Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №210/1749/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 210/1749/26

Провадження № 2/210/1385/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 травня 2026 року Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого – судді: Літвіненко Н.А.

при секретарі: Таранущенко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Колесникова Наталія Леонідівна про встановлення факту, що має юридичне значення, суд,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу з позовом до Територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Колесникова Наталія Леонідівна про встановлення факту, що має юридичне значення та просила суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме той факт, що ОСОБА_2 є бабусею ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона є онукою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_2 згідно свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_1 від 07 жовтня 1994 року, виданого Північним державним гірничо-збагачувальним комбінатом Міністерства промисловості України, на праві приватної власності належала квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно відповідної відмітки на свідоцтві на право власності на житло, вказана квартира зареєстрована Криворізьким бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_2 , про що внесено запис в реєстрову книгу за №5/6 ПВ-276-276. За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 20 березня 2021 року, який посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Колесниковою Н.Л., та зареєстровано в реєстрі за №225, за змістом якого у випадку своєї смерті ОСОБА_2 заповіла все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, ОСОБА_1 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . У шестимісячний строк позивач звернулась і заявою про прийняття спадщини, інших спадкоємців немає. Однак нотаріусом було усно роз?яснено ОСОБА_1 що у разі прийняття спадщини за заповітом вона повинна сплатити податок за ставкою ПДФО у розмірі 5% бази оподаткування, яка встановлена для спадкоємців, які не відносяться до членів сім?ї першого та другого ступенів споріднення, через те, що відсутні документи, які підтверджують ступінь споріднення. Для позивача вказана сума податку є дуже великою, у зв?язку із чим вона вимушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

Ухвалою суду від 26 березня 2026 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами загального позовного провадження та витребувано від Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Колесникової Н.Л., копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні присутня не була, однак, поза межами судового засідання на адресу суду надійшло клопотання, в якому остання просила суд проводити розгляд справи без їх участі та задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача Територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Виконавчого комітету Криворізької міської ради в судове засідання не з`явився, надав заяву про те, що його інтереси буде представляти представник Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради.

Представник Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради надав заяву про розгляд справи без участі представника, просить суд розглядати справу за наявними матеріалами у справі.

Третя особа приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Колесникова Н.Л. в підготовче судове засідання не з`явилась, надала заяву про можливість розгляду справи без її участі.

Відповідач правом на відзив не скористався.

Суд проводить судове засідання без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п.1 ч.1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Абзацом 1 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що необхідно звернути увагу судів на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто, від них залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Відповідно до п.7 Постанови суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_3 , про що 02 січня 1940 року була складено відповідний актовий запис №3, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 яке видане повторно 12.10.1949 року.

ОСОБА_3 , уклала шлюб з ОСОБА_4 , після укладання шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_5 . 21 вересня 1978 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було розірвано, про що Тернівським відділом РАЦС м. Кривого Рогу було складено відповідний актовий запис №357. Після розірвання шлюбу прізвище дружини ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 21.09.1978 року.

30 жовтня 1982 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уклали шлюб, про що Відділом запису актів цивільного стану складено відповідний актовий запис №490. Прізвище дружина після реєстрації шлюбу - Копійка, що підтверджується Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 30.10.1982 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_8 , про Жовтневим відділом РАЦС м. Кривого Рогу, складено відповідний актовий запис №1135. Батьками дитини вказані: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_9 , що підтверджується Свідоцтвом про народження.

07 листопада 2015 року ОСОБА_8 зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області зроблено відповідний актовий запис №620. Після державної реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_11 , що підтверджується Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 07.11.2015 року.

ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що Тернівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), складено відповідний актовий запис №1131, що підтверджується Свідоцтва про смерть.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), складено відповідний актовий запис №925, що підтверджується Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 18.08.2025 року.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначила, що нею втрачено важливий документ, який беззаперечно підтверджував би її родинні зв?язки ОСОБА_2 , а саме втрачене свідоцтво про народження матері позивачки - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , де було зазначено дані про її матір. Крім того, місцем народження матері позивачка є російська федерація, що унеможливлює отримання будь-яких відомостей від країни агресора з огляду на розірвання будь-яких дипломатичних відносин із нею.

Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: - спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; - інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

При цьому, до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями "родичі", "родинні стосунки" охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Доказом родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем є зокрема свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії судових рішень, які набрали законної сили щодо встановлення факту родинних відносин.

Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.

Встановлення факту родинних відносин може мати місце, якщо з певних причин зазначений факт не був зареєстрований органами Державної реєстрації актів цивільного стану, у реєстрації цього факту було відмовлено або помилка органу Державної реєстрації актів цивільного стану у актовому записі має настільки давнє походження, що її виправлення має потягнути за собою цілу низку виправлення в інших актових записах.

Тому суд повинен перевірити наявність причин, за яких неможливо отримати документ, що посвідчує цей факт, а потім наявність цього факту.

Відповідно до статей 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторони. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Верховний Суд у постановах від 07 липня 2021 року у справі №420/370/19, від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі №917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорія стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника вимога цього заявника заслуговує довіри».

Достовірність як змістова характеристика доказу свідчить про можливість на підставі такого доказу встановити дійсні обставини справи.

Допустимість доказів характеризується як дотриманням порядку збирання, подання та дослідження таких доказів, так і обов`язковістю підтвердження певних обставин справи визначеними законом засобами доказування.

Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні. Недопустимість доказу не є очевидною, сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу.

Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19 зауважив, що цивільне законодавство не передбачає обов`язкового переліку доказів, якими особа може підтвердити факт родинних відносин з іншою особою, оскільки, реалізуючи свої процесуальні права з урахуванням принципу диспозитивності, сторона подає ті докази, які, на її думку, підтверджують обставини, які входять до предмета доказування.

Доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Тому суд повинен перевірити наявність причин, за яких неможливо отримати документ, що посвідчує цей факт, а потім наявність цього факту.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з російською федерацією. Судовий імунітет російської федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення російською федерацією державного суверенітету України, а отже не є здійсненням російською федерацією своїх суверенних прав, що охороняється судовим імунітетом.

До таких висновків на основі аналізу норм права та фактичних обставин дійшов Верховний Суд у постанові від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19, від 18.05.2022 року у справі № 428/11673/19, а також Велика Палата Верхового Суду у постанові від 12.05.2022 року у справі № 635/6172/17.

Факти збройної (військової) агресії російської федерації відносно України, окупації частини території України, є загальновідомими, закріпленими на державному рівні на підставі нормативно-правових актів, а тому не підлягають доказуванню згідно з приписами частини третьої статті 82 ЦПК України.

Згодом на підставі Закону України від 1 грудня 2022 року № 2783- ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» офіційно припинено відносини України з російською федерацією та республікою білорусь щодо правової допомоги у цивільних, сімейних та кримінальних справах.

З вказаного слідує, що позивач не має можливості отримати копію свідоцтва про народження своєї матері ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , оскільки остання народилась на території російської федерації.

На підтвердження факту родинних відносин позивачем долучено до матеріалів справи Довідку №5 видану уповноваженому власнику ОСОБА_2 оператором Криворізької об`єднаної міської довідково-інформаційної служби від 01.02.2018 року, відповідно до якої, за адресою АДРЕСА_1 , склад зареєстрованих у зазначеній квартирі такий: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 – власник, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 – дочка, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_12 – інші, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 – онука. (а.с.

Так, факт родинних відносин між померлою ОСОБА_2 та позивачем, як між бабусею та онукою доведено дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, зокрема Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 21.09.1978 року, відповідно до якого ОСОБА_2 перебувала у шлюб з ОСОБА_4 , Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 30.10.1982 року відповідно до якого 30 жовтня 1982 року ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_7 , після укладення шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_14 та Свідоцтвом про народження позивача, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_8 та її матір`ю зазначена ОСОБА_9 , з вказаного слідує, що бабуся позивачка від шлюбних відносин з ОСОБА_4 мали доньку – ОСОБА_7 , свідоцтво про народження якої не збереглось, яка після укладення шлюбу 30.10.1982 року змінила прізвище на ОСОБА_14 та у якої ІНФОРМАЦІЯ_14 народилась донька ОСОБА_8 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_11 . Крім того, відповідно до Довідку №5 виданої уповноваженому власнику ОСОБА_2 оператором Криворізької об`єднаної міської довідково-інформаційної служби від 01.02.2018 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 в графі родинні стосунки зазначена власником, тоді як, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_11 – дочка, а ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 – онука. Інших доказів для підтвердження вказаного факту сторонами не могли бути надані, враховуючи, що ОСОБА_9 померла, свідоцтво про народження її не збереглося та у зв`язку з тим, що вона народився в російській федерації отримати вказані відомості позивач та суд позбавлені.

При цьому, до вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне - 17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України і набрала чинності для України 11.09.1997 та є обов`язковою.

Суд зазначає, що факт про встановлення якого просить позивач, має юридичне значення, а метою встановлення факту, що має юридичне значення – встановлення факту родинних відносин, є право позивача на отримання спадщини, суд вважає, що факт родинних відносин доведений і у суду немає підстав для сумніву щодо їх родинного зв`язку.

При цьому, суд вважає, що позивач позбавлена можливості у позасудовому порядку встановити факт родинних відносин між нею та її померлою бабусею.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 6, 10, 315-319 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Кривого Рогу в особі Виконавчого комітету Криворізької міської ради, третя особа приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Колесникова Наталія Леонідівна про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме той факт, що ОСОБА_2 є бабусею ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: Н. А. Літвіненко