, тобто після здійснення військової агресії російської федерації проти держави України.

При цьому ОСОБА_2 , є особою, яка перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніш проходив строкову військову службу в артилерійських військах на посаді механіка водія самохідних артилерійських установок, тобто має належний військовий фах та навички для служби у конкретних військових частинах, де потрібні відповідні технічні знання, не являється заброньованою особою та такою, що має відстрочку від проходження військової служби за мобілізацією.

Орган опіки та піклування не мотивував можливості здійснення опіки заявником, не встановив наявність альтернативних кандидатур, не вказав чи досліджено стан його здоров`я та чи не має він у зв`язку з цим перешкод для здійснення обов`язків опікуна, матеріальну можливість для належного догляду підопічної, не вказав, чи досліджувалися умови проживання заявника та підопічного, а тому таке клопотання є необгрунтованим.

Згідно ізст.23Закону України«Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається опікунам осіб, визнаних судом недієздатними.

Отже, саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріпленийст.65Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань у цьому напрямку та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном недієздатної особи та, перш за все, необхідність такого.

При цьому, конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України має перевагу над бажанням заявника бути опікуном недієздатної особи за обставин існування в останньої інших членів сім`ї, які також можуть бути опікунами.

Отже, вважаю, що у задоволенні заяви в частині призначення заявника опікуном необхідно було відмовити.

Суддя: Гут Ю. О.